Рішення № 91044150, 19.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6339/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м. Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного звернувся з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом якого позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у доплаті заборгованості пенсії за період з 01.01.2012 по 31.12,2012 року, з врахуванням офіційного індексу інфляції, наданого Міністерством фінансів України з 2012 року по 2018 рік ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та доплату заборгованості пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12,2012 року, з врахуванням офіційного індексу інфляції, наданого Міністерством фінансів України з 2012 року по дату здійснення перерахунку.

відповідно Статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, на користь ОСОБА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840.80 грн. (Вісімсот сорок гривень 80 копійок).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Рішенням Приморського районного суду міста Одеси, від 20.02.2018 року по справі № 522/22702/17, позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області задоволено. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату заборгованості пенсії за минулий час на підставі довідки № 1.6.27-165 від 28.08.2012р. «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій» наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України за період: з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, враховуючи офіційний індекс інфляції, наданий Міністерством фінансів України з 2012 року по 2018 рік на користь ОСОБА_1 . Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2018 року у справі № 522/22702/17 - залишено без змін.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ГУ ПФ України в Одеській області направило головному державному виконавцеві Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області лист в якому зазначено, що ГУ ПФ України в Одеській області не виконало рішення суду по справі № 522/22702/17 від 20.02.2018 року в повному обсязі, а саме: відповідно до Розрахунку на доплату пенсії за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року, не врахувало офіційний індекс інфляції, наданий Міністерством фінансів України з 2012 року по 2018 рік, як того вимагає рішення суду. Нарахувавши тільки борг по пенсії за період з 01.01.2012 по 31,12.2012 року в сумі 39319.10 грн. 25.05.2020 року на картковий рахунок ОСОБА_1 переведена від ГУ ПФ України в Одеській області сума боргу 39319.10 грн. ще на думку позивача свідчить про те, що він отримав суму боргу без врахування офіційного індексу інфляції, наданого Міністерством фінансів України з 2012 року по 2018 рік, як того вимагає рішення суду, тобто рішення Приморського районного суду м, Одеси від 20.02.2018 року у справі № 522/22702/17 не виконано. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.07.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12.08.2020р. від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшли пояснення (вх.№ЕП/12343/20) в яких зазначено про безпідставність позовних вимог, оскільки Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2018р. по справі 522/22702/17, залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018р., зобов`язано здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії па підставі довідки від 28.08.2012р. №1.6.27-165".Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій ", наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., враховуючи офіційний індекс інфляції, наданий Міністерством фінансів України з 2012 року по 2018 рік. На виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2018р. по справі №522/22702/18 Головним управлінням 12.10.2018 було проведено відповідний перерахунок пенсії позивачу, а також зроблено розрахунок доплати пенсії за період з 01.02.2012р. по 31.12.2018р. Нараховану доплату у розмірі 39319,10 грн. зараховано на картковий рахунок позивача 25.05.2020р. Таким чином відповідач зазначає, що виконав рішення суду у відповідному порядку та в повній мірі, з огляду на норми чинного законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси, від 20. 02. 2018 року по справі № 522/22702/17, яке залишено без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 1.6.27-165 від 28.08.2012р. «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій» наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України - протиправними. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату заборгованості пенсії за минулий час на підставі довідки № 1.6.27-165 від 28.08.2012р. «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій» наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України за період: з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, враховуючи офіційний індекс інфляції, наданий Міністерством фінансів України з 2012 року по 2018 рік на користь ОСОБА_1 .

На виконання рішення суду боржником-Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 12.10.2018р. здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 20.02.2018р. по справі №522/22702/17 за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. та нарахування доплати в розмірі 39319,10грн. згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018р. № 649 та порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1.

04.06.2020р. позивач звернувся з листом до ГУ ПФУ в Одеській області в якому просив здійснити доплату заборгованості враховуючи офіційний індекс інфляції, наданий Міністерством фінансів України з 2012 року по 2018 рік, як того вимагає рішення суду від 20.02.2018 року по справі № 522/22702/17.

18.06.2020р. до ГУ ПФУ в Одеській області листом №5081-4954/С-02/8-1500/20, в якому повідомлено позивача, що розмір пенсії ОСОБА_1 внаслідок проведеного перерахунку за рішенням суду становить 7406,43 грн., до перерахунку її розмір з урахуванням індексації становив 3950,41 грн. Оскільки розмір пенсії збільшився, коефіцієнт індексації з 01.01.2012 по 31.12.2013 становив 1,0. Враховуючи викладене, розрахунок доплати пенсії з 01.01.2012 по 31.12.2013 було здійснено з урахуванням виплаченої індексації пенсії за цей період.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Згідно зіст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 2ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у застосуванні порядку, встановленого постановою КМУ від 22.08.2018 року № 649до виплати недоплаченої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року,яка нарахована на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2018р. по справі №522/22702/17.

Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 р.(далі - Порядок №649), визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.

Відповідно до п.2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.

Згідно з п.5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно з п.6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Відповідно до п. 8 Порядку №649, комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Отже, виконання органом Пенсійного фонду України судового рішення в частині виплати перерахованої пенсії обумовлено визначеним законодавством алгоритмом вчинення відповідачем (боржником) відповідних дій та чинників, передбачених окремою бюджетною програмою, що визначено Порядком №649.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, доплата пенсії з дня набрання рішення суду законної сили, тобто з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 39319,10грн. зарахована на картковий рахунок по додатковій відомості 25.05.2020р. відповідно до порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р., якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р. установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання рішенням законної сили, здійснюється відповідно до порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Зазначена постанова №649 застосовується не до всіх судових рішень, за якими боржником є Пенсійний фонд України, а лише до рішень судів, за якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету. Тобто до судових рішень, за якими на Пенсійний фонд покладено обов`язок нараховувати пенсійну виплату. В даному випадку відповідача рішенням суду було зобов`язано саме перерахувати пенсію.

Таким чином, відповідач діяв на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р., яка є чинною, в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Крім того суд зазначає, що відповідач при розрахунку недоплаченої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 застосував коефіцієнт індексації 1,0 відповідно до наступного.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України від 03.07.1991 № 1282 "Про індексацію грошових доходів населення"'. Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок).

Пунктом 4 Порядку установлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до пункту 5 Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Розмір пенсії позивача внаслідок проведеного перерахунку за рішенням суду становить 7406,43 грн, до перерахунку її розмір з урахуванням індексації становив 3950.41 грн. Так, оскільки розмір пенсії позивача збільшився, коефіцієнт індексації з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. становив 1,0.Враховуючи викладене, розрахунок доплати пенсії з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. було здійснено з урахуванням виплаченої індексації пенсії за цей період.

Суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим до його виконання. За невиконання рішення суду винні особи несуть відповідальність згідно з законом.

Також законодавством передбачена можливість судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, порядок встановлення і здійснення якого регламентований статтею 383 КАС України.

Відповідно до ч.1ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до положеньст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому,статтею 287 КАС України передбачено право учасників виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, законодавством закріплений порядок виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подання окремого позову про зобов`язання пенсійного органу виконати судове рішення свідчить про обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, оскільки не відновлює і не може відновити порушені, як на думку позивача, права, свободи та інтереси, які вже були захищені судом у іншій справі. При цьому, роз`яснено спеціальний порядок виконанням судового рішення, що виключає можливість звернення заінтересованої особи до суду в загальному порядку (в порядку позовного провадження).

Отже, вимоги позивача, пов`язані з питаннями виконання судового рішення, повинні розглядатись в межах виконавчого провадження.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.12.2018 року у справі №2а/15517/2015.

Відповідно до ч.5ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 39 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили згідно ст.255 КАС України та може бути оскаржене у місячний строк з дня отримання його повного тексту до суду апеляційної інстанції за правилами,встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.