Рішення № 91043983, 17.08.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1407/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представників: позивача Шепель Т.В., відповідача Цимбора Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивача за рахунок виплати: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 (що фактично призвело до розстрочення виплати сум підвищення перерахованої пенсії на значний період (понад 2 роки)), а також за рахунок обмеження при перерахунку пенсії її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2018;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2018 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, виходячи з розміру грошового забезпечення, вказаного у довідці Львівського обласного військового комісаріату від 28.05.2019 №ХВ62820, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат;

- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення соціальних та майнових прав позивача при перерахуванні та виплаті пенсії зі 100% підвищення пенсії з урахуванням відсоткового значення її розміру, основного і додаткових видів грошового забезпечення, застосувавши зменшення розміру пенсії та розстрочення виплати на значний період часу, що призвело до значної втрати частини доходів;

- зобов`язати відповідача здійснити на підставі положень статті 55 ЗУ №2262-ХІ, статей 1-3 ЗУ №2050-III та Постанови КМУ від 21.02.2001 №159 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів позивачу з виплат сум пенсії у зменшеному розмірі, передбаченому Постановою КМУ від 21.02.2018 №103, станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером, інвалідом війни І «Б» групи та ліквідатором аварії на ЧАЕС у 1986 році І категорії, перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену в порядку та на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ в розмірі 100% від суми грошового забезпечення. Вважає, що при здійсненні перерахунку пенсії відповідачем протиправно не враховано додаткові види грошового забезпечення, а максимальний розмір пенсії обмежено. Позивач оскаржує застосування ГУ ПФУ в Львівській області обмежень розміру пенсії, що були передбачені пунктом 2 постанови №103, оскільки вказаний пункт 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18, визнаний протиправним та нечинним.

Щодо безпідставності будь-яких обмежень розміру його пенсії позивач також посилається на те, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016 по теперішній час в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо обмеження розміру пенсії не вносилося. Крім цього, позивач вважає що, у зв`язку з виплатою відповідачем пенсії поетапно, має право на компенсацію частини втрачених доходів. Вказані підстави зумовили звернення до суду з даним позовом, оскільки призвели до порушення права на пенсію, гарантованого Конституцією України. за результатами розгляду позову позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та відзиві на заяву про уточнення позовних вимог, суть яких полягає у правомірності дій пенсійного органу. Вказує, що розрахунок грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить. Головне управління має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак не наділений правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

На підставі викладеного відповідач стверджує, що управлінням при перерахунку пенсії позивача на виконання вимог частини четвертої статті 63 Закону №2262, Постанови №704 та Постанови №103 було враховано всі складові, зазначені Львівським обласним військовим комісаріатом у довідках від 14.03.2018 №ХВ62820 та від 28.05.2019 №ХВ62820, остання з яких видана на виконання постанови Восьмого апеляційного суду від 16.05.2019 у справі 857/3013/19 року. Іншої довідки з відображенням додаткових видів грошового забезпечення на адресу управління не надходило, тому відповідач вважає, що вимога про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення є передчасною.

ГУ ПФУ у Львівській області виконано повністю рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №1.380.2019.004581, яким зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII у порядку і розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, виходячи з розміру грошового забезпечення, вказаного у довідці Львівського обласного військового комісаріату №ХВ62820 від 28.05.2019 (з урахуванням раніше проведених виплат).

Щодо виплати позивачу пенсії з урахуванням 100% суми підвищення, відповідач зазначив, що після скасування пунктів 1 та 2 Постанови №103, Кабінетом Міністрів України новий порядок здійснення перерахунку пенсії з метою виконання положень Закону №2262-ХІІ та Постанови №704 прийнято не було, а тому пенсія позивачу виплачується у розмірах, передбачених Постановою №103 (з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року).

Також відповідач зазначив, що на позивача розповсюджуються обмеження, передбачені статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», щодо максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Щодо компенсації втрати частини доходів відповідач зазначає, що затримки виплати нарахованих сум пенсії позивачу не відбулось, тому така позовна вимога є передчасною і не підлягає задоволенню.

Відповідач заперечує щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки згідно до статті 382 КАС України це є правом суду та позивачем не наведено жодних доказів, що Управління може ухилитися від виконання рішення суду.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 17.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Відповідачем 05.03.2020 подано відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 05.03.2020 зупинено провадження у справі №380/1407/20 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/3586/19.

Позивачем 07.05.2020 (вх.№23289) подано відповідь на відзив.

Ухвалою від 04.08.2020 провадження у справі поновлено.

Позивачем 13.08.2020 (вх.№40207) подано заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідачем в судовому засіданні 17.08.2020 подано відзив на заяву про уточнення позовних вимог.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_1 , наказом Міністра оборони України від 17.05.1995 №189 по особовому складу звільнений з військової служби у запас (за станом здоров`я). Календарна вислуга років у Збройних Силах України становить 37 років 05 місяців.

20 липня 1995 року позивачу призначена пенсія за вислугу років в розмірі 100% грошового забезпечення з подальшим переведенням на пенсію по інвалідності, що підтверджується повідомленням про розмір пенсії у пенсійній справі №1301007635.

Відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 ГУ ПФУ у Львівській області з 01.01.2018 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Львівським обласним військовим комісаріатом.

Під час перерахунку пенсії відповідачем у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії враховано такі складові: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років, а також застосовано поступові відсоткові обмеження щодо виплати підвищення.

У зв`язку з невідповідністю довідки, надісланої ЛОВК до ГУ ПФУ у Львівській області для здійснення перерахунку позивачу пенсії на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 №103, позивач оскаржив таку в судовому порядку.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі 857/3013/19 Львівським обласним військовим комісаріатом на адресу ГУ ПФУ у Львівській області направлено довідку від 28.05.2019 №ХВ62820 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.03.2018.

У зв`язку з не проведенням ГУ ПФУ у Львівській області перерахунку пенсії на підставі довідки ЛОВК від 28.05.2019 №ХВ 62820, позивач звернувся в суд.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № №1.380.2019.004581 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від 28.05.2019. №ХВ62820 та зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII у порядку і розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 №103, виходячи з розміру грошового забезпечення, вказаного у довідці Львівського обласного військового комісаріату №ХВ62820 від 28.05.2019 (з урахуванням раніше проведених виплат).

Рішення суду від 19.12.2019 у справі №1.380.2019.004581 набрало законної сили 10.03.2020.

ГУ ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду від 19.12.2019 у справі №1.380.2019.004581 здійснено з 01.05.2020 перерахунок пенсії позивача, що підтверджується повідомлення про перерахунок пенсії від 07.04.2020 у пенсійній справі №1301007635.

При цьому перерахунок пенсії відповідачем здійснено з обмеженням максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з виплатою 75% суми підвищення пенсії.

Суд зазначає, що дана справа в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивача за рахунок виплати: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 160/3586/19 від 06.08.2019, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.

Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону №2262- ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі-Порядок №45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктом 2 Постанови №103 передбачалося проводити виплату перерахованих з 1 січня 2018 року відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Судом встановлено, що згідно з Постановою №103 підвищення пенсії позивачу виплачувалось з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50 % від підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75 % від підвищення.

У зв`язку із скасуванням рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, пункту 2 Постанови №103, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» втратили чинність з 05 березня 2019 року.

Згідно з позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 160/3586/19, з 05 березня 2019 року пенсія підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, у зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягала виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, тому виплата відповідачем з вказаного періоду 75% підвищення суми пенсії є протиправною.

Водночас, виплата пенсії позивачу на підставі Постанови №103 з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно у розмірі 50 % суми підвищення пенсії, з 01.01.2019 по 04.03.2019 включно щомісячно 75 % суми підвищення пенсії є правомірною.

Щодо позовних вимог в частині протиправності обмеження відповідачем при перерахунку пенсії її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для, осіб які втратили працездатність, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Цю статтю доповнено зазначеною частиною в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» із змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774- VIII.

Відповідно до Закону України від 24.12.2015 №911-VIII частину п`яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень».

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII передбачено у частині сьомій статті 43 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінити словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 в Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, як така що втратила чинність з вказаної дати.

Це означає, що починаючи із 20.12.2016 стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Матеріалами справи підтверджено, ГУ ПФУ у Львівській області неодноразово здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі постанови №103: з 01.03.2018, з 01.07.2019, з 01.01.2020 та з 01.05.2020 (на виконання рішення суду від 19.12.2019 у справі №1.380.2019.004581) з обмеженням максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Проте, згідно пункту 2 прикінцевих положень Закону України №911-VIII від 24.12.2015 дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Отже, норми статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо тимчасового обмеження пенсії максимальним розміром розповсюджуються на пенсії, призначені з 01.01.2016, та не можуть впливати на перерахунок уже призначеної пенсії.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у численних постановах, зокрема: від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі №127/4270/17 та від 30.10.2019 року у справі №826/17744/17, тощо.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Крістіан Мюллер проти Австрії» від 16.12.1974 надано позицію щодо застосування статті 1 Першого протоколу, згідно якої, обов`язок робити внесок у систему соціального забезпечення може, за певних обставин, надати право власності на активи, які використовуються для виплати пенсій.

Таким чином, право особи на пенсію є майном у розумінні Першого протоколу, якого особа може бути позбавлена лише за обґрунтованою необхідністю в інтересах суспільства.

Необхідність позбавлення позивача права власності, у тому числі на частину пенсії, повинна бути обґрунтованою не лише наявністю суспільного інтересу, а й можливістю діяти всупереч статті 58 Конституції України заради задоволення такого інтересу.

За відсутності підстав для порушення права особи на мирне володіння своїм майном, суд оцінює дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області як протиправні.

Зважаючи на вищенаведене, неможливе обмеження розміру пенсії, шляхом її перерахування на підставі норм права, що набрали чинності після призначення такої пенсії.

Судом встановлено, що пенсію ОСОБА_1 вперше призначено 20.07.1995.

На дату призначення пенсії здійснені ГУ ПФУ у Львівській області обмеження не застосовувались і почали застосовуватися з 2018 року.

З огляду на встановлені судом обставини і наведений вище аналіз чинного пенсійного законодавства, дії відповідача щодо обмеження при перерахунку пенсії позивача її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для, осіб які втратили працездатність, є протиправними.

Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018, виходячи з розміру грошового забезпечення, вказаного у довідці Львівського обласного військового комісаріату від 28.05.2019 №ХВ62820, то такі не можуть бути задоволені з огляду на таке.

Як вже зазначалося вище, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №1.380.2019.004581 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/86693448) позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області і щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від 28.05.2019. №ХВ62820 та зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII у порядку і розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 №103, виходячи з розміру грошового забезпечення, вказаного у довідці Львівського обласного військового комісаріату №ХВ62820 від 28.05.2019 (з урахуванням раніше проведених виплат).

Рішення суду від 19.12.2019 у справі №1.380.2019.004581 набрало законної сили 10.03.2020.

При цьому, ГУ ПФУ у Львівській області виконано вказане судове рішення, що підтверджується повідомленням про перерахунок пенсії у пенсійній справі №1301007635 - Міноборони від 07.04.2020.

У відповідності до положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже питання перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру грошового забезпечення, вказаного у довідці Львівського обласного військового комісаріату №ХВ62820 від 28.05.2019, вирішено в межах іншої адміністративної справи.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів позивачу з виплат сум пенсії у зменшеному розмірі на підставі положень статті 55 ЗУ №2262-ХІ, статей 1-3 ЗУ №2050-III та Постанови КМУ від 21.02.2001 №159, то такі є передчасними, тому не підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Суд зазначає, що компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на ту частину заборгованості, яка була фактично виплачена позивачу та в місяць виплати такої заборгованості.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.07.2018 у справі № 404/6317/16-а.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Львівській області вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність своїх дій не виконало.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що така поведінка ГУ ПФУ у Львівській області не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах і вимогам чинного пенсійного законодавства та призвела до порушення гарантованого права позивача на належне пенсійне забезпечення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, встановлення такого виду судового контролю за виконанням рішення суду є правом, а не обов`язком суду.

З урахуванням викладеного та фактичних обставин справи, суд не бачить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній адміністративній справі.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пунктів 9 та 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для його відшкодування відповідно до частини першої статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) щодо зменшення при перерахунку з 01.01.2018 пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність та з 05.03.2019 шляхом виплати 75% підвищення суми пенсії .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, із врахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.01.2018 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат та висновків суду, зазначених у судовому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 серпня 2020 року.

Суддя О.П. Хома