Рішення № 91044775, 18.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року м. Київ № 640/11588/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи з 07 травня 1990 року по 09 липня 1995 року та здійснити перерахунок пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 07 травня 1990 року по 09 липня 1995 року з підстав неналежного оформлення записів у трудовій книжці, оскільки обов`язок щодо правильного ведення записів у трудовій книжці покладається на роботодавця, тоді як від виконання такого обов`язку не може залежати соціальне забезпечення працівника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07 липня 2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки при розгляді наданих позивачем для призначення пенсії документів зокрема, трудової книжки, було встановлено, що запис щодо роботи у кооперативі «Практик» внесено з порушеннями, а саме: запис про період роботи в кооперативі завірений печаткою старого зразка, у зв`язку з чим даний період не був зарахований до надання уточнюючої довідки.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 згідно з заявою від 11 жовтня 2019 року з 01 жовтня 2019 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу 25 років 0 місяців 7 днів.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23 жовтня 2019 року № 256674/03 не враховано до стажу період роботи з 07 травня 1990 року по 09 липня 1995 року до донесення уточнюючої довідки.

На звернення позивача від 12 березня 2020 року щодо підстав неврахування до страхового стажу періоду роботи з 07 травня 1990 року по 09 липня 1995 року, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 20 березня 2020 року № 2600-0202-8/38746 повідомило ОСОБА_1 , що зазначений період роботи не може бути врахований, оскільки печатка на звільненні не перереєстрована та не відповідає вимогам законодавства, а тому пенсіонеру необхідно подати підтверджуючу довідку про період роботи з зазначенням наказів про зарахування та звільнення з роботи.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Як передбачено статтею 10 Закону № 1788-ХІІ пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно із пунктами 1 та 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

З матеріалів справи слідує, що до трудового (страхового) стажу позивача не зараховано період його роботи з 07 травня 1990 року по 09 липня 1995 року на посаді майстра з ремонту автомобілів у кооперативі «Практик».

Суд, на підставі записів №№ 18, 19 у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (дата заповнення 11 жовтня 1976 року) встановив, що позивач 07 травня 1990 року прийнятий майстром з ремонту автомобілів у кооператив «Практик»; 09 липня 1995 року звільнений за власним бажанням.

Зазначені записи засвідчені підписом керівника та відтиском печатки підприємства.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, на порушення якої посилається відповідач, як на підставу відмови у призначенні пенсії позивачу, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У цьому випадку, спірні записи у трудовій книжці позивача не містять розбіжностей, неточностей або виправлень. При цьому, з них точно вбачається дата прийому та звільнення позивача з посади. У свою чергу, відповідач зазначає, що печатка, якою засвідчено записи про роботу позивача у спірний період відповідає старим зразкам.

Разом з тим, обов`язок щодо ведення та заповнення трудових книжок вказаною інструкцією покладався на власника або уповноважений ним орган, а не на працівника.

Керуючись наведеним суд критично оцінює доводи відповідача, як на підставу для відмови у призначенні пенсії за віком, наявність в трудовій книжці певних недоліків, зокрема печатки старого зразка, оскільки, на думку суду, наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що у спірному періоді роботи позивач не працював.

Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 сформував правовий висновок, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно не врахувало ОСОБА_1 періоди його роботи з 07 травня 1990 року по 09 липня 1995 року на посаді майстра з ремонту автомобілів у кооперативі «Практик».

Відтак, з наведених вище підстав, позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача період роботи з 07 травня 1990 року по 09 липня 1995 року на посаді майстра з ремонту автомобілів у кооперативі «Практик» та зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 07 травня 1990 року по 09 липня 1995 року на посаді майстра з ремонту автомобілів у кооперативі «Практик», а також зробити з 01 жовтня 2019 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 07 травня 1990 року по 09 липня 1995 року на посаді майстра з ремонту автомобілів у кооперативі «Практик».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07 травня 1990 року по 09 липня 1995 року на посаді майстра з ремонту автомобілів у кооперативі «Практик» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 жовтня 2019 року з урахуванням зазначеного стажу та вже виплачених сум пенсії.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04071, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова