Рішення № 91048378, 17.08.2020, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/357/20 Провадження № 2/358/341/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м. Богуслав

Богуславськийрайонний суд Київськоїобласті в складі:

головуючогосудді Кіхтенко С.О.

за участю секретаря судового засідання Симоненко О.О,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно, суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом до Богуславської міської ради Київської області, просить суд визнати за нею, право власності на житловий будинок 1966 року побудови, загальною площею 68.80 кв.м., житлова 39.10 кв.м., допоміжна 29.70 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: прибудова, прибудова, підвал під частиною будівлі, літня кухня, сарай, прибудова, погріб з шийкою, вбиральня, ганок, вигрібна яма, хвіртка, огорожа, замощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Богуславською районною державною нотаріальною конторою від 01 лютого 2006 року ОСОБА_1 успадкувала житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Вказаний будинок належав ОСОБА_2 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою 14 квітня 1962 року.

Надвірні будівлі і споруди, а саме прибудова до будинку 2.60х3.60, 1.01х0.70, літня кухня «Б» 3.43х3.50, сарай «В» 3.50х5.45, прибудова до сараю «в» 2.90х2.30 були зазначені як самовільно побудовані.

Оскільки, позивачка позбавлена можливості встановити за собою право власності на спадкове нерухоме майно, тому вона звернулася із даним позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву у якій просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги повністю підтримує.

Відповідач Богуславська міська рада Київської області свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій зазначила, що позов визнає та просить розглянути справу без участі представника.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази на дані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 у відповідності до ст. 1266 ч. 1 ЦК України успадкувала за законом після смерті ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом виданого Богуславською районною державною нотаріальною конторою від 01 лютого 2006 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Богуславською районною державною нотаріальною конторою від 01.02.2006 року надвірні будівлі і споруди, а саме прибудова до будинку 2.60х3.60, 1.01х0.70, літня кухня «Б» 3.43х3.50, сарай «В» 3.50х5.45, прибудова до сараю «в» 2.90х2.30 зазначені як самовільно побудовані.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За даними технічного паспорта на житловий будинок розташований по АДРЕСА_2 1966 року побудови, загальною площею 68.80 кв.м., житлова 39.10 кв.м., допоміжна 29.70 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: прибудова, прибудова, підвал під частиною будівлі, літня кухня, сарай, прибудова, погріб з шийкою, вбиральня, ганок, вигрібна яма, хвіртка, огорожа, замощення.

За життя спадкодавцем було самовільно збудовано прибудову до будинку 2.60х3.60, 1.01х0.70, літню кухню «Б» 3.43х3.50, сарай «В» 3.50х5.45, прибудову до сараю «в» 2.90х2.30

На підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0.0805 га кадастровий номер 3220610100:01:008:0109 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворенене рухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухомемайно та їхобтяжень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03.08.2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13.12.1995 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася у сільській місцевості.

Також слід зазначити, що виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України в редакції від 16.01.2003 року, тобто до 01.01.2004 року.

Відповідно до технічного звіту експерта з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_4 від 02.03.2020 року будинок (з відповідними господарськими будівлями і спорудами) по АДРЕСА_1 без істотних порушень будівельно-технічних норм та правил, стан зазначеного будинку на даний час дозволяє безпечно його експлуатувати.

Таким чином, будь яких перешкод для визнання за позивачем прававласності на житловий будинок (з відповідними господарськими будівлями та спорудами), що розташований по АДРЕСА_1 під час судового розгляду не встановлено.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 663.90 грн..

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч. 1, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 331,1218, 1261 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ), право власності на житловий будинок 1966 року побудови, загальною площею 68.80 кв.м., житлова 39.10 кв.м., допоміжна 29.70 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: прибудова, прибудова, підвал під частиною будівлі, літня кухня, сарай, прибудова, погріб з шийкою, вбиральня, ганок, вигрібна яма, хвіртка, огорожа, замощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого 18.03.2020 року, згідно квитанції № 42 на р/р НОМЕР_2, МФО 899998, в ТВБВ 10026/638 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», що становить 663,90 грн..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме через Богуславський районний суд Київської області.

Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко