Рішення № 91042251, 19.08.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1252/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Гомі А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз

України”, м. Київ,

до відповідача комунального підприємства Богуславської міської ради “Богуславтепловодопостачання”, м. Богуслав Київської області,

про стягнення 129 431,71 грн.

без виклику представників учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

позивач - акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ (далі по тексту АТ "НАК "Нафтогаз України"), звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 13.04.2020 №14/4-2522-20 до відповідача комунального підприємства Богуславської районної ради “Богуславтепловодопостачання”, м. Богуслав Київської області (далі по тексту КП “Богуславтепловодопостачання”), в якому просить стягнути з відповідача 129 431,71 грн. заборгованості за договором постачання природного газу від 27.10.2016 №1791/1617-БО-17 з яких: 48 045,90 грн. пені, 17 795,14 грн. 3% річних, 63 590,67 грн. інфляційних втрат та просить суд покласти на відповідача відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.10.2016 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та КП Богуславської районної ради “Богуславтепловодопостачання” укладено договір №1791/1617-БО-17 постачання природного газу. На виконання умов договору, позивач у період з жовтня 2016 по березень 2017 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 2 332 913,38 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, однак оплату за переданий газ відповідач здійснив несвоєчасно, у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 48 045,90 грн., 3% річних у сумі 17 795,14 грн. та 63 590,67 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2020 позовну заяву акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до комунального підприємства Богуславської районної ради “Богуславтепловодопостачання” прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/1252/20. Ухвалено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін). Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали та зобов`язано подати до суду документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів згідно договору постачання природного газу від 27.10.2016 №1791/1617-БО-17 у встановлений договором строк.

Як свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 14.05.2020 отримав 19.05.2020.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

03.06.2020 від комунального підприємства Богуславської міської ради “Богуславтепловодопостачання” до господарського суду Київської області надійшло клопотання №155 від 01.06.2020 про зміну найменування з комунального підприємства Богуславської районної ради “ Богуславтепловодопостачання ” на комунальне підприємство Богуславської міської ради “ Богуславтепловодопостачання ” відповідно до рішення Богуславської міської ради від 21.05.2020 №502-23-VII.

Суд взяв до уваги подані відповідачем документи та зазначив, що зміна назви за своєю правовою природою не є реорганізацією, відповідно не тягне за собою необхідності заміни відповідача правонаступником в порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, оскільки комунальне підприємство Богуславської районної ради “Богуславтепловодопостачання” та комунальне підприємство Богуславської міської ради “Богуславтепловодопостачання” є однією і тією ж особою і між ними відсутні відносини правонаступництва.

Крім того, 03.06.2020 від КП “Богуславтепловодопостачання” до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від 01.06.2020 №157, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідач використовує природний газ отриманий від позивача, для виробництва теплової енергії бюджетним установам міста, і має змогу розрахуватись з позивачем тільки після того, як вищевказані установи сплатять кошти за отриманні послуги. Оскільки вищевказані організації сплачують із запізненням, то і оплата за отриманий газ відбувається не встановлений договором строк. Крім того, відповідач посилається на те, що документи, які долучено до позовної заяви на підтвердження заявлених позовних вимог належним чином не завірені позивачем.

26.06.2020 від акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив №14/4-3956-20 від 17.06.2020.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України №540-ІХ продовжено процесуальні строки, зокрема строк розгляду справи по суті на строк дії запровадженого на території України карантину, та встановлено, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Законом України від 18.06.2020 №731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

27.10.2016 між ПАТ “НАК “Нафтогаз України” (постачальник) та КП Богуславської районної ради “Богуславтепловодопостачання” (споживач) укладено договір №1791/1617-БО-17 постачання природного газу, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016 – 2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 договору);

- природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2 договору);

- постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 855 тис. куб. метрів (вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч куб. метрів) у тому числі за місяцями (тис. куб. метрів): жовтень 49,0 тис. куб.м., листопад 116,0 тис. куб.м., грудень 154,0 тис. куб.м., IV кв. 2016 р. 319,0 тис. куб.м., січень 201,0 тис. куб.м., лютий 178,0 тис. куб.м., березень 157 тис. куб.м., I кв. 2017 р. 536,0 тис. куб.м. (п. 2.1 договору);

- приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п. 3.4 договору);

- споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику, зокрема: підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання - передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість (п. 3.5 договору);

- ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором з 01 жовтня 2016 року становить 5 916,00 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 1 183,20 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу з ПДВ – 7 099,20 грн. (сім тисяч дев`яносто дев`ять грн. 20 коп.) (п. 5.2 договору);

- оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору);

- у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується оплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 8.2 договору);

- договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 р. до 31 березня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).

28.10.2013 між ПАТ «НАК «Нафтогаз» та КП Богуславської районної ради “Богуславтепловодопостачання” укладено додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу №1791/1617-БО-17 від 27.10.2016, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни в пункт п.5.2 умов договору щодо ціни на газ з 01 листопада 2016 року 8 182,80 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

В подальшому сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, в тому числі щодо ціни на газ, порядку та умов передачу газу, прав та обов`язків сторін, відповідальності сторін, формування та складових тарифу тощо:

додаткова угода №2 від 22.11.2016 (щодо ціни на газ з 01 грудня 2016 року 8 577,60 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

додаткова угода №3 від 30.12.2016 (щодо ціни на газ з 23 грудня 2016 року 5 930,40 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 2 332 913,38 грн. До матеріалів справи подано копії підписаних та скріплених печатками обох сторін актів приймання-передачі природного газу, які в порядку пунктів 3.4, 6.1 договору є підставою для остаточних розрахунків між сторонами до 25 числа включно наступного місяця за місяцем поставки, а саме:

- акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 95 505,54 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 на суму 256 882,64 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2016 на суму 486 449,86 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 на суму 387 895,61 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 на суму 625 888,49 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 на суму 480 291,24 грн.,

Згідно умов договору №1791/1617-БО-17 від 27.10.2016, остаточний розрахунок по кожному з актів мав бути здійснений не пізніше 25 числа наступного місяця, а у випадку прострочення оплати у продавця було наявне право на нарахування пені (п. 8.1, п. 8.2 договору), процентів річних та інфляційних втрат (ст. 625 ЦК України).

До матеріалів справи залучено довідку по операціях за договором №1791/1617-БО-17 від 27.10.2016, а також подані позивачем банківські виписки, та подані відповідачем копії платіжних доручень, з яких вбачається, що відповідач здійснив розрахунок:

за зобов`язаннями жовтня 2016 остаточно 12.12.2016 (останній день строку 25.11.2016);

за зобов`язаннями листопада 2016 остаточно 21.12.2016 (останній день строку 26.12.2016, в порядку частини 5 ст. 254 ЦК України, оскільки 25.12.2016 припадає на вихідний);

за зобов`язаннями грудня 2016 остаточно 29.12.2016 (останній день строку 25.01.2017);

за зобов`язаннями січня 2017 остаточно 07.02.2017 (останній день строку 27.02.2017 в порядку частини 5 ст. 254 ЦК України, оскільки 25.02.2017 припадає на вихідний);

за зобов`язаннями лютого 2017 остаточно 22.05.2017 (останній день строку 27.03.2017 в порядку частини 5 ст. 254 ЦК України, оскільки 25.03.2017 припадає на вихідний);

за зобов`язаннями березня 2017 остаточно 09.07.2017 (останній день строку 25.04.2017).

Оплату за зобов`язаннями листопада, грудня 2016, січня 2017 відповідачем не прострочено.

Відтак, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати:

за зобов`язаннями жовтня 2016 року: 291,52 грн. пені та 41,64 грн. 3% річних за період з 26.11.2016 по 11.12.2016;

за зобов`язаннями лютого 2017 року: 2 488,55 грн. пені, 351,22 грн. 3% річних за період з 28.03.2017 по 21.05.2017 та 194,60 грн. інфляційних втрат за квітень 2017;

за зобов`язаннями березня 2017 року: 45 295,83 грн. пені за період з 26.04.2017 по 25.10.2017, 17 402,28 грн. 3% річних за період з 26.04.2017 по 08.07.2019 та 17 795,14 грн. інфляційних втрат за період з травня 2017 по червень 2019.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі невиконання споживачем умов договору він зобов`язується оплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом враховано, що ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, обмежують максимальний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ. У наведених нормах закону прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Умовами договору №1791/1617-БО-17 від 27.10.2016 передбачено інший розмір пені за порушення грошового зобов`язання, а саме 21% річних, що є меншим від подвійної облікової ставки НБУ у відповідний період, відтак, позивачем вірно нараховано пеню виходячи із договірної ставки 21%.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, отже нарахування пені має здійснюватись з наступного дня після спливу строку виконання грошового зобов`язання та припинитися або в переддень виконання грошового зобов`язання (оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені або у відповідне число через шість місяців після дати початку нарахування пені.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 ГК України до 3% річних не застосовується.

Суд враховує, що 03.11.2016 прийнято Закон України №1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії» (далі Закон №1730-VIII), який набрав чинності 30.11.2016.

Імперативною нормою частини 3 статті 7 цього Закону передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Відтак якщо заборгованість за природний газ погашена до набрання чинності цим законом (тобто до 24 години 29.11.2016 включно), на таку заборгованість не нараховуються пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Разом із тим, платіж 85 000,00 грн. (зарахований в рахунок погашення зобов`язань за жовтень 2016) за платіжним дорученням від 30.11.2016 №63 був проведений банком 30.11.2016; наступний платіж 80 000,00 грн. (з яких 10505,54 грн. були зараховані в рахунок погашення зобов`язань за жовтень 2016) за платіжним дорученням від 12.12.2016 №485 був проведений банком 12.12.2016, відтак, нарахування позивачем пені та відсотків річних за зобов`язаннями жовтня 2016 є правомірним та не суперечить частині 3 ст. 7 Закон України №1730-VIII.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат за заявлені позивачем періоди, суд встановив, що розрахунок позивачем здійснений арифметично вірно та у відповідності до вимог закону.

Клопотання про зменшення штрафних санкцій судом відповідачем не подано.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” повністю, приймає рішення про стягнення з комунального підприємства Богуславської міської ради “Богуславтепловодопостачання” 48045,90 грн. пені, 17795,14 грн. 3% річних та 63590,67 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку із задоволенням позову суд в порядку ст. 129 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства Богуславської міської ради “Богуславтепловодопостачання” (09700, Київська обл., Богуславський р-н., м. Богуслав, вул. Польова, буд. 46-А, код ЄДРПОУ 33604652)

на користь акціонерного товариства "Національна Акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720)

48045,90 грн. (сорок вісім тисяч сорок п`ять гривень дев`яносто копійок) пені;

17795,14 грн. (сімнадцять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень девяносто копійок) 3% річних;

63 590,67 грн. (шістдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто гривень шістдесят сім копійок) інфляційних втрат;

2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) судового збору;

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 19.08.2020.

Суддя О.В. Конюх