Рішення № 91042376, 19.08.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020 справа № 914/1289/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси», м. Ківерці Волинської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс-Дистрибюшин+», м. Львів

про: стягнення 155599,20 грн заборгованості за Договором поставки №20Л від 04.12.2019

За участю представників сторін: не викликались

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс-Дистрибюшин+» про стягнення 155599,20 грн заборгованості за Договором поставки №20Л від 04.12.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2020 справу №914/1289/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

22.06.2020 на адресу суду надійшла заява вх.№1437/20 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 66884,30 грн основного боргу, 3520,21 грн пені, 5817,84 грн 30 % річних, 24376,85 грн штрафу. Дана заява прийнята судом.

02.07.2020 на адресу суду від відповідача надійшла заява вх.№20983/20 про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження повного погашення відповідачем суми основної заборгованості за Договором.

Ухвалою суду від 19.08.2020 закрито провадження у справі № 914/1289/20 в частині стягнення 66884,30 грн основного боргу.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №20Л від 04.12.2019 в частині повної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Заперечення відповідача

Відповідач у встановлений строк не подав відзиву на позовну заяву чи заяву на продовження строку для подачі відзиву.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи

04.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зевс-Дистрибюшин+» (Покупець) укладено Договір поставки №20-Л (Договір), відповідно до п.1.1. якого за умовами цього договору Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець – прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, діючою у Постачальника на час поставки, згідно видаткових накладних, що є додатками та невід`ємними частинами даного договору.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 546930,75 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними №МР00108885 від 17.12.2019 на суму 86446,26 грн, №МР00110309 від 23.12.2019 на суму 112631,11 грн, №МР00111349 від 26.12.2019 на суму 43450,05 грн, №МР00000918 від 03.01.2020 на суму 78427,13 грн, №МР00005153 від 20.01.2020 на суму 54001,91 грн, №МР00010960 від 06.02.2020 на суму 87275,78 грн, №МР00012080 від 11.02.2020 на суму 7050,96 грн, №МР00020584 від 06.03.2020 на суму 77647,55 грн.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою вартості поставленого товару у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

На підтвердження погашення відповідачем основного боргу за Договором поставки №20Л від 04.12.2019, до заяви (вх.№20983/20 від 02.07.2020) про долучення до матеріалів справи доказів долучені копії платіжних доручень №12 від 03.01.2020 на суму 22976,45 грн, №50 від 17.01.2020 на суму 63470,00 грн, №112 від 31.01.2020 на суму 20000,00 грн, №126 від 04.02.2020 на суму 40000,00 грн, №129 від 04.02.2020 на суму 20000,00 грн, №128 від 04.02.2020 на суму 40000,00 грн, № 136 від 06.02.2020 на суму 40000,00 грн, №158 від 10.02.2020 на суму 20000,00 грн, №159 від 10.02.2020 на суму 20000,00 грн, №169 від 11.02.2020 на суму 10000,00 грн, №173 від 12.02.2020 на суму 20000,00 грн, № 174 від 12.02.2020 на суму 4600,00 грн, № 321 від 06.03.2020 на суму 54000,00 грн, №361 від 12.03.2020 на суму 20000,00 грн, №418 від 26.03.2020 на суму 10000,00 грн, №583 від 05.05.2020 на суму 20000,00 грн, №809 від 05.06.2020 на суму 10000,00 грн, №843 від 10.06.2020 на суму 20000,00 грн, №825 від 09.06.2020 на суму 15000,00 грн, №925 від 18.06.2020 на суму 10000,00 грн, №969 від 24.06.2020 на суму 10000,00 грн, №938 від 19.06.2020 на суму 10000,00 грн, №953 від 23.06.2020 на суму 10000,00 грн, №12 від 25.06.2020 на суму 26884,29 грн, №8 від 16.06.2020 на суму 10000,00 грн.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог та заяви (вх.№1437/20 від 22.06.2020) про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 3520,21 грн пені, 5817,84 грн 30 % річних, 24376,85 грн штрафу.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору поставки №20Л від 04.12.2019.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач вчасно не оплатив вартість поставленого товару.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що Покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар протягом 28 (двадцять вісім) календарних днів з моменту отримання цього товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 статті 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що у разі порушення Покупцем грошового зобов`язання, передбаченого п.2.3. цього договору, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п.6.4. Договору у випадку прострочення оплати Товару більше тридцяти календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) % від суми заборгованості.

Згідно з п.6.6. Договору Сторони, керуючись ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, встановлюють період нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання 3 роки.

Відповідно до п.11.4. Договору термін позовної давності за вимогами щодо стягнення неустойки (штрафу, пені), відсотків за неправомірне користування чужими коштами становить три роки.

В пункті 11.5. Договору сторони домовились у разі прострочення виконання Покупцем грошових зобов`язань за даним договором Покупець сплачує Постачальнику 30 (тридцять) % річних (відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України) від сум заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 3520,21 грн пені, 5817,84 грн 30 % річних, 24376,85 грн штрафу.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2334,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №2149 від 21.05.2020.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу позивача, що у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу, відповідності до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс-Дистрибюшин+» (79035, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ БУЗКОВА, будинок 2; ідентифікаційний код 43261222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» (45200, Волинська обл., Ківерцівський р-н, місто Ківерці, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 35; ідентифікаційний код 35184264) 3520,21 грн (три тисячі п`ятсот двадцять гривень 21 копійка) пені, 5817,84 грн (п`ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 84 копійок) 30 % річних, 24376,85 грн (двадцять чотири тисячі триста сімдесят шість гривень 85 копійок) штрафу та 505,73 грн (п`ятсот п`ять гривень 73 копійки) відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.08.2020.

Суддя Р.А. Кидисюк