Ухвала суду № 91049309, 19.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"19" серпня 2020 р.Справа № 922/1902/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергогруп", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерджитрейд", м.Харків про стягнення коштів ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться справа №922/1902/20 (стадія - підготовче провадження) за позовом ТОВ "Спеценергогруп" до ТОВ "Газенерджитрейд" про стягнення 6352414,58 грн. за договором №15/08/19 від 15.08.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2020 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ "Газенерджитрейд" до ТОВ "Спеценергогруп" про стягнення 10853414,40 грн. безпідставно отриманих коштів та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №922/1902/20.

17.08.2020 року ТОВ "Газенерджитрейд" надало до суду заяву про забезпечення зустрічного позову (вх.№18923), в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ "СПЕЦЕНЕРГОРГУП" у розмірі, необхідному для виконання майнової вимоги у розмірі 10534414,40 грн. та сплати та судового збору у розмірі 158016,22 грн., що обліковуються на рахунках TOB "СПЕЦЕНЕРГОРГУП".

Дослідивши надані матеріали, суд встановив, що дана заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 138,139,141 ГПК України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми законодавства України, суд зазначає наступне.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/1902/20 за первісним позовом ТОВ "Спеценергогруп" до ТОВ "Газененрджитрейд" про стягнення грошових коштів у розмірі 6448751,80 грн. Обґрунтовуючи вимоги первісної позовної заяви, ТОВ "Спеценергогруп" стверджує, що відповідно до Агентського договору №15/08/19 від 15.08.2019 року виступив агентом при укладенні договору між ТОВ "Газененрджитрейд" та КП "МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС", однак у зв`язку з неналежним виконанням умов вказаного договору щодо сплати агентського винагороди у ТОВ "Газененрджитрейд" перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 6448751,80 грн.

ТОВ "Газененрджитрейд" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулося до суду з зустрічним позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 10534414, 40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що ним за період з вересня по грудень 2019 року на розрахунковий рахунок ТОВ "Спеценергогруп" (далі - відповідач за зустрічним позовом) була сплачена Агентська винагорода у загальному розмірі 10853414,40 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Відповідач за зустрічним позовом не заперечує факт отримання від позивача за зустрічним позовом вказаної грошової суми. Однак, вважає її недостатньою, у зв`язку з чим звернувся до суду з первісним позовом, до якого надав розрахунок, який стосується виключно доходу, отриманого ТОВ "Газенерджитрейд" за договором про постачання електричної енергії від 23.08.2019 року, укладеним між ним та КП "МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС". На підставі вказаного розрахунку, ТОВ "Спеценергогруп" вважає, що загальний рівень прибутку, отриманого ТОВ "Газенерджитрейд" від залученого ним Клієнта за період з вересня 2019 року по грудень 2019 року є значно вищим, ніж той, від якого було сплачено винагороду за вересень - грудень 219 року, а за січень 2020 року - взагалі не сплачено. Таким чином, ТОВ "Спеценергогруп", враховуючи вже сплачену суму Агентської винагороди за залученого ним Клієнта (ХКП "Міськелектротранс") у розмірі 10853414,40 грн., виходячи з самостійно вирахуваного ним рівня прибутку, отриманого ТОВ "Газенерджитрейд", вважає, що в даному випадку мається заборгованість за надані агентські послуги у розмірі 6352414, 58 грн.

Натомість відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" імперативно визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю. У зв`язку з чим, ТОВ "Спеценергогруп" не приймало участі та не могло бути агентом у договорі про закупівлю електричної енергії з КП "Міськелектротранссервіс". Таким чином, грошова винагорода у розмірі 10534414,40 грн. була сплачена ТОВ "Газенержитрейд" на рахунок ТОВ "Спеценергогруп" без наявності для цього будь-яких правових підстав, а тому вона все ще залишається власністю відповідача та має бути повернута позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст.136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Позивач за зустрічним позовом подав заяву про забезпечення зустрічного позову шляхом накладенням арешту на грошові кошти відповідача за зустрічним позовом у розмірі, необхідному для виконання майнової вимоги у розмірі 10853414,40грн. та сплати судового збору у розмірі 158016,22 грн., що обліковуються на його рахунках.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У рішенні Конституційного суду України від 16.06.2011 року № 5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у праві про банкрутство.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно з п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Предметом зустрічного позову є грошові кошти, які перераховані на користь відповідача за зустрічним позовом як безпідставні.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

При цьому предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, тобто те благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Позивач зазначає, що відповідним заходом забезпечення позову буде арешт грошових коштів на рахунках відповідача, що підлягають поверненню позивачу за зустрічним позовом як безпідставно сплачені.

Заявник вважає, що в процесі діяльності ТОВ "Спеценергогруп" грошові кошти у розмірі 10534414,40 грн. що є предметом позову можуть зникнути або зменшитись за кількістю, що створить перешкоди для виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як неодноразово висловлював позицію Верховний Суд у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Як визначено у Постанові КГС ВС від 25.02.2019р. по справі 922/2673/18 адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Таким чином, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача за зустрічним позовом, буде обґрунтованим, адекватним та ефективним способом забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Розмір статутного капіталу відповідача за зустрічним позовом складає 200000,00 грн. Такий розмір не дозволяє у повній мірі гарантувати виконання рішення суду у разі прийняття рішення на користь позивача за зустрічним позовом. Відповідач за зустрічним позовом не має зареєстроване нерухоме майно, за рахунок якого можливе задоволення заявлених вимог.

Відповідно до відкритих даних публічних закупівель відповідач за зустрічним позовом має укладеними ряд договорів, сумарна вартість яких в декілька разів перевищує суму зустрічних позовних вимог позивача за зустрічним позовом. Виходячи з цього, накладення арешту на грошові кошти відповідача за зустрічним позовом у розмірі заявлених вимог не завдасть шкоди його інтересам та не заблокує господарську діяльності відповідача.

Суд звертає увагу на наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову (арешт грошових коштів в сумі 10534414,40 грн.) та предметом позовної вимоги (стягнення 10534414,40 грн.), а також співмірність вжитих заходів забезпечення позову та предмету позову (арешт накладено в межах суми позовних вимог).

Враховуючи принцип адекватності та співмірності заходу до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що арешт коштів відповідача не перевищує суму позову, доказів того, що цей захід може призвести до припинення господарської діяльності відповідача немає.

Отже, суд дійшов висновку, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що обліковуються на рахунках в банківських установах, у сумі, яка дорівнює ціні позову та судовому збору, забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст.136-137 ГПК України, предмет та ціну позову, суд дійшов висновку про задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч.1, ч.5, ч.6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи; залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково; про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 144 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРДЖИТРЕИД" про забезпечення зустрічного позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти ТОВ "СПЕЦЕНЕРГОРГУП" (код ЄДРПОУ 41319819) у розмірі необхідному для виконання майнової вимоги у розмірі 10534414,40 грн. та сплати судового збору у розмірі 158016,22 грн., що обліковуються на рахунках TOB "СПЕЦЕНЕРГОРГУП".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254, 255 ГПК України.

Ухвала з урахуванням п.2 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа.

В силу ст.124 Конституції України та ГПК України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРДЖИТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42544369, адреса: 61002, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.85, літера Б -11).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕНЕРГОГРУП" (код ЄДРПОУ 41319819, адреса: 61010, м.Харків, Гімназійна набережна, буд. 24).

Ухвалу складено та підписано 19.08.2020 р.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Суддя К.В. Аріт