Рішення № 91043856, 18.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 425/426/20

Луганський окружний адміністративний суду у складі:

головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,

позивача - не прибув,

представника позивача - Чесебієва А.П.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду з Рубіжанського міського суду Луганської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефанова Костянтина Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130405 від 31.01.2020 у розмірі 1700 грн.

10.06.2020 ОСОБА_1 (далі позивач) подано уточнений адміністративний позов до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 31.01.2020 № 130405 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 04.02.2020 ним отримано від управління Укртрансбезпеки в Луганській області копію постанови №130405 від 31.01.2020, яка винесена начальником управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефановим К.О., про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1700,00 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В постанові вказано, що позивачем 28.12.2019 о 13-50 в м. Рубіжне на автомобілі, державний номер НОМЕР_1 , допущено надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку із чим був складений акт №171517 на водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом на той момент.

З даною постановою № 130405 від 31.01.2020 позивач не погоджується з підстав того, що вищевказаний автомобіль ним було продано та передано у повне користування фізичній особі ОСОБА_2 , про що було укладено цивільно-правовий правочин, а саме нотаріально посвідчену довіреність з переліком права користування, володіння та розпорядження транспортним засобом.

Відтак, позивач не здійснює надання послуг у сфері таксі за допомогою чи з використанням автомобіля ВАЗ2107, державний номер НОМЕР_1 , про що зазначено у постанові. В свою чергу, саме водій ОСОБА_2 використовує даний автомобіль для здійснення послуг з перевезення таксі, про що в останнього є відповідна ліцензія.

Отже, на думку позивача, обов`язок проведення обстеження технічного стану в даному випадку покладається на водія ОСОБА_2 .

Також зазначив про порушення відповідачем порядку розгляду справи та неповідомлення ОСОБА_1 про дату розгляду.

Ухвалою суду від 12 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху.

Ухвалою суду від 30.03.2020 продовжено процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 .

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.07.2020 витребувано від Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 27.07.2020 закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачем 21.07.2020 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Державна служба України з безпеки на транспорті позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком № 1567, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок управління Укртрансбезпеки у Луганській області у період з 23.12.2019 по 28.12.2019 та направлення на перевірку від 23.12.2019 № 95/2312-19, співробітниками управління Укртрансбезпеки у Луганській області 28.12.2019 проводилась рейдова перевірка на вулиці Набережна, м. Рубіжне.

Відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 у водія ОСОБА_2 оформлена актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.12.2019 № 171517.

Повідомленням № 1951/29/24-20 від 10.01.2020, направленим поштою 11.01.2020 відповідно до списку № 73 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих у Сєвєродонецьке відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта», позивач був запрошений на 21.01.2020, однак, на розгляд справи щодо акта № 171517 від 28.12.2019 представник позивача не прибув та не надав письмових пояснень, які б могли вплинути на результати розгляду.

За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130405 від 31.01.2020 за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена частиною першою, абзац 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1 700 грн.

На думку відповідача, надана позивачем довіреність не є належним доказом наявності підстав для вивільнення позивача від відповідальності за порушення автотранспортного законодавства, оскільки транспортний засіб належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, що стверджує сам позивач.

27.07.2020 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Позивач не здійснює надання послуг в сфері таксі за допомогою та/чи з використанням автомобіля ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 , він фактично передав автомобіль у власність громадянина ОСОБА_2 , на підставі довіреності від 05.06.2010 без обмежень та з правом розпорядження автомобілем, і саме ОСОБА_2 використовує автомобіль для здійснення послуг перевезення таксі, що підтверджено наявними в нього документами. Довіреність укладена 05.06.2012 зі строком дії до 05.06.2022. Отже, обов`язок проведення обстеження технічного стану в даному випадку є обов`язком не позивача по справі, а саме ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув до суду, розгляд справи просив проводити без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є власником транспортного засобу - автомобіль марки ВАЗ 2107, рік випуску 2004, колір синій, державний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого МРЕВ м.Лисичанськ 27.07.2004 (а.с.5-7).

Позивач має ліцензію серії АЕ №265265, видану Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, на підставі рішення про видачу ліцензії від 21.05.2013 №419, необмеженим строком дії, вид господарської діяльності - надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом; дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів автобусами. Види діяльності: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у., відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.10,89-92).

Згідно нотаріально посвідченої довіреності ВРС №095009 від 05.06.2012, позивач уповноважив ОСОБА_3 та/або ОСОБА_2 користуватися та розпоряджатися (представляти інтереси позивача з питань експлуатації та укладати договори купівлі-продажу, оренди, позички) транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2107, 2004 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4 , тип ТЗ - легковий (сєдан), реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого МРЕВ м.Лисичанськ 27.07.2004 (а.с.8,87,88).

Отже, відповідний автомобіль позивачем фактично передано у повне користування та розпорядження фізичним особам ОСОБА_2 та/або ОСОБА_3 .

При цьому, ОСОБА_2 має ліцензію Міністерства транспорту та зв`язку України серії АВ №536777 з необмеженим строком дії, вид господарської діяльності - надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів на таксі (а.с.86).

04.02.2020 позивачем засобами поштового зв`язку отримано копію постанови № 130405 від 31.01.2020 управління Укртрансбезпеки у Луганській області про застосування до нього адміністративно - господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн (а.с.4,11,12).

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 28.12.2019 о 13.50, м.Рубіжне, державний номер НОМЕР_1 надавав послуги з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 39 цього Закону, а саме протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», акт 171517 водій ОСОБА_2 (а.с.4).

На підтвердження направлення позивачу запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства 21.01.2020 відповідачем надано реєстр відправлення листів № 01/ЗПП від 11.01.2020 (а.с.128-130).

Отже, спірним питанням при розгляді даної справи є правомірність застосування відповідачем адміністративно - господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн до позивача.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344).

Статтею 6 Закону № 2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання вимог статті 6 Закону № 2344, постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи; державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до положень статті 39 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2019 співробітниками управління Укртрансбезпеки у Луганській області складено акт № 171517 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Даним актом встановлено, що 28.12.2019 о 13 год. 50 хв. була проведена перевірка транспортного засобу ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в ході якої виявлено порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», у водія не оформлено протоколу обов`язкового технічного огляду (а.с.174).

Отже, актом перевірки від 28.12.2019 № 171517 встановлено порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» саме з боку водія ОСОБА_2 , що мало місце 28.12.2019 о 13 год. 50 хв.

Разом з тим, постановою від 31.01.2020 № 130405 застосовано адміністративно-господарський штраф стосовно ОСОБА_1 за допущене ним порушення, яке виявилося у наданні ним послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких встановлений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд звертає увагу, що постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.01.2020 у справі № 425/62/20 закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення (а.с.9).

З даної постанови суду вбачається, що ОСОБА_2 28 грудня 2019 року в місті Рубіжне по вулиці Набережна на транспортному засобі ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 , впроваджував господарську діяльність з перевезення пасажирів на таксі без одержання ліцензії та реєстрації як суб`єкт господарювання, ст.164 ч.1 КУпАП та ст.ст.19, 59 Господарського кодексу України.

Отже, рішенням суду встановлено здійснення господарської діяльності водієм ОСОБА_2 .

В свою чергу, відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження факту надання ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів, про що зазначено в оскаржуваній постанові.

Доказів здійснення господарської діяльності позивачем матеріали справи не містять, як і не містять відповідного акта стосовно ОСОБА_1 , складеного за результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом безпосередньо позивачем.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідно до діючого законодавства суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.

Стаття 1 Закону № 2344 містить визначення основних термінів.

Так, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до абзаців 1, 2 статті 35 № 2344 послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення. Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

За приписами абзацу 3 частини шостої статті 39 Закону № 2344 документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі для автомобільного перевізника є ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 має ліцензію Міністерства транспорту та зв`язку України серії АВ №536777 з необмеженим строком дії, дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів на таксі та використовує автомобіль ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 , відповідно до довіреності від 05.06.2010.

В свою чергу, позивач не здійснює надання послуг у сфері таксі, а має ліцензію із визначенням дозволеного виду робіт - внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Щодо відсутності протоколу огляду технічного стану як зазначено в оскаржуваній постанові, суд зазначає, що порядок і підстави його проведення визначено Порядком проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі Порядок № 137).

Пунктом 1 Порядку № 137 встановлено, що він визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів, зокрема: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.

Тобто, наявність протоколу огляду технічного стану передбачена для таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

Отже, обов`язок проведення обстеження технічного стану в спірних правовідносинах покладається на ОСОБА_2 , який і здійснював перевезення пасажирів на таксі, а не на власника транспортного засобу, яким в спірних правовідносинах є позивач.

Доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи та неповідомлення його про дату розгляду суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем надано до матеріалів справи повідомлення № 1951/29/24-20 від 10.01.2020, яке направлено поштою 11.01.2020 відповідно до списку № 73 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих у Сєвєродонецьке відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта» про запрошення ОСОБА_1 на розгляд справи.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 20.12.2018 по справі № 804/8740/16, суд оцінює критично, оскільки в даній постанові Верховний Суд зазначив, що пряма вимога щодо наявності реєстраційних документів на транспортний засіб у водія міститься у статті 39 Закону № 2344-ІІІ. Попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 та пункту 16 Порядку № 1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто як вважає позивач не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 31.01.2020 № 130405 управління Укртрансбезпеки у Луганській області про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03135, м.Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, буд. 14) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 19 серпня 2020 року.

Суддя К.Є. Петросян