Ухвала суду № 91043748, 19.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 серпня 2020 року м. Київ № 320/7112/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінтерком" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокінтерком" з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, у якому просить суд:

- визнати митну вартість, заявлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокінтерком" за ЕМД від 14.02.2020 №UA110110/2020/002420 та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000094/2 від 15.02.2020;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00016 від 15.02.2020;

- зобов`язати Дніпровську митницю Держмитслужби повернути на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінтерком" кошти у розмірі 12979,74 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема, просить суд: визнати митну вартість, заявлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокінтерком" за ЕМД від 14.02.2020 №UA110110/2020/002420 та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000094/2 від 15.02.2020; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00016 від 15.02.2020;

Проте, позивачем не додано до матеріалів справи копії митної декларації від 14.02.2020 №UA110110/2020/002420, рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000094/2 від 15.02.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00016 від 15.02.2020.

Крім того, позивачем не додано до позовної заяви копії митної декларації поданої ним після коригування контролюючим органом митної вартості на підставі спірного рішення.

Так, позивачем долучено до матеріалів справи копії митної декларації від 14.02.2020 №UA110110/2020/002441, рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000095/2 від 15.02.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00017 від 15.02.2020.

При цьому, у позовній заяві позивач зазначає про необґрунтованість прийняття відповідачем саме рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000095/2 від 15.02.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00017 від 15.02.2020.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати або належним чином засвідчені копії митної декларації від 14.02.2020 №UA110110/2020/002441, рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000095/2 від 15.02.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00017 від 15.02.2020 та митної декларації поданої ним після коригування контролюючим органом митної вартості на підставі спірного рішення, або уточнити позовні вимоги, з урахуванням вказаних судом зауважень.

Згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень та юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: визнати митну вартість, заявлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокінтерком" за ЕМД від 14.02.2020 №UA110110/2020/002420 та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000094/2 від 15.02.2020; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00016 від 15.02.2020; зобов`язати Дніпровську митницю Держмитслужби повернути на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінтерком" кошти у розмірі 12979,74 грн.

Таким чином, позовна заява містить одночасно вимогу майнового характеру про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення від 10.08.2020 №13 про сплату судового збору у розмірі 2197,00 грн.

Проте, суд зазначає, що сума судового збору за звернення позивача з двома вимогами немайнового характеру становить 4204,00 грн. (2 х 2102,00 грн.).

Щодо розміру судового збору, який підлягає сплати за звернення позивача до суду з вимогою майнового характеру про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000094/2 від 15.02.2020, то суд зазначає таке.

Під час імпорту товару особа сплачує митні платежі, базою для нарахування яких є митна вартість товару.

Враховуючи, що прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов`язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати, виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідної митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.

Такі висновки суду узгоджуються зі змістом частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, якою встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов`язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору.

Суд зазначає, що ціною позову за майновою вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, та, відповідно, базою для обчислення розміру судового збору, є різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, що вказується у графі В "Подробиці розрахунків" митної декларації, поданої декларантом після коригування контролюючим органом митної вартості на підставі спірного рішення.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи спірного рішення та митної декларації, поданої позивачем після коригування відповідачем митної вартості товару, суд не має можливості визначити розмір судового збору, який має бути сплачений позивачем за звернення з вимогою майнового характеру, та, відповідно, загальної суми судового збору за звернення з позовною заявою до суду.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору, який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно із частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати належним чином засвідчені копії митної декларації від 14.02.2020 №UA110110/2020/002441, рішення про коригування митної вартості №UA110000/2020/000095/2 від 15.02.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00017 від 15.02.2020 та копії митної декларації, поданої позивачем після коригування контролюючим органом митної вартості на підставі спірного рішення (два примірники), або надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.