Рішення № 91043778, 19.08.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/1218/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами спощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43142606) про скасування податкових повідомлень-рішень та вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0001433303 від 06.04.2020р про зменшення суми грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 24 710,40 грн.;

- №0001443303 від 06.04.2020р яким застосовано штрафні санкції у сумі 261 454грн по податку на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування;

- №0001453303 від 06.04.2020р по податку на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування у сумі 510грн.;

- №0001463303 від 06.04.2020р яким застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання готівки про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1 грн.;

- №0001473303 від 06.04.2020р про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору у сумі 21 787,85грн.;

- №0001413303 від 06.04.2020р за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510грн.;

- №0001423303 від 06.04.2020р застосовано штрафні санкції за порушення законодавства в сумі 170грн.;

- рішення №0000193303 від 06.04.2020р про застосування штрафних санкцій по ЄСВ в сумі 46 834,79грн.;

- вимоги про сплату боргу з ЄСВ №Ф-000003303 від 06.04.2020р на суму 224625,99грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань щодо контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, а також законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. Результати перевірки оформлені актом від 17.03.2020р. №111/11-28-33-03/ 2380407895 .

З наслідками перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб відповідача зазначає, що протягом перевіреного періоду він перебував на другій групі спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності. В ході перевірки встановлено, що позивач мав договірні відносини з суб`єктами господарювання, які не є платниками єдиного податку, що є порушенням вимог ст. 291 ПК України. Натомість позивач не погоджуючись з вказаними висновками вказує, що надаючи послуги з мийки автомобілів водіям транспортних засобів видавались квитанції а при цьому водії не надавали відомостей щодо того кому належать автомобілі, що виключає можливість стверджувати про взаємовідносини з неплатниками єдиного внеску. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Будмоноліт контракт» та ФОП « ОСОБА_2 » позивач вказує, що на перевірку були надані всі документи, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій, а тому і витрати по вказаними відносинам правомірно включені до складу валових правомірно.

Відповідачем подано відзив на позов, вимоги не визнаються з тих підстав що прийняття оскаржуваних рішень здійснено правомірно, оскільки під час перевірки виявлено порушення вимог Податкового кодексу щодо прядку здійснення діяльності під час перебування на другій групі спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності, а також встановлено ознаки нереальності господарських операцій з ТОВ «Будмоноліт контракт» та ФОП « ОСОБА_2 » та як наслідок безпідставність віднесення до складу валових витрат сум сплачених вказаним контрагентам (т.1 а.с.53-60).

Ухвалою суду від 21.04.2020р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору (т.1 а.с.41).

Ухвалою суду від 12.05.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.06.2020р. (т.1 а.с.46).

02.06.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву до 22.06.2020р. (т.1 аюсю203,204).

22.06.2020р. в судовому засіданні продовжено перерву до 14.08.2020р. для надання сторонами додаткових доказів та у зв`язку з перебування судді у відпустці (т.1а.с.240).

14.08.2020р. враховуючи клопотання сторін та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, подальший розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні (т.2а.с.12,14,15).

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем 19.06.2002р. (т.1 а.с.5). Основним видом діяльності позивача згідно КВЕД є 45-20 «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів».

Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань щодо контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, а також законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р.

Результати перевірки оформлені актом від 17.03.2020р. №111/11-28-33-03/ 2380407895 (т. 1 а.с.6-27).

В ході перевірки встановлено порушення:

1 . пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в частині заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 209163,37 грн., в тому числі за 2017 рік у сумі - 48596,65грн., за 2018 рік у сумі -123764,31грн., за 2019 рік у сумі - 36802,41грн.;

2. підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.1 статті 44, підпункту 176.1 «а» пункту 176.1 статті 176, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу - не ведення обліку доходів і витрат за 2017 (за період з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року), 2018, 2019 роки;

3. підпунктів 1.1 - 1.6 пункту 16і підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності у сумі 17430,28 грн., за 2017 рік у сумі -4049,72 грн., за 2018 рік у сумі - 10313,69 грн., за 2019 рік у сумі - 3066,87 грн;

4. частини 2 пункту 1 статті 7 Закону №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) в частині заниження суми податкового зобов`язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності на суму 224625,99 грн., в тому числі за 2019 рік у сумі -53059,90 грн., за 2018 рік у сумі - 137602,08грн., за 2019 рік у сумі - 33964,01грн.;

5. підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.11 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2019 роки;

6. частини 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в частині порушення правових засад застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: надання послуг миття автомобілів юридичним особам (не платникам єдиного податку);

7. частини 9 підпункту 298.2.3 пункту 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) - в зв`язку з порушенням вимог частини 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) не здійснено перехід з 01.04.2017 року на сплату інших податків і зборів;

8. пункт 1 статті 3 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій не проводились, відповідні розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахункових операцій не друкувались;

9. пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) - неподання відомостей про об`єкти оподаткування платника податків (форма №20-ОПП);

10. підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пунктів 44.1., 44,3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) - надання документів до перевірки не в повному обсязі;

11. завищення суми податкового зобов`язання по єдиному податку на загальну суму 24710,40грн., в тому числі за 2017 рік (за період з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року) - в сумі 5760,00грн., за 2018 рік в сумі 8935,20грн., за 2019 рік в сумі 10015,20грн.

За наслідками перевірки та встановлених порушень, відповідачем прийнято оскаржувані рішення:

- №0001433303 від 06.04.2020р про зменшення суми грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 24 710,40 грн. (т.1а.с.30);

- №0001443303 від 06.04.2020р яким визначено суму основного зобов`язання та застосовано штрафні санкції у сумі 261 454грн. по податку на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування (т.1а.с.31);

- №0001453303 від 06.04.2020р по податку на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування у сумі 510 грн. (т.1а.с.32);

- №0001463303 від 06.04.2020р яким застосовано штрафні санкції за порушення норм законодавства про патентування, регулювання готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1 грн. (т.1а.с.33);

- №0001473303 від 06.04.2020р про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору у сумі 21 787,85грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.34);

- №0001413303 від 06.04.2020р за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510грн., за надання документів до перевірки не в повному обсязі (т.1а.с.28);

- №0001423303 від 06.04.2020р застосовано штрафні санкції за порушення законодавства в сумі 170грн. за неподання відомостей про об`єкти оподаткування (т.1а.с.29);

- рішення №0000193303 від 06.04.2020р про застосування штрафних санкцій по ЄСВ в сумі 46 834,79грн. (т.1а.с.35);

- вимоги про сплату боргу з ЄСВ №Ф-000003303 від 06.04.2020р на суму 224625,99грн. (т.1а.с.36).

Розрахунок сум грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій в розрізі податків, зборів та сум нарахування долучений до матеріалів справи (т.1а.с.71).

Висновки посадових осіб відповідача щодо зменшення суми грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 24 710,40 грн., донарахування податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій у сумі 261 454грн., донарахування військового збору у сумі 21 787,85грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції, донарахування єдиного соціального внеску на суму 224625,99грн. та застосування штрафних (фінансових санкцій) за донарахування єдиного соціального внеску в сумі 46 834,79грн., донарахування штрафної санкції в розмірі 1,00 грн. за незастосування РРО під час здійснення розрахунків, ґрунтуються на тому, що позивач в порушення вимог ч. 2 п. 291.4. ст. 291 глави 1 розділу XIV ПК України здійснював господарську діяльність з надання послуг особам, які не є платниками єдиного внеску, а також відносив до складу валових витрат витрати по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Будмоноліт контракт» та ФОП « ОСОБА_2 », які носять характер нереальних.

Отже, в ході розгляду справи суд має встановити правомірність висновків посадових осіб відповідача щодо порушення позивачем вимог ч. 2 п. 291.4. ст. 291 глави 1 розділу XIV ПК України та реальність господарських операцій по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Будмоноліт контракт» та ФОП « ОСОБА_2 ».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 291.2 ст. 292 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 297.1. ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Крім того, згідно п. 296.10. ст. 296 ПК України (в редакції чинній протягом періоду, який був предметом перевірки) реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов`язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Відповідно до ч. 2 п. 291.4. ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до п.п. 20) п. 291.7. ст. 291 ПК України для цілей цієї глави під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг - технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до податкової інформації, яка отримана відповідачем від ТОВ «Олександрійський цукровий завод», ТОВ «Украгроком» (т.1 а.с.177-186), позивач протягом перевіреного періоду надавав послуги з миття автомобілів ТОВ «Олександрійський цукровий завод», ТОВ «Украгроком», які не є платникам єдиного податку, а тому на переконання відповідача, позивач повинен був на виконання ч. 9) п. 298.2.3. п. 298.2. ст. 298 ПК України перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Разом з тим, суд зазначає, що будь-яких договорів, якими підтверджується факт договірних відносин позивача з вказаними підприємствами не існує.

Єдиним доказом, що позивачем надавались послуги з мийки автомобілів є квитанції до прибуткових касових ордерів (т.1а.с.189-202), які виписані водіям та не лише не вказують на наявність договірних відносин ТОВ «Олександрійський цукровий завод», ТОВ «Украгроком» з позивачем, а й не дають можливість взагалі ідентифікувати, який транспортний засіб перебував на мийці. Крім того, сам факт надання таких послуг не зобов`язує позивача здійснювати перевірку приналежності автомобіля особі, яка є платником єдиного податку.

Таким чином, суд зазначає, що висновки позивача є помилковими та не можуть бути підставою для покладання на позивача обов`язку перейти на сплату інших податків і зборів, як це передбачено ч. 9) п. 298.2.3. п. 298.2. ст. 298 ПК України.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Будмоноліт контракт» та ФОП « ОСОБА_2 » судом встановлено наступне.

10.05.2018р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Будмоноліт контракт» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №0817, за умовами якого позивач придбавав товар в асортименті визначеному специфікаціями до договору від 04.06.2018р. та 10.05.2018р. (т.1а.с.105-108).

Факт передачі товару підтверджено видатковими накладними (т.1 а.с. 109-110).

Відповідно до рахунків на оплату позивачем сплачено готівкою кошти за отриманий товар, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (т.1а.с.111-133).

05.01.2018р. між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №050118 за умовами якого позивачеві надаються послуги у сфері права (а.с.134-139).

Відповідно до розрахункових квитанцій визначено вартість та оплата наданих послуг, а актами приймання-передачі послуг підтверджено факт надання послуг (т.1а.с.140-171).

Актами звіряння взаємних розрахунків за 2018, 2019р.р. підтверджено відсутність заборгованості за надані послуги (т.2а.с.10,11).

Доводи посадових осіб відповідача на підтвердження наявності ознак нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Будмоноліт контракт» та ФОП « ОСОБА_2 » носять лише характер припущень, які спростовуються зібраними у справі доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасуванні рішень:

- №0001433303 від 06.04.2020р про зменшення суми грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 24 710,40 грн. (т.1а.с.30);

- №0001443303 від 06.04.2020р яким визначено суму основного зобов`язання та застосовано штрафні санкції у сумі 261 454грн. по податку на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування (т.1а.с.31);

- №0001453303 від 06.04.2020р по податку на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування у сумі 510 грн. (т.1а.с.32);

- №0001463303 від 06.04.2020р яким застосовано штрафні санкції за порушення норм законодавства про патентування, регулювання готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1 грн. (т.1а.с.33);

- №0001473303 від 06.04.2020р про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору у сумі 21 787,85грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.34);

- рішення №0000193303 від 06.04.2020р про застосування штрафних санкцій по ЄСВ в сумі 46 834,79грн. (т.1а.с.35);

- вимоги про сплату боргу з ЄСВ №Ф-000003303 від 06.04.2020р на суму 224625,99грн. (т.1а.с.36), є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0001413303 від 06.04.2020р. за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510грн., за надання документів до перевірки не в повному обсязі та №0001423303 від 06.04.2020р., яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства в сумі 170грн. за неподання відомостей про об`єкти оподаткування; суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підтвердження протиправності податкових повідомлень рішень №0001413303 від 06.04.2020р. та №0001423303 від 06.04.2020р., позивачем не надано будь-яких доказів та не наведено доводів, які б давали підстави стверджувати про протиправність вказаних рішень, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем понесено витрати по сплаті судового збору в розмірі 5806 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (0,2 %), відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 5794,64 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення:

- №0001433303 від 06.04.2020р про зменшення суми грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 24 710,40 грн.;

- №0001443303 від 06.04.2020р яким визначено суму основного зобов`язання та застосовано штрафні санкції у сумі 261 454грн. по податку на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування;

- №0001453303 від 06.04.2020р по податку на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування у сумі 510 грн.;

- №0001463303 від 06.04.2020р яким застосовано штрафні санкції за порушення норм законодавства про патентування, регулювання готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1 грн.;

- №0001473303 від 06.04.2020р про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору у сумі 21 787,85грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції;

- рішення №0000193303 від 06.04.2020р про застосування штрафних санкцій по ЄСВ в сумі 46 834,79грн.;

- вимоги про сплату боргу з ЄСВ №Ф-000003303 від 06.04.2020р на суму 224625,99грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5794,62 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник