Рішення № 91045978, 19.08.2020, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/542/20

Провадження № 2/169/375/20

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема, на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого зазначений житловий будинок та земельну частку (пай) заповіла йому. Відповідачі, які є дітьми спадкодавця, у володіння спадщиною не вступили, заяву про прийняття спадщини у нотаріальну контору не подавали і не претендують на неї. Вказуючи, що він є єдиним спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього, просив визнати за ним право власності на вищевказаний спадковий житловий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 .

У підготовче засідання позивач не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32), 18 серпня 2020 року представник позивача ОСОБА_5 подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без його участі і за відсутності позивача (а.с. 36).

Відповідачі у підготовче засідання не з`явилися, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 33, 34), 18 серпня 2020 року подали, кожен зокрема, до суду письмові заяви, в яких вказали, що позов визнають повністю, не заперечують проти його задоволення та просять справу розглядати за їхньої відсутності (а.с. 41, 43).

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За змістом статей 524, 548 Цивільного кодексу УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з частиною другою статті 553 Цивільного кодексу УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 10).

За життя ОСОБА_4 28 лютого 2001 року склала заповіт, відповідно до якого усе належне їй майно, зокрема, і вищевказаний житловий будинок з господарськими спорудами, заповіла своєму синові ОСОБА_1 , що проживає в селі Селець Турійського району (а.с. 11).

Належність вищевказаного будинку (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) спадкодавцеві ОСОБА_4 підтверджується витягом з погосподарської книги Селецької сільської ради Турійського району № 2 за 2016-2021 роки (а.с. 20).

Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстровано (а.с. 21).

До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 70,8 кв. м, житловою площею 40,1 кв. м, погріб «Б-1», літня кухня «В-1» з навісом «в», сарай «Г-1», сарай «г», сарай «г1», сарай «г2», вбиральня «Д», колодязь «1», огорожа «2», ворота з хвірткою «3» (а.с. 16-18).

Зі змісту довідки Селецької сільської ради Турійського району № 79 від 23 січня 2007 року видно, що в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_4 з дня її смерті вступив син ОСОБА_1 , який з нею проживав на день смерті та проживає у належному спадкодавцеві будинку, обробляє земельну ділянку (а.с. 10).

1 лютого 2007 року позивач подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с. 48 на звороті).

Родинні відносини між спадкодавцем та позивачем підтверджуються відповідним свідоцтвом про народження позивача, з яких видно, що позивач є сином спадкодавця ОСОБА_4 (а.с. 12).

Відповідачі - дочка та син спадкодавця, жодних дій для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 не вчиняли і в контексті частини другої статті 553 Цивільного кодексу УРСР вважаються такими, що відмовилися від спадщини.

Заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_4 28 лютого 2001 року, не змінювався і є дійсним (а.с. 55). Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні.

Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_4 і в контексті положень статті 549 Цивільного кодексу УРСР є таким, що прийняв спадщину.

Постановою приватного нотаріуса від 21 травня 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію та належність спадкодавцю ОСОБА_4 (а.с. 15).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 26/07 до майна померлої ОСОБА_4 (а.с. 48-63), з яких також видно, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , немає, свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) видано позивачу.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 та правових підстав для визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідачі визнали позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 420 грн 40 коп.; стягнути з відповідачів в користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, - по 210 грн 20 коп. з кожного.

На підставі викладеного, статей 524, 548, 549, 553 Цивільного кодексу УРСР та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 70,8 кв. м, житловою площею 40,1 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: погріб «Б-1», літня кухня «В-1» з навісом «в», сарай «Г-1», сарай «г», сарай «г1», сарай «г2», вбиральня «Д», колодязь «1», огорожа «2», ворота з хвірткою «3», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Турійському районі Волинської області повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок, сплачений відповідно до квитанції ТВБВ 10002/0131 філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 17 від 9 липня 2020 року на рахунок № UA598999980313131206000003397, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37834092, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів УК у Турійському районі/Турійський рн/22030101.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 210 (двісті десять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 210 (двісті десять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення складено 19 серпня 2020 року

Головуючий