Рішення № 91042693, 11.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 серпня 2020 р. Справа № 120/2128/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Воронюк В.В.

представників позивача: Ремез К.І., Ремез Ю.В.

без участі відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016"

до: Київської митниці Держмитслужби

про: визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" (далі - позов) до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 13.05.2020 товариством було подано електронну митну декларацію до відповідача, якій присвоєно № UA100320/2020/618849. Вказаною декларацією заявлено до митного оформлення в режимі імпорт наступний товар: яблука свіжі, сорт - GOLDEN, врожаю 2019 року, вага нетто 20020 кг, 1540 шт. в картонних ящиках на дерев`яних піддонах. Задекларований товар поставлено позивачеві на виконання умов контракту на поставку свіжих фруктів та овочів №040520 від 04.05.2020, укладеним з фірмою EW FRUITS LTD (резидент Великобританії) на підставі інвойсу №0505 від 05.05.2020. На підтвердження митної вартості товару декларантом до митного оформлення разом із митною декларацією подано повний перелік наявних у нього документів у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України.

13.05.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості за №UA100320/20209/000043/2, яким відмовлено у визнанні митної вартості товарів за основним методом та застосовано резервний метод. Так, вказаним рішенням змінено у бік збільшення митну вартість товару, а саме замість заявленої вартості 0,58 євро за 1 кг, тобто 11611,60 євро (графа 27), відповідачем встановлено вартість даного товару на рівні 1,2165 євро за 1 кг, тобто 24354,33 євро (графа 30). Прийняття відповідачем даного рішення призвело до безпідставного збільшення митних платежів за ввезення товару на митну територію України і випуск у вільний обіг "імпорт" на 91232,00 грн та порушення права позивача на випуск товарів за основним методом визначення митної вартості і права вільного користування власними грошовими коштами, що були надмірно перераховані на рахунок органу доходів і зборів у вигляді митних платежів.

Крім того, на підставі рішення про коригування митної вартості за №UA100320/20209/000043/2 від 13.05.2020 позивачу було відмовлено в митному оформлені товару за МД № UA100320/2020/618849 від 13.05.2020 та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100320/2020/00077 від 13.05.2020.

Позивач вважає протиправними рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.05.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків.

На виконання вимог зазначеної ухвали, 09.06.2020 позивачем подано до суду матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.06.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 16.07.2020 заяву позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задовольнити. Розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із викликом сторін. Призначено судове засідання у справі.

На виконання вимог ухвали суду від 12.06.2020 та відповідно до положень ст. 162 КАС України, стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

13.05.2020 до відділу митного оформлення №3 митного поста "Чайки" (на даний час м/п "Київ-південно-західний") уповноваженою особою ТОВ "Українські фрукти 2016" надано електронну митну декларацію, яка зареєстрована за № UA100320/2020/618849 з метою митного оформлення товару "Яблука свіжі, врожаю 2019 року - 20020 кг. Сорт: GOLDEN. Упаковані у 1540 картонних ящиках на дерев, піддонах. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: Frutas L1obera SL. "Країна виробництва - ES". Разом з митною декларацією було подано ряд документів.

Митна вартість товару "яблука свіжі..." була заявлена декларантом за основним методом за ціною договору, укладеного компанією "EW FRUITS LTD", виходячи з 0.7257 євро/кг.

Втім, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів відповідачем встановлено, що обов`язкові документи для підтвердження митної вартості, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, надано не в повному обсязі, що унеможливлює здійснити контроль правильності визначення заявленої митної вартості (ст. 54 МК України), а також здійснити перевірку достовірності та об`єктивності відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної декларації.

З метою підтвердження числових складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари від декларанта було витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні.

Крім того, відповідач вказує на те, що ЕМД №UA 100320/2020/618849 декларантом в гр. 20 "Умови поставки" зазначено FCА, ES ALBESA. Водночас, в долученій до ЕМД митній декларації країни відправлення (ІСПАНІЯ) №20ЕS00256110005852 в аналогічній графі №20 умови поставки зазначено як ЕХW АLВЕSА, що згідно з Інкотермс 2010 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

В експортній МД у графі 44 "Додаткова інформація/подані документи/Сертифікати і дозволи" під кодом "380" зазначено зовсім інший інвойс ЕS01/2005028 від 08.05.2020, водночас як інвойс за кодом документа №380 в графі 44 ЕМД UA100320/2020/618849 є від 05.05.2020 № 0505. Інвойс, який слідував з вантажем не був наданий митниці.

Разом з тим, декларантом до митниці надано лише договір на перевезення, тоді як його додатки, а саме ті, що стосуються перевезення вантажу за автотранспортною накладною (CMR) від 08.05.2020 №448196, які є невід`ємною частиною договору на перевезення, до митного оформлення не були надані, як на час подачі ЕМД, так і після витребовування додаткових документів. Відповідно перевірити достовірність декларування складових митної вартості (витрати на транспортування) не було можливим. Водночас такі документи були наявні у декларанта.

Щодо застосованого методу, то відповідач вказує, що декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу не надано. У зв`язку з чим відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2020 за №UA 100320/2020/00043/2 митна вартість визначена з 1,2116 євро/кг.

27.07.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача в якій остання виклала свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, які полягають у наступному.

По-перше, єдиною розбіжністю у документах, на яку посилається митний орган є базис поставки, вказаний у митній декларації відправника EXW, всі інші документи містять базис поставки FCA, але це є технічною помилкою відправника, вказана розбіжність жодним чином не впливає на числове значення митної вартості, оскільки вартість експортного оформлення товару за базисом поставки EXW дорівнює 0.

По-друге, щодо "автоматичного спрацювання профілів ризику АСАУР" під час опрацювання поданих декларантом документів. Позивач звертає увагу суду на те, що опрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а,

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеній з постанові від 11.09.2012 з справі № 21 -262а 12, та Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10,2018 в справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 по справі № 826/18065/13-а.

Також, щодо наявності в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, позивач зазначає, що вказане не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Також не можливо вважати достовірним джерелом інформації той, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: цінова інформація ЄАІС ДФС - митна декларація від 20.09.2019 №UA 209180/2019/061806, оскільки зміст вказаної декларації в оскаржуваному рішенні не наведений, вказано лише митну вартість товару (найменування товару не зазначено) на рівні 1,32 доларів США за 1 кг.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі. Окремо звернуто увагу, на калібр ввезеного товару, тобто яблук, який у спірному випадку був змішаним. Також вказано на сезонність товару так, як яблука урожаю 2019 року в травні 2020 року має значно меншу ціну, за ввезений твар за МД від 20.09.2019 у вересні 2019, за ціною вдвічі більшою, ніж задекларована позивачем. Також звертали увагу, що за МД від 20.09.2019 не можна установити сорт ввезених яблук, на відміну від цього позивач ввозив сорт Голден.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Частиною першою статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Крім того, в силу вимог ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наведене та беручи до уваги достатність наявних у справі доказів, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, що на виклик до суду не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини та обґрунтування, вказані відповідачем у відзиві на позов мотиви, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

13.05.2020 позивачем було подано до відповідача електронну митну декларацію (далі - МД), якій присвоєно № UA100320/2020/618849 з метою митного оформлення товару - яблука свіжі, врожаю 2019 року, 20020 кг, сорт GOLDEN, упаковані у 1540 картонних ящиках на дерев`яних піддонах, торгівельна марка - немає наданих, виробник Frutas L1obera SL, країна виробництва - ES.

Задекларований товар поставлено позивачеві на виконання умов контракту на поставку свіжих фруктів та овочів № 040520 від 04.05.2020, який укладений з фірмою EW FRUITS LTD (резидент Великобританії), на підставі інвойсу № 0505 від 05.05.2020.

На підтвердження митної вартості товару декларантом до митного оформлення разом з МД № UA100320/2020/618849 подано перелік наявних у нього документів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України: контракт на поставку свіжих фруктів та овочів № 040520 від 04.05.2020; інвойс № 0505 від 05.05.2020; платіжне доручення в іноземній валюті від 07.05.2020 (п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України "якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару").

Крім того, декларантом в порядку ч. 6 ст. 53 МК України подано додаткові документи: МД країни відправника № 20Е300256110005852 від 08.05.2020; CMR; прайс-лист від 04.05-10.05.2020.

Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) укладеного з компанією "EW FRUITS LTD" виходячи з 0,58 євро/кг.

Втім, 13.05.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA100320/2020/000043/2. Відповідно до якого, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження митної вартості товару заявленого за МД № UA100320/2020/618849 від 13.05.2020 встановлено, що вони не містять всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та містять розбіжності (до МД подано прайс-лист виданий на умовах поставки FCA ALBESA, який має персоналізований характер та найменування товарів, які не зазначені в заявленому до митного оформлення інвойсі. Також надано декларацію країни відправлення на умовах поставки EXW ALBESA та інвойс на умовах FCA що є розбіжністю. Платіжне доручення не відповідає заявленому у МД), тому відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України поданими документами неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З огляду на ненадання декларантом документів для підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення, митним органом проведено процедуру консультації відповідно до с. 4 ст. 57 МК України. За результатами проведених консультації встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних товарів неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору та відсутність інформації про митне оформлення подібних чи ідентичних за характеристиками товарів, вироблених у тій же країні, що і спірний товар. При цьому декларантом, під час проведення консультацій, такої інформації також не надано, що виключає застосування вказаних методів. Методи 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей не можуть бути застосовані, з огляду на відсутній у митного органу відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України. Натомість у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу - 2г - резервного методу. Джерело інформації, яким керувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю зазначення митної вартості товару: МД від 20.09.2019 за №UA209180/2019/061806 (рівень митної вартості згідно джерела інформації - 1,32 USD/кг).

Так, рішенням про коригування митної вартості товарів за №UA100320/2020/000043/2 змінено в бік збільшення митну вартість товару, а саме замість заявленої декларантом - 0,58 євро за 1 кг, тобто 11 611,60 євро (графа 27 рішення), відповідачем вказано - 1,2165 євро за 1 кг, тобто 24 354,33 євро (графа 30 рішення).

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000043/2, відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску товарів) за МД № UA100320/2020/618849 від 13.05.2020 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA100320/2020/00077.

Вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з метою їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується наступними мотивами.

Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою даної норми визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст. 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як встановлено із тексту рішення про коригування митної вартості товару за №UA100320/2020/000043/2 від 13.05.2020 мотивом його прийняття було відсутність у поданих документах, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та наявні розбіжності.

1) до МД подано прайс-лист виданий на умовах поставки FCA ALBESA, який має персоналізований характер та найменування товарів, які не зазначені в заявленому до митного оформлення інвойсі;

2) надано декларацію країни відправлення на умовах поставки EXW ALBESA та інвойс на умовах FCA;

3) платіжне доручення не відповідає заявленому у МД.

В результаті опрацювання інформації наявної у митного органу, останнім встановлено неможливість підтвердження заявленого декларантом методу визначення митної вартості товарів. Так, митним органом, на підставі ч. 2 ст. 64 МК України, застосовано другорядний метод - 2г (резервний метод). Джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю зазначення митної вартості товару: МД від 20.09.2019 за №UA209180/2019/061806 (рівень митної вартості згідно джерела інформації - 1,32 USD/кг).

Аналізуючи причини, що призвели до невизнання відповідачем заявленої декларантом митної вартості, суд зазначає що базис поставки, вказаний у МД відправника EXW, а у всіх інших документах FCA є технічною помилкою відправника. Така розбіжність не впливає на числове значення митної вартості, оскільки вартість експертного оформлення товару за базисом поставки EXW дорівнює 0.

Крім того, відповідно до листа за підписом директора фірми продавця (а.с. 44) повідомлено, що митне оформлення яблук свіжих, сорту Голден, врожаю 2019, згідно інвойсу 0505 від 05.05.2020 за відповідним контроктом, включена ціна умов поставки FCA ALBESA. У листі зазначено про помилку технічну, однак її виправити наразі неможливо через введені карантинні заходи в державних установах Іспанії, відтак зміни внести не приходиться за можливе.

Стосовно невідповідності платіжного доручення у МД, то суд критично оцінює такий аргумент відповідача, з огляду на те, що платіжне доручення в іноземній валюті від 07.05.2020 на суму 11 611,60 євро , яка повністю відповідає тій, що вказана у МД було надане відповідачу з метою підтвердження митної вартості товару.

Як вбачається із наданих декларантом документів, такі первинні документи містять інформацію щодо вартості товару.

Твердження відповідача про неможливість перевірити достовірність декларування складових митної вартості (витрати на транспортування) не було можливим, спростовуються відповідними доказами, зокрема довідкою від 13.05.2020, що видана товариством, яке здійснювало транспортні перевезення. Так, за змістом довідки повідомлено, що транспортні витрати по доставці вантажу автомобілем склали 104 703,48грн, а саме Іспанія – митний пост Краківець – 84 809,82грн, митний пост Краківець (Україна) – м. Київ – 19 893,66грн.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 по справі № 826/18065/13-а.

Щодо митної декларації № UA209180/2019/061806 від 20.09.2019, яка стала джерелом інформації про числове значення митної вартості, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також суд погоджується із твердженням позивача, що в даному випадку має місце сезонність товару так, як яблука урожаю 2019 року в травні 2020 року має значно меншу ціну, за ввезений твар за МД від 20.09.2019 у вересні 2019, за ціною вдвічі більшою, ніж задекларована позивачем. Також не можна встановити сорт ввезеного та розмитненого товару яблук свіжих за МД від 20.09.2019, на відміну від ввезеного позивачем сорту Голден.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Наведене узгоджується із правовими висновками, сформульованими у постановах ВС від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17 та від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а.

Між тим, як встановлено із рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2020, у ньому зазначено лише номер та дату митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення Товариством митної вартості товарів на суму 11 611,60 євро, оскільки наведені дані відповідають вимогам закону та підтверджені поданими позивачем документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості за № UA100320/2020/000043/2 від 13.05.2020.

В той же час відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Порядок оформлення картки відмови визначається розділом VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі - Порядок 631).

Згідно з пунктами 7.1, 7.2, 7.5, 7.6 розділу VII "Оформлення картки відмови" Порядку 631, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Системний аналіз вказаних норм вказує на те, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється відповідним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за наявності виключних підстав та прийняти рішення про коригування митної вартості.

Як встановлено судом вище, після подання позивачем МД, за результатами опрацювання відповідних документів відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2020/00077, в якій було повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару у зв`язку з винесенням митним органом рішення про коригування митної вартості товару № UA100320/2020/000043/2 від 13.05.2020.

Тобто, єдиною підставою винесення оскаржуваної картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів послугувало попередньо винесене рішення про коригування митної вартості товару № UA100320/2020/000043/2 від 13.05.2020.

Беручи до уваги скасування рішення про коригування митної вартості товару № UA100320/2020/000043/2 від 13.05.2020, яке було покладено в основу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби за № UA100320/2020/00077, суд доходить висновку, що така картка є також протиправною та підлягає скасуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини повністю підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості за № UA 100320/2020/000043/2 від 13.05.2020.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби за №UA 100320/2020/00077.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби сплачений судовий збір в розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" (код ЄДРПОУ - 40318024, вул. Львівське шосе, буд. 2, м. Вінниця, 21029); Київська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ - 43337359, вул. Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, 03214)

Повний текст рішення складено: 19.08.2020

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна