Ухвала суду № 91048032, 19.08.2020, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1267/20

Номер провадження 2-з/289/4/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання недійсним договору дарування житлового будинку, скасування державної реєстрації та визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 : третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Камінська Людмила Василівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із відповідачем ОСОБА_2 , визнання недійсним договору дарування житлового будинку, скасування державної реєстрації та визнання права власності на житловий будинок та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1919847318250) та земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га кадастровий номер 1825081801:03:001:001:0166, реєстраційний номер 1381999818250 від 10.04.2020 року.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд забезпечити позов шляхом накладення заборони відчуження житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Розгляд заяви здійснено у порядку ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно (п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.

Суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

До заяви про забезпечення позову заявником долучено докази на підтвердження того, що відповідачем по справі здійснено відчуження спірного житлового будинку та земельної ділянки на якій він розташований на користь відповідача ОСОБА_3 шляхом укладення договору дарування.

Отже, невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин суд вважає за доцільне вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно задовольнивши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1919847318250) - заборонивши його відчуження у будь-якій формі.

Накласти арешт на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, кадастровий номер 1825081801:03:001:001:0166, реєстраційний номер 1381999818250 від 10.04.2020 року - заборонивши її відчуження у будь-якій формі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О. В. Мельник