Ухвала суду № 91046611, 19.08.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6318/20

Провадження № 1кп/201/1337/2020

УХВАЛА

19 серпня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Кірюшина Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12020040650000950 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Кліпацька Е.В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Гуржій К.С.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відносно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В зв`язку з закінченням строків тримання під вартою обвинуваченого, судом на виконання вимог ст. 331 КПК України поставлено питання про доцільність продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу на що прокурор просила продовжити строк дії запобіжного заходу, оскільки існують ризики вчинення нового злочину, так як ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину не вперше, ризик впливу на свідків, ризик уникнення суду.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого посилаючись на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні престарілу матір та малолітню дитину, а тому ризики зазначені прокурором не значні і можуть бути забезпечені шляхом застосування домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 197, 198, 331 КПК України строк тримання під вартою особи не може перевищувати шістдесяти діб. Суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, в разі якщо від учасників не надійшло клопотань з цього приводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим наявність ризику вчинення обвинуваченим повторного злочину, оскільки останній неодноразово судимий за вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, перебуваючи на свободі, будучи обвинуваченим у вчинені тяжкого злочину, під час дії запобіжного заходу, знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що саме по собі свідчить про наявність ризику вчинення обвинуваченим нового злочину і цей ризик є доволі суттєвим.

Наявність інших ризиків прокурором не доведено, так як навіть з самих доводів прокурора не вбачається, що наявність хоча б натяк на те, що обвинувачений намагався впливати на свідків чи можливість впливу на них взагалі, тим паче, що зі слів прокурора, свідками є поліцейські, які затримували обвинуваченого і вплив на них видається малоймовірним.

Ризик уникнення суду на сьогоднішній день знівельовано, так як обвинувачений має престарілу матір та малолітню дитину на утриманні, тобто має доволі тісні соціальні зв`язки, тим паче, що до цього часу даних про те, що обвинувачений раніше намагався уникнути суду не має. Сама ж по собі тяжкість покарання не може свідчити про наявність такого ризику.

Таким чином суд встановлено наявність ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.

Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказаний ризик, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, те що він працює неофіційно, притягнутий до кримінальної відповідальності за умисний злочин, і зараз обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що в даний час запобіжний захід у виді домашнього арешту здатен нівелювати встановлений судом ризик. Враховуючи те, що обвинувачений працює, суд вважає за можливе визначити арешт в нічний час.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Застосувати з 19 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час з 21-00 годин до 06-00 годин за адресою: АДРЕСА_1 строком до 17 жовтня 2020 р.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки:

- прибувати до суду за його вимогою;

- не залишати місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 щоденно в період з 21-00 годин до 06-00 годин без дозволу суду в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

ОСОБА_1 звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Ухвалу направити для контролю прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Кліпацькій Е.В. та на виконання до Центрального ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко