Рішення № 91042494, 19.08.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/309/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/309/20

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, код ЄДРПОУ 00191230),

до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815),

в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200),

про стягнення 280800,60 грн.

Представники сторін:

від позивача: Коваленко Ю.М.

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 285369,68 грн.

Ухвалою від 11.02.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.03.2020.

27.02.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№5187/20).

27.02.2020 відповідачем також подано заяву (вх.№5188/20) про зменшення розміру штрафних санкцій.

11.03.2020 відкладено судове засідання на 25.03.2020.

12.03.2020 позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№6380/20).

Також 12.03.2020 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог на 4569,08 грн. (вх.№6382/20), заперечення на заяву про зменшення суми штрафу (вх.№6384/20).

18.03.2020 від відповідача надійшла заява (вх.№7042/20) про розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

23.03.2020 позивачем подано заяву про відкладення розгляду справи (вх.№7416/20).

Ухвалою від 24.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи, перенесено підготовче засідання на 22.04.2020.

14.04.2020 відповідачем подано заяву (вх.№9572/20) про перенесення судового засідання на іншу дату.

22.04.2020 постановлено ухвалу про дату, час та місце судового засідання учасників справи повідомити додатково після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою від 01.07.2020 розгляд справи призначено на 27.07.2020.

27.07.2020 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 19.08.2020.

19.08.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позову позивач посилається на укладення між сторонами договору про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону до перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

На підставі договору позивачем протягом вересня-листопада 2019 на адресу Адміністрації Одеського МП на станцію Одеса-Порт (експорт) Одеської залізниці було відправлено вантажі за залізничними накладними №№46704789, 47005723, 47291869, 47291885, 47283445, 45607579, 47721097, 47720990, 47721089, 47720974, 47720982, 47721105, 47720966, 47721071, 47721113, 47721121, 47874557, 47859905, 47855614, 47845995, 47879713, 47781737, 47879655, 47879788, 47879853, 47879861, 47886270, 47886288, 45042041, 45003324, 45134095, 45003274, 45178381, 45189636, 45189867, 45223872, 45479151, 45478625, 45440732, 45399466, 45529849, 45529732, 45529773, 45529922, 45530029, 45530078, 45529989, 45530003, 45530128, 45330016, 45529765, 45529955, 45529948.

Вказує, що під час здійснення перевезень відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, у зв`язку з чим нараховано штраф.

Відповідач у відзиві посилається на те, що розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажу встановлені у відсотках від провізної плати, в розрахунках позивача у деяких випадках необґрунтовано завищено суми провізної плати, посилається на постанову ВС у справі №904/104/19 від 24.10.2019 постанову ВС у справі №910/1524/19 від 21.02.2020.

Зазначає, що по накладній №45189636 для вагона №67173807 штраф розрахований від загальної суми плати за перевезення, вважає, що штраф має становити 2050,80 грн., а не 3193,07 грн., як нараховано позивачем, тобто менший на 1142,27 грн.

По накладній №45479151 для 1 вагона №68435809 штраф розрахований від загальної суми плати за перевезення, має становити 6243,00 грн., а не 9669,81 грн., тобто має бути меншим на 3426,81 грн.

Отже, всього сума штрафу має бути зменшена на 4569,08 грн. та становити 280800,60 грн.

Відповідач просить відмовити у позовних вимогах у сумі 4569,08 грн.

У заяві про зменшення штрафу вказує, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків внаслідок затримки доставки вантажу, основне зобов`язання виконано в повному обсязі, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її правове призначення. Неустойка має стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Посилається на те, що для Укрзалізниці в чотири рази зріс коефіцієнт зі сплати земельного податку у 2019 році, через це товариство має віддати 4,2 млрд. грн., що втричі більше, ніж минулоріч. Враховуючи інші податки, рівень податкового навантаження на залізничну компанію зріс до 51-57%. Зазначає, що причиною такого стану речей стали зміни у Податковому кодексі України, що набули чинності з 1 січня 2019, залізнична галузь повністю позбавлена пільги зі сплати земельного податку в розмірі 25% нарахованої ставки. Обсяг оподаткованої землі збільшився на 209,4 тис.га, монополіст став у повному обсязі сплачувати за всю землю, де розташовуються не тільки об`єкти інфраструктури, а й перони, перегони тощо. Крім того, вказує, що відповідно до Закону України «Про залізничний транспорт», Укрзалізниця мала б отримувати з місцевих та державного бюджетів компенсацію за пасажирські перевезення. Щоправда, з 1996 року ця норма не виконується. Обсяг збитків за 2018 рік – 12 млрд. грн., крім того, капітальні вкладення в пасажирські перевезення понад 2 млрд. грн.

Просить зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.

У відповіді на відзив позивач вказує, що здійснення нарахування штрафних санкцій було проведено з урахуванням вимог п.3.2. Договору та узгоджувалось з позицією ВС, однак, вже після звернення із позовом, 21.02.2020 ВС було винесено постанову у справі №910/1524/19, в якій суд дійшов висновку про необхідність розраховувати штраф виключно з суми, яка зазначена у графі 31 накладної.

Зазначає, що у зв`язку із вказаним, позовні вимоги буде зменшено на 4569,08 грн.

Звертає увагу, що відповідач не заперечує в іншій частині штрафу.

У заяві про зменшення позовних вимог просить зменшити суму вимог на 4569,08 грн., стягнути з відповідача 280800,60 грн., стягнути з відповідача 4212,01 грн. витрат зі сплати судового збору, повернути судовий збір у розмірі 68,54 грн.

Щодо заяви про зменшення штрафу зазначає про те, що зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано лише за наявності сукупності передбачених законом обставин. Вказує, що посилання про непонесення позивачем збитків не є єдиною достатньою обставиною, що надає суду право на зменшення розміру неустойки, відповідачем не надано доказів, які б пояснили, з яких підстав допущено несвоєчасне перевезення за вказаними накладними.

Крім того, зазначає, що даний випадок прострочення доставки не є винятковим та має систематичний характер. На даний момент на розгляді в господарських судах знаходяться справи про стягнення штрафів за ст. 116 Статуту залізниць України

Посилається на те, що штраф відповідно до п. 116 Статуту залізниць України стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом залізниць не передбачено.

Крім того, вказує, що у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17 суд дійшов висновку про неможливість зменшення передбачених Статутом залізниць штрафів через те, що Статутом така можливість не передбачена.

Просить відмовити у задоволенні заяви про зменшення штрафу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі – Перевізник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі – Замовник, позивач) 15.02.2018 укладено Договір про надання послуг №10429/ЦТЛ-2018/365 (далі – Договір), відповідно до п.1.1. якого предметом цього Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

П.1.3. Договору встановлено, що надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Згідно із ч.2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил (Правил перевезення вантажів) і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Судом встановлено, що протягом серпня-листопада 2019 на адресу Адміністрації Одеського МП на станцію Одеса-Порт (експорт) Одеської залізниці було відправлено вантажі за залізничними накладними №№46704789, 47005723, 47291869, 47291885, 47283445, 45607579, 47721097, 47720990, 47721089, 47720974, 47720982, 47721105, 47720966, 47721071, 47721113, 47721121, 47874557, 47859905, 47855614, 47845995, 47879713, 47781737, 47879655, 47879788, 47879853, 47879861, 47886270, 47886288, 45042041, 45003324, 45134095, 45003274, 45178381, 45189636, 45189867, 45223872, 45479151, 45478625, 45440732, 45399466, 45529849, 45529732, 45529773, 45529922, 45530029, 45530078, 45529989, 45530003, 45530128, 45330016, 45529765, 45529955, 45529948.

Під час здійснення перевезень вантажів за вищезазначеними накладними відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених п.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 накладних та відмітками, проставленими Залізницею в графах 51,52 накладних.

Правилами обчислення термінів доставки вантажів (п.1.1.), затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, встановлено, що залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням: у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками, вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах, дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, виходячи з 1 доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.

Пунктом 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів встановлено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються:

на одну добу:

на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу;

у разі переадресування вантажів;

на 2 доби:

у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи;

у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

Пунктом 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, встановлено, що у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:

виконання митних та інших адміністративних правил;

тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;

необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;

вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;

інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Передбачено, що залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до п. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Отже, належним доказом для звільнення відповідача від відповідальності у зв`язку з порушенням встановлених термінів доставки вантажів та покладання такої відповідальності на вантажовідправника або вантажоодержувача мають бути комерційні або акти загальної форми, в яких повинні бути відображені причини затримки вантажу, та які повинні бути складені відповідно до вимог Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Відповідачем такі акти не надані та не наведено жодних обставин, які б доводили відсутність його вини в затримці вагонів.

У зв`язку із зазначеним відсутні підстави вважати, що вантаж був доставлений з простроченням з незалежних від залізниці причин.

При цьому відповідач заперечує лише розмір штрафу, нарахований за накладними №45189636 для вагона №67173807 та №45479151 для вагона №68435809.

Водночас, позивачем у порядку, встановленому п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України зменшено розмір позовних вимог на суму, яка заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що штраф за несвоєчасну доставку вантажів складає 280800,60 грн. Судом перевірено розрахунок суми штрафу, наданий позивачем, з урахуванням зменшення позовних вимог, та встановлено його правильність.

При цьому, відповідно до п.130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів має, зокрема, у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред`явлення накладної.

Згідно зі ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Вантажовідправником за вказаними залізничними накладними є позивач, вантажоодержувачем є Адміністрація Одеського МП (за дорученням ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ»), якою здійснено передачу права на пред`явлення претензій та позовів вантажовідправнику, про що свідчать переуступні написи на накладних.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18).

Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, перевіривши доводи, які містяться у такому клопотанні, зокрема, відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок затримки доставки вантажу, врахувавши розмір несвоєчасного виконання відповідачем свого зобов`язання та розмір штрафу, незазначення відповідачем інших обставин, крім відсутності доказів наявності збитку позивача, недоведеність винятковості обставин для зменшення розміру штрафу, - суд не вважає за можливе зменшити розмір штрафу.

Посилання відповідача на зміну податкового законодавства не має безпосереднього відношення до зобов`язань, які виникли між сторонами договору перевезення.

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) розміру заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондує обов`язок сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів.

Відповідачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення.

Крім того, суд враховує систематичний характер неналежного виконання зобов`язань відповідачем, що, зокрема, підтверджується наявністю судових рішень за позовами ПАТ «Запоріжсталь» до АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Одеська залізниця», які набрали законної сили, та підставою яких стало також прострочення доставки вантажів (зокрема, справи №№916/1805/19, 916/1835/19, 916/2002/19, 916/2040/19, 916/2048/19, 916/2465/19, 916/2576/19, 916/3562/19 тощо).

Ураховуючи встановлені господарськими судами обставини справи, зважаючи на доведеність порушення зобов`язань відповідача та розмір штрафу, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання у зв`язку з недоведеністю обставин, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення. Вказане відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.08.2019 по справі №910/10848/18.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 530, 551, 908, 909 ЦК України, ст. 233 ГК України, п.п. 6, 41, 116 Статуту залізниць України, ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, код ЄДРПОУ 00191230) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200) про стягнення 280800,60 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, код ЄДРПОУ 00191230) 280800,60 грн. штрафу, 4212,01 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту з урахуванням положень п.4 розділу Х ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені 19.08.2020. Повний текст рішення складений та підписаний 19 серпня 2020 р.

Суддя Р.В. Волков