Рішення № 91047190, 19.08.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2202/20

Провадження № 2/0182/1605/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.08.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Заяви по суті справи:

ТОВ «ФК «Преміум Актив» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Свої вимоги мотивує тим, що 14.12.2018 року між ТОВ «ФК «Є Гроші» та відповідачем ОСОБА_1 в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення Договору відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», було укладено договір №3371810870-081849 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, яким є СМС повідомлення з кодом, зазначеним у тексті договору в розділі «Підписи сторін».

Платіжним дорученням № 22434 від 14.12.2018 року та повідомленням № 29/03 від 03.03.2020 року підтверджується, що позикодавцем було перераховано на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 9500,00 грн. Дана сума перерахована на підставі договору співробітництва № 2829 від 28.12.2017 року.

Умови договору ОСОБА_1 не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість на загальну суму 230 176,75 грн., до складу якої входить заборгованість за кредитом - 9500,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 1130,50 грн., заборгованість по процентам за прострочку - 210 116,25 грн., заборгованість зі сплати штрафу - 9500,00 грн. При цьому, 70,00 грн. оплачено відповідачем в рахунок погашення заборгованості по процентам за прострочку.

02.05.2019 року між ТОВ «ФК «Є Гроші» та ТОВ «ФК «Преміум Актив» було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу № 0205/2, за яким ТОВ «ФК «Преміум Актив» набуло право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору від 14.12.2018 року.

З підстав лояльності до боржника та з метою його спонукання до добровільної сплати заборгованості за договором, ТОВ «ФК «Преміум Актив» було зменшено суму нарахованих процентів за неправомірне користування кредитними коштами, після чого загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 155839,28 грн.

Враховуючи те, що відповідач протиправно, всупереч умов надання кредиту, не повертає кредитні кошти, право вимоги щодо яких набуло ТОВ «ФК «Преміум Актив», позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 155839,28 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 9500,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 1130,50 грн., заборгованості по процентам за прострочку - 135 708,75 грн., заборгованості зі сплати штрафу - 9500,00 грн., атакож судові витрати (а.с.2-5).

Не погодившись із позовними вимогами, відповідач подав відзив на позов, у якому будь-які зобов`язання перед ТОВ «ФК «Є Гроші» та його правонаступником ТОВ «ФК «Преміум Актив» заперечив (а.с.60-65). Зазначив, що жодного Договору з ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» не укладав. Договір не може бути підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора. Позначка в Договорі «Електронний підпис/ ОСОБА_1 » за своїм змістом та суттю не є електронним підписом. Договір не містить власного підпису відповідача. Платіжне доручення 22434 від 14.12.2018 року, на яке посилається позивач на підтвердження перерахування кредитних коштів у сумі 9500,00 грн. на рахунок Відповідача, не містить необхідних реквізитів, передбачених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не є доказом наявності або відсутності договірних зобов`язань. Позивач не довів самого факту укладення кредитного договору з ним, і, відповідно, не довів виникнення в нього зобов`язань за кредитним договором, а також не довів факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у вказаній сумі, що зумовлює відсутність підстав для задоволення позову.

Від позивача відповіді на відзив не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Провадження по справі відкрито 03.06.2020 року та призначено справу до розгляду за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.54).

Судом встановлено.

02.05.2019 року між ТОВ «ФК «Преміум Актив» та ТОВ «ФК Є Гроші» був укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу № 0205/2 (з додатками), відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Преміум Актив» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «ФК Є Гроші», в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3371810870-081849 від 14.12.2018 року (а.с.6-9).

З даного кредитного договору вбачається, що за його умовами ТОВ «ФК Є Гроші» надало ОСОБА_1 грошові кошти на споживчі цілі в позику у сумі 9500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за її користування. Загальна сума здорожчання позики за весь її період складає 10630,50 грн. (а.с.10-13,14).

Позика надається позичальнику виключно за допомогою веб-сайту позикодавця (https://e-groshi.com), за умови ідентифікації Позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором (п.1.2).

Строк позики за цим договором складає 10 днів, позика має бути повернута до 23.12.2018 року (п.1.3).

Протягом цього строку, розмір основних процентів складає 1,99 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з дня видачі позики, до дати фактичного повернення позики включно, тобто строку, визначеного в п.1.3 цього Договору, що становить 726,35 процентів річних. У разі, якщо позичальник не повернув суму позики у строк, встановлений пунктом 1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 Договору проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів позичальник зобов`язаний сплатити 3.00 % додаткових відсотків від суми позики за кожен день прострочення з першого дня прострочення. В разі прострочення сплати заборгованості за кредитним договором більш ніж на 30 днів, додаткові відсотки позичальника збільшуються на 2 %. Тобто, загальна сума додаткових відсотків з 31 дня прострочення буде становити 5 % від суми позики за кожен день прострочення з 31 дня прострочення до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення, які позичальник зобов`язується сплатити позикодавцю (п.1.5).

У разі прострочення заборгованості більше, ніж 61 день, позичальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі суми кредиту, визначену відповідно до п.1.1 Договору (п.4.3).

ТОВ «ФК Є Гроші» свої зобов`язання перед відповідачем виконало належним чином, перерахувавши обумовлену договором від 14.12.2018 року суму у розмірі 9500,00 грн. на картку ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 22434 від 14.12.2018 року та інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» (а.с.19,20).

Як вбачається з розрахунку, відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, та сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , з урахуванням програм лояльності, становить 155839,25 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 9500,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 1130,50 грн., заборгованість по процентам за прострочку - 135 708,75 грн., заборгованість зі сплати штрафу - 9500,00 грн. (а.с.15-18,4)

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до статті 9 Закону сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

Постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб`єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем оформлюється окремим правочином або електронним правочином між стороною такого правочину та постачальником послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

На такі особливості укладення договорів про надання фінансових послуг, зокрема в електронному вигляді, звернула увагу піднаглядних фінансових установ в інформаційному повідомленні від 01 серпня 2017 року і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, договір надання позики від 14.12.2018 року в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ ФК «Преміум Актив» доводить зазначену обставину Заявкою № 81849, анкетою клієнта № 44945 від ОСОБА_1 , який зазначеними документами ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, надавши про себе відповідні данні для заповнення формуляра заяви (П.І.Б, РНОКПП, місце проживання, телефон, освіта, місце роботи, сімейний стан, данні паспорту, банківського (карткового) рахунку та банківської установи, фото з паспортом), та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом про е-комерцію, підписав зазначену заяву (а.с.23-25).

Суд доходить до висновку про те, що Заявку сформовано та підписано в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Суд вважає належним та допустимим доказом інформаційну довідку за № 29/03 від 03.03.2020 року, видану директором ТОВ «Платежі Онлайн», якою встановлено, що згідно договору співробітництва компанія ТОВ «Платежі Онлайн» як оператор послуг платіжної інфраструктури, на сайті E-GROSHI.COM через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція типу «виплата» у розмірі 9 500,00 грн. на платіжну картку ОСОБА_1 за Заявкою № 81849 від 14.12.2018 року без ПДВ (а.с.20-22).

Зазначене відповідає положенням ст. 9 Закону України «Про електронну комерцію».

Спростовуючи доводи позивача про зарахування суми кредиту на зазначену картку ОСОБА_1 мав можливість надати виписку по рахунку з відомостями про відсутність здійснення ТОВ «ФК Є Гроші» такої операції, проте відповідач будь-які докази на спростування доводів позивача суду не надав.

Договір від 14.12.2018 року про надання кредиту підписаний із накладенням електронного цифрового підпису директором ТОВ «ФК Є Гроші» І.С. Корецькою та відповідачем ОСОБА_1 .

У той же час, за змістом статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частинами 1,2,5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) у договорі про споживчий кредит зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;

3) загальний розмір наданого кредиту;

4) порядок та умови надання кредиту;

5) строк, на який надається кредит;

6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);

7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;

10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит;

12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

13) порядок дострокового повернення кредиту;

14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

ТОВ «ФК Є Гроші» у письмовій формі надав позичальнику у повному обсязі всю необхідну інформацію, кредитний договір містить усі умови, передбачені положеннями Закону України «Про споживче кредитування», сторони узгодили всі істотні умови договору, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, тощо, ОСОБА_1 особистим електронним підписом засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

З договору від 14.12.2018 року вбачається, що сукупна вартість позики за весь її період складає 10630,50 грн. (а.с.10). Згідно з графіком розрахунків, який був підписаний сторонами з накладенням електронних цифрових підписів (а.с.14), вбачається, що саме ця сума зазначена у графі «до сплати (разом)», з них: 9500,00 грн. - кредит та 1130,50 грн. - проценти.

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором.

Однак, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ним не повернуті, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за їх користування, що входять до сукупної вартості кредиту.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем доведено позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором про надання кредиту в розмірі 9500,00 грн., за відрахуванням 70,00 грн. погашеної відповідачем заборгованості, про що вказує позивач в поданій позовні заяві, та сплати відсотків за їх користування у розмірі 1130,50 грн.

У той же час, умови кредитного договору в частині обрахування процентів за прострочку, сплати штрафу у розмірі, що відповідає тілу кредиту, були завідомо несприятливими для позичальника, оскільки їх сума за приблизно півтора року, навіть з урахуванням програми лояльності ТОВ ФК, більше ніж у 15 разів перевищує сукупну вартість кредиту, а, отже, суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості, та розуміння і обрахуваннятаких умов вимагали відповідної фахової підготовки споживача, суд дійшов висновку про відмову у позові в цій частині.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303А, п. 2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, суд дійшов висновку, що згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що є мінімальною ставкою для звернення до суду юридичною особою з позовом про стягнення заборгованості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268 ЦПК, ст.ст. 6,11,203,207,526,530,610,627,628,629,631,1049 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про споживче кредитування», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» заборгованість за кредитним договором у сумі 9430,00 грн., заборгованість за відсотками у сумі 1130,50 грн., а всього 10560 (десять тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

В іншому відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його повного складення.

Повний текст рішення складено 19.08.2020 року.

Дані про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив», код ЄДРПОУ 41797188, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 66;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: А. Г. Багрова