Рішення № 91044257, 06.08.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2020 року м. Рівне №460/395/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання А.М. Юрчук, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Гуменюк М.В.,

відповідача: представник Азізова Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18 листопада 2019 року №Ф-260515-50.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та надіслано спірну вимогу.

Ухвалою суду від 17.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10.03.2020, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

10.03.2020 підготовче засідання відкладено на 24.03.2020 для надання можливості відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений строк.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано відзив на позовну заяву, за змістом якого податкова вимога сформована відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 24.03.2020 підготовче засідання відкладено на 16.04.2020 за клопотанням представника позивача у зв`язку із запровадженням в Україні протипандемічних заходів та встановленням карантину.

14.04.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмета позову, за змістом якої позивач просила суд зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виконати абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: вважати всі вимоги ОСОБА_1 , викладені в скарзі до ДПС України на вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-260515-50 від 18.11.2019, задоволеними Державною податковою службою України.

Ухвалою суду від 16.04.2020 підготовче засідання відкладено на 14.05.2020 за клопотанням представника позивача у зв`язку із запровадженням в Україні протипандемічних заходів та встановленням карантину, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 14.05.2020 підготовче засідання відкладено на 09.06.2020 за клопотанням представника позивача у зв`язку із запровадженням в Україні протипандемічних заходів та встановленням карантину.

Ухвалою суду від 09.06.2020 підготовче засідання відкладено на 23.07.2020 за клопотанням представника позивача у зв`язку із запровадженням в Україні протипандемічних заходів та встановленням карантину.

Ухвалою від 23.07.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 06.08.2020.

У судове засідання 06.08.2020 прибули представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Суду пояснив, що вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 №Ф-260515-50 протиправною, представник позивача подав скаргу до Державної податкової служби України. Контролюючим органом скарга була отримана 11.12.2019.

Рішення за результатом розгляду зазначеної скарги Державною податковою службою України було прийнято 11.01.2020, що є порушенням встановленого п.7 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строку розгляду скарги - 30 днів.

Отже, в силу зазначеної норми Закону скарга вважається задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Просив змінені позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Пояснила суду, що податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника про невиконання ним податкового обов`язку та виникнення податкового боргу. Позивач на момент формування спірної вимоги перебувала на обліку як фізична особа-підприємець, зобов`язана була сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування незалежно від фінансового стану.

Звернула увагу суду не те, що адміністративна скарга ОСОБА_1 надійшла до Державної податкової служби України 12.12.2019 (вх.№16147/6) та була розглянута упродовж 30 календарних днів з моменту реєстрації. Рішення про результати розгляду скарги надіслане позивачу 11.01.2020 (вих.№1397/6/99-00-08-06-01-06) рекомендованим поштовим відправленням №0405344679487.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 "Деякі питання документування управлінської діяльності" строки виконання внутрішніх документів обчислюються в календарних днях, починаючи з дати реєстрації.

Оскільки контролюючий орган діяв в межах чинного законодавства, просила в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 ) була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 01.10.2015 по 01.11.2019, перебувала на обліку у контролюючому органі як платник податків з 01.10.2015, та як платник єдиного внеску - з 01.11.2015 по 01.01.2016. Основний вид діяльності за КВЕД - 01.49 Розведення інших тварин.

Ці обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру платників єдиного податку (а.а.с.78-79).

18.11.2019 Головним управлінням ДПС у Рівненській області для ОСОБА_1 сформовано вимогу №Ф-260515-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 8262,54грн (а.с.5).

Зазначену вимогу було оскаржено ОСОБА_1 в адміністративному порядку - подано представником скаргу від 09.12.2019 (а.а.с.6-9).

У скарзі позивач просила суд скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.11.2019 №Ф-260515-50.

.

Рішенням Державної податкової служби України від 11.01.2020 №1397/6/99-00-07-01-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 №Ф-260515-50 - без змін (а.с.11).

Вважаючи вищевказану вимогу контролюючого органу протиправною, ОСОБА_1 звернулася із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У силу вимог пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України, контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України, контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи (п.3-1. ч.1. ст.1 Закону №2464-VI).

Згідно з ч.ч.1-4 ст.25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є, зокрема:

- роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абз.1 п.1);

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п.4).

Згідно із п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до положень частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення недоїмки), єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1);

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.3).

Частиною 5 статті 8 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи-підприємці, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464-VI).

Таким чином, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного внеску. Саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, задля досягнення мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Закон №2464-VI не містить виключень для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, щодо сплати внеску залежно від отримання доходу від такої підприємницької діяльності.

Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, незалежно від свого фінансового стану.

Поряд з цим, у силу вимог ч.4 ст.25 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Згідно з п.4 розд.І Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2015 №1124, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за №178/28308, перебіг строку розгляду скарги починається з наступного робочого дня після її надходження до контролюючого органу.

У силу вимог п.158 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 (далі - Типова інструкція), документи реєструються лише один раз: вхідні - у день надходження, створювані - у день підписання або затвердження.

Судом встановлено, що скарга на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 №Ф-260515-50 була надіслана представником позивача Державній податковій службі України 9 грудня 2019 року, а отримана Державною податковою службою України 11 грудня 2019 року о 10 год. 36хв.

Ці обставини підтверджуються фіскальним чеком органу поштового зв`язку від 09.12.2019 (а.с.5а) та інформацією з офіційного сайту ДП "Укрпошта": https://track.ukrposhta.ua/tracking (а.с.75), згідно з якими поштове відправлення з трек-номером 3300302358723 вручено адресату 11.12.2019 о 10год. 36хв.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на дотримання строку розгляду скарги, який обраховується з 12 грудня 2019 року, оскільки 12.12.2019 - це дата реєстрації (скарги ОСОБА_1 в Державній податковій службі України), яка була проведена з порушенням п.158 Типової інструкції - на наступний день після дня надходження - 11.12.2019.

Таким чином, перебіг строку для прийняття Державною податковою службою України вмотивованого рішення за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 почався з наступного дня за днем одержання скарги - 12.12.2019, а закінчився - 10.01.2020.

Натомість, як встановлено судом, рішення за наслідками розгляду скарги позивача було прийнято Державною податковою службою України 11.01.2020, тобто за межами встановленого ч.4 ст.25 Закону №2464-VI строку.

Отже, Державна податкова служба України порушила строк розгляду скарги, а тому, в силу ч.4 ст.25 Закону №2464-VI скарга ОСОБА_1 вважається повністю задоволеною на її користь.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У силу вимог п.6 розд.V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449), вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки); вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили; борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону; є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Оскільки на момент розгляду справи спірна вимога від 18.11.2019 №Ф-260515-50 є чинною, жодних рішень про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки), як це передбачено Інструкцією №449, органом доходів і зборів не приймалося, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 та захистити її порушене право шляхом визнання протиправною і скасування зазначеної вимоги.

Крім того, з 10.06.2016 набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, згідно з яким оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І); З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України.

Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що при оскарженні платником податків і зборів індивідуального акта, яким контролюючим органом здійснено нарахування такому платнику відповідних податків і зборів, в тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, свідчить про наявність у платника матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та зобов`язань платника податків і зборів.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2018 у справі №816/2042/16 (№К/9901/3492/17), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача слід здійснити шляхом зобов`язання відповідача внести коригування до особового рахунку ОСОБА_1 , виключивши з особового рахунку такого платника недоїмку з єдиного внеску у сумі 8262,54грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірності власних дій, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи вимоги ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області, судові витрати у сумі 840,80грн, сплачені як судовий збір згідно з квитанцією від 10.02.2020 №0.1610538529.1 (а.с.34).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 01.10.2019, орган, що видав:5624) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023, код за ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) від 18 листопада 2019 року №Ф-260515-50.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 8262,54грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 серпня 2020 року.

Суддя О.М. Дудар