Рішення № 91049653, 17.08.2020, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа №133/1984/20

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.20 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі головуючого судді Воронюк В.А.

при секретарі Полонській Н.М.

з участю заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконкому Козятинської міської ради Вінницької області про видачу обмежувального припису, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, яким просить вжити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього обов`язки, а саме: заборонити вчиняти будь-які заходи щодо здійснення перешкод у користуванні майном в місці спільного проживання (перебування) з нею, а саме: відключення квартири АДРЕСА_1 від електро-, газо-, водопостачання та водовідведення та Internet зв`язку, терміном на 6 місяців.

В обґрунтування заяви зазначено наступне.

З 27.10.2001 вона та ОСОБА_2 проживають в зареєстрованому шлюбі за адресою: АДРЕСА_1 .

В шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протягом останнього часу стосунки з чоловіком розладилися, стали частими сварки. Тривалий час вони живуть окремим життям та своїми інтересами. На даний час справа про розірвання шлюбу знаходиться на розгляді в Козятинському міськрайонному суді Вінницької області.

Її чоловік, ОСОБА_2 , останнім часом, за місцем їхнього проживання, систематично вчиняє домашнє насильство по відношенню до неї та їхніх неповнолітніх дітей, а саме: діяння психологічного, економічного насильства, що виражається у наступному:

- психологічне насильство - словесні образи, приниження її гідності, залякування, постійний та цілковитий контроль, який виражається в тотальному та цілодобовому стеженню за нею та їхніми дітьми за допомогою відеокамер, які були ним встановленні по всій квартирі, і які передають звук та зображення в реальному часі через мережу Internet невстановленому (необмеженому) колу осіб, погрози позбавити житла, так як квартира, в якій вона разом із дітьми проживаємо була подарована її чоловіку його батьками;

- економічне насильство - позбавлення можливості користуватися в квартирі водою та газом. Так, 22.07.2020 повернувшись разом з дітьми після відпочинку в квартиру, вона те, що ОСОБА_2 демонтував лічильники на воду та перекрив труби. Працівниками водоканалу було складено акт від 22.07.2020 про те, що лічильники в туалеті та на кухні були демонтовані. Також ними були встановлені та опломбовані 2 (два) нових лічильники на воду, які вона була змушена купити. Крім того, вона викликала працівників поліції, які відібрали в неї пояснення щодо обставин справи і повідомили, що буде вирішуватись питання щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності.

Крім того, 26.07.2020 ОСОБА_2 заявив, що 27.07.2020 піде в Козятинське управління газового господарства та напише заяву про відключення квартири від газопостачання, цим самим позбавити її та їхніх дітей можливості проживати та належним чином доглядати за собою, а також утримувати помешкання в санітарно-гігієнічному стані. Таким чином, він робить все можливе, щоб створити нестерпні умови для проживання в квартирі і щоб вона разом з двома малолітніми дітьми шукала інше житло.

Також, її чоловік при особистому спілкуванні та під час телефонних

розмов з нею та їхньою старшою донькою постійно погрожує вигнати їх з

квартири. На її неодноразові зауваження, прохання не реагує.

Таким чином, вважає, що вона є особою, яка зазнала домашнього насильства.

Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, на адресу суду надав заяву про слухання справи у його відсутність, заперечив проти задоволення заявлених вимог з тих підстав, що факти, викладені у заяві ОСОБА_1 є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Всі особові рахунки (квартплата, електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення, інтернет постачання) згідно укладених між ним, як власником квартири (споживачем) та постачальниками на підставі Договорів, рахуються особисто за ним.

Він не заперечує той факт, що вимушений був звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу. Судом було надано строк подружжю на примирення терміном 3 місяці.

Нещодавно він переїхав мешкати до його матері та зареєстрував місце свого проживання в квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується відміткою у його паспорті.

До його квартири, де залишилася мешкати його дружина разом з дітьми він лише навідується, щоб поспілкуватися з дітьми.

Його дружина заявила йому, що оскільки всі особові рахунки рахуються саме за ним, то вона відмовляється сплачувати грошові кошти за комунальні та інші послуги, якими сама ж користується.

Таким чином, він змушений був звернутися до місцевої газконтори з заявою про припинення газопостачання до його оселі.

Також, йому добре відомі наслідки за вчинене правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП та ст. 126-1 КК України.

Отже, ніякого домашнього насильства чинити відносно своїх дітей та його дружини він не збирався.

Представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування виконкому Козятинської міської ради Вінницької області - в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки до суду невідоме.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Суд, вислухавши думку заявника та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27.10.2001 перебувають у зареєстрованому шлюбі. На даний час заявниця проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Від шлюбу сторони по справі мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 створив своїм дружині та дітям неможливі умови проживання у його власній квартирі. Останній постійно влаштовує сварки, принижує гідність ОСОБА_1 , стежить за дружиною та дітьми через встановлені по квартирі камери відео спостереження. Крім того, ОСОБА_2 демонтував лічильники на воду та перекрив труби у квартирі, що підтверджується актом від 22.07.2020 працівників водоканалу, а також відключив у квартирі газопостачання, що підтверджується листом АТ «Вінницягаз» від 06.08.2020.

З приводу таких неправомірних дій ОСОБА_2 заявниця зверталася до Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Крім того, з витягу з ЄРДР за № 12020020170000592 від 12.08.2020 вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, відносно своєї дружини ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитини (діти).

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема:

- - психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі д дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

- економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Звертаючись до суду з вимогами про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , заявник обґрунтувала заявлені вимоги тим, що останній вчиняє щодо неї систематичне психологічне та економічне насильство.

Даний факт знайшов своє підтвердження під час розгляду справи по суті, був доведений належними письмовими доказами, наявними у матеріалах справи та не спростований ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Правилами глави 13 ЦПК України визначено, що розгляд справ про видачу і продовження обмежувального припису провадиться в порядку окремого провадження, а правилами ст. 294 цього Кодексу встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

З огляду на встановлені судом обставини щодо наявності психологічного та економічного насильства з боку ОСОБА_2 , суд вважає, що ОСОБА_1 , як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Зважаючи на викладене вище, вимоги діючого законодавства та з урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є підставною та обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись ст. ст. 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити обмежувальний припис ОСОБА_2 ,що мешкає в АДРЕСА_1 на строк шість місяців та визначити наступні обмеження його прав, а саме:

заборонити вчиняти будь-які заходи щодо здійснення перешкод у користуванні майном в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , зокрема відключення квартири АДРЕСА_1 від електро-, газо-, водопостачання та водовідведення та Інтернет зв`язку.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

На рішення суду може бути подано апеляцію до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів після проголошення.

Якщо в судовому засіданні виготовлено вступну та резолютивну частину рішення строк на апеляційне оскарження рахувати з дати виготовлення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде виготовлено 19.08.2020 року.

Подача апеляції не зупиняє виконання рішення суду.

підпис. В.А. Воронюк

17.08.20