Рішення № 91041573, 19.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020м. ДніпроСправа № 904/3029/20

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ", м.Добропілля

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 54 419,82 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" звернулося до Господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і просить суд стягнути вартість нестачі вантажу в сумі 54 419,82 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані недостачею вантажу партії вугілля внаслідок не збереженого перевезення Відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

25.06.2020р. Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити, посилаючись на те, що Позивачем не надано доказів оплати вантажу, а відтак Позивачем не надані докази заподіяних збитків, заявлених до відшкодування у позовній заяві в сумі 54 419,82 грн.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року зі станції Добропілля Донецької залізниці Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" здійснило відправлення вагонів навантажених кам`яним вугіллям марки г-газовий, згідно з залізничними накладними №52823366, №52840774, №52840808, №52858149, №53032751, №53026159, №52856135 до станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці. Одержувачем вантажів за вказаними відправками у перевізних документах визначено – ДТЕК Придніпровська ТЕС (а.с.15, 19, 22, 25, 28, 32, 35).

За результатами проведеної на підставі статті 24 Статуту залізниць України перевірки маси вантажів у спірних відправках залізницею були складені комерційні акти №453105/367, №453105/368, №453105/370, №453105/379, №453105/399, №453105/400 та №453105/406 (а.с.13-35).

Згідно з комерційним актом №453105/367 при контрольному переважувані на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №67197970 виявилось нетто – 65350 кг, що менше вантажного документу на 2450 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/368 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів №53485140 виявилось нетто – 67700 кг, що менше вантажного документу на 2000 кг, №53512638 виявилось нетто 65250 кг, що менше вантажного документу на 3450 кг, та №56161300 виявилося нетто - 58150 кг, що менше вантажного документу на 10850 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношені вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/370 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №64049505 виявилось нетто - 68350 кг, що менше вантажного документу на 1350 кг. Над люками виявлене поглиблені вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/379 при контрольному переважувані на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №56266943 виявилось нетто – 66300 кг, що менше вантажного документу на 2200 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/399 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №62009170 виявилось нетто - 67250кг, що менше вантажного документу на 2250 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/400 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів №55022016 виявилось нетто – 67950 кг, що менше вантажного документу на 2050 кг, та №53525101 виявилось нетто 67250 кг, що менше вантажного документу на 1550 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/406 при контрольному переважуванні завних 150-тонних вагонних вагах вагону №64238116 виявилось нетто – 62650 кг, що менше вантажного документу на 6950 кг. Над люками виявлене поглиблення. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

У зв`язку із встановленою комерційними актами невідповідністю маси вантажів у вказаних вище вагонах масі, зазначеній у залізничних накладних №52823366, №52840774, №52840808, №52858149, №53032751, №53026159, №52856135, відправник відповідно до переуступного напису в цих накладних звернувся до суду з позовом про стягнення з залізниці вартості нестачі вантажу в розмірі 54 419,82 грн.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступних підстав.

Частиною першою статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом статті 307 ГК України та статті 909 ЦК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до статті 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно із статтею 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Також, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

За приписом статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами (Правилами перевезення вантажу) іншому підприємству; обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно із статтею 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, на станції Енергодар Придніпровської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних. За результатами проведеної перевірки залізницею були складені комерційні акти викладені вище.

Зазначені комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнають належними та допустимими доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагонах №67197970, №53485140, №53512638, №56161300, №64049505, №56266943, №62009170, №55022016, №53525101, №64238116.

Доказів заперечень Відповідача щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актах та посадових осіб, які їх підписали, а також факту опротестування їх з боку сторін відсутні.

Водночас, на станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, оскільки протилежного сторонами не доведено, а саме залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагонів та вантажу. Комерційні акти не містять відомостей про те, що вагони мають технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі статтею 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Відповідно до п. 2.7 роз`яснень президії Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2008 "Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Так, матеріали справи містять довідку вантажовідправника – ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" за вих.11/144 від 24.01.2020р., в якій зазначено вартість кам`яного вугілля, що поставлялось згідно накладних (а.с.36).

Довідка підписана Генеральним директором "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" Н.Г.Судак, Начальником відділу з планування та інвестицій Т.А.Борисовою, Начальником дільниці навантаження І.В.Назарчук.

Разом з цим, суд звертає увагу, що для визначення розміру збитків не є обов`язковим надання доказів понесення витрат з оплати вантажу, оскільки документом, що підтверджує розмір збитків може бути в тому числі довідка про вартість вантажу.

Отже, вартість вантажу, яка є базою для нарахування суми збитків, що підлягають відшкодуванню перевізником, Позивачем доведена наявними в матеріалах справи документами, у зв`язку з чим заперечення Відповідача в цій частині є необґрунтованими та відхиляються.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції – вугілля кам`яного у спірних вагонах слід покласти на Відповідача.

Відповідно до статті 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Так, пунктом 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № 334, встановлено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред`явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред`явлення претензії та позову передано (найменування організації)". Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.

Відтак, на підставі положень статті 133 Статуту залізниць України вантажоодержувач передав право пред`явлення позову за недостачу вантажу, відправленого згідно залізничних накладних №52823366, №52840774, №52840808, №52858149, №53032751, №53026159, №52856135 вантажовідправнику, що підтверджується належним чином оформленими та засвідченими переуступним підписом вантажоодержувача на відповідних залізничних накладних, оригінали яких містяться у матеріалах справи.

З урахуванням викладеного заперечення Відповідача є необґрунтованими, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.123, 129, 232-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (85003, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, ідентифікаційний код 00176472) вартість нестачі вугілля у розмірі 54 419,82 грн. та судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

19.08.2020р.