Ухвала суду № 91043344, 17.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/11269/20

категорія 102010000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та такою, що порушує її законні права та інтереси, бездіяльність приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Є.О.Волкова, що виявилась в ненаданні відповіді на інформаційний запит від 26.06.2020 про надання інформації щодо запитуваної інформації;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Є.О.Волкової, протягом 5-ти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили надати їй належну та обґрунтовану відповідь на її інформаційний запит від 26.06.2020.

Ухвалою судді від 23.07.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху направлена особі, яка її подала та вручена адресату 04.08.2020, про що свідчить підпис позивача в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

10.08.2020 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви. Докази сплати судового збору до такої заяви позивачем не додано.

Розглядаючи вказану заяву суд вважає за необхідне вказати наступне.

У заяві позивача про звільнення від сплати судового збору, подану на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23.07.2020 позивач просить звільнити її від сплати судового збору відповідно до положень ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023-XII). Вважає, що від сплати судового збору за подання до суду даного позову звільняється, оскільки такий позов пов`язаний з порушенням її прав, так як вона є споживачем банківських послуг.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.133 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), який є спеціальним законом.

При цьому, положення вказаного спеціального Закону не передбачають підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі положень ст. 22 Закону №1023-XII.

Статтею 5 Закону №3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, однак підстави звільнення від сплати судового збору, за подання до суду даної позовної заяви, зазначеної позивачем, вказана стаття не передбачає, тобто відсутні обґрунтовані та законодавчі підстави для застосування положень ст. 22 Закону №1023-XII, при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору.

Закон № 1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частиною 3 статті 22 Закону №1023-XII дійсно передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Таким чином, визначальним для вирішення питання про наявність у позивача підстав для звільнення від сплати судового збору є встановлення характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та встановлення чи дійсно подана до суду позовна заява пов`язана із захистом прав споживачів.

Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації (п.18 ст.1 вказаного Закону).

Разом з тим, у спірних правовідносинах по даній справі ОСОБА_1 не виступає як споживач послуг, а Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна, як суб`єкт господарювання, яка згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації, тобто продавцем таких послуг.

З огляду на зазначене, суд вважає, що предметом спірних правовідносин у даній справі не є захист прав ОСОБА_1 , як споживача, оскільки між нею та відповідачем не має відносин щодо надання послуг (в тому числі, як зазначає позивач банківських послуг).

Враховуючи викладене та положення Закону №3674-VI клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви є необґрунтованим та, як наслідок, не підлягає задоволенню.

Відтак, у встановлений Законом строк позивачем недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі судді від 23.07.2020 не усунуто.

Також необхідно відмітити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою самою позовною заявою.

Отже, до вказаного в судовому рішенні строку позивач недоліки позовної заяви не усунула.

Окрім того, суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 №731-IX (далі - Закон №731-IX), процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон № 731-IX опубліковано 16.07.2020, а тому строки, які були продовжені у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби, закінчуються 05.08.2020.

Відтак, з цієї дати у суду відсутні підстави для невирішення питання щодо подальшого руху справи.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк вимоги ухвали судді від 23.07.2020 не виконала, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунула, тому така позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко