Рішення № 91044238, 19.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3179/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3179/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2020 року представник за довіреністю Войткевич Володимир Вікторович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 03.04.2020 №9576-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Супротивнобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, орієнтовною площею 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, зобов`язавши відповідача надати такий дозвіл у відповідності до поданої нею заяви.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на неправомірну, як на її думку, поведінку відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

08.07.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Вказує, що земельна ділянка, суміжна із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323486800:00:003:0047 на території Супротиноблаківської сільради проінвентаризована і реалізація права користування даною земельною ділянкою планується шляхом включення її до аукціону. У зв`язку з цим та з посиланням на приписи ст. 136 Земельного кодексу України відповідач стверджує, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів (а.с. 28-32).

У відповіді на відзив представник позивача зазначає про відсутність з боку відповідача доказів включення запитуваної земельної ділянки до переліку таких, які планується виставити на аукціон, з огляду на що відповідні твердження є безпідставними. До того ж не відповідає дійсності і твердження відповідача щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, оскільки за даними Публічної кадастрової карти державна реєстрація та присвоєння кадастрового номеру спірній земельній ділянці не здійснено (а.с. 38-39).

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

04.03.2020 Яровий В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою вх. №К-6612/0/25-20 від 04.03.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Супротивнобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області за межами населеного пункту (а.с. 34-35), приєднавши до вказаної заяви копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довіреності та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач своїм наказом №9576-СГ від 03.04.2020 відмовив позивачу у задоволенні заяви з мотивів невідповідності поданого клопотання вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (а.с. 33).

Позивач, не погодившись із правомірністю зазначеного наказу, звернулася через свого представника до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України (надалі - ЗК України).

Так, згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як встановлено судом, 03.04.2020 наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №9576-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу з підстави невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (а.с. 33).

Таким чином, спірний наказ містить лише загальне посилання на норму Земельного кодексу України без конкретизації невідповідностей, які відповідач мав на увазі.

Тобто, відповідач у спірному наказі не зазначив у чому саме полягала невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.

Аналіз спірного наказу дає суду підстави вважати, що відповідачем не надано заявнику обґрунтованих пояснень та не наведено будь-яких конкретних доводів щодо того, що обрана нею земельна ділянка через її місце розташування порушує вимоги закону.

Разом з тим, у відзиві на позов відповідач зазначив, що обрана позивачем земельна ділянка суміжна із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323486800:00:003:0047 на території Супротиноблаківської сільради проінвентаризовано і реалізація права користування даною земельною ділянкою планується до включення в аукціон, а отже вона не підлягає наданню ОСОБА_1 .

У зв`язку з цим слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою вказаної статті передбачено перелік земельних ділянок, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Статтею 136 ЗК України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

При цьому частиною третьою статті 136 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 ЗК України свідчить про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23.01.2020 у справі №620/1058/19, від 08.11.2019 у справі №420/914/19.

Відповідач стверджує, що відповідно до постанови КМУ №476 від 05.06.2019 спірна земельна ділянка площею 2,00 га проінвентаризована та включена до переліку земельних ділянок призначених для продажу права оренди на земельних торгах (у формі аукціону), а тому існує об`єктивна обставина, яка відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України, є перешкодою для задоволення клопотання заявниці.

Проте відповідачем не надано суду доказів ані інвентаризації спірної земельної ділянки, ані доказів включення її до переліку земельних ділянок, право оренди на які буде продано на земельних торгах.

За викладених обставин, відмова відповідача, що оформлена наказом від 03.04.2020 №9576-СГ, не ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягає скасуванню як протиправна.

При цьому вимога позивача про зобов`язання відповідача надати саме дозвіл на розробку проекту землеустрою задоволеною бути не може, оскільки суд не може досліджувати інших обставин, що можуть бути перешкодою у наданні такого дозволу, які не досліджувалися відповідачем, оскільки ці повноваження відносяться до його виключної компетенції.

Належним способом захисту порушених прав позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2020.

Відтак позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн підтверджується квитанцією за №27566 від 17.06.2020 (а.с. 8).

Зважаючи на обставини часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на її користь частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03.04.2020 №9576-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2020 (вх. №6612/0/25-20 від 04.03.2020) з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Супротивнобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області за межами населеного пункту, з урахуванням висновків суду, сформульованих у даному рішенні.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун