Рішення № 91040450, 05.08.2020, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1512/19

Провадження № 2-145/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідача Базика О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Магнат» про стягнення коштів за невиконання умов договору, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Магнат» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (у позовній заяві - помилково ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ТОВ Бізнес Магнат» про встановлення порядку користування квартирою в якій указала на те, що 04.05.2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №04. Відповідно до умов якого, відповідач зобов`язався виконати комплекс робіт, а саме, збудувати приватний будинок в АДРЕСА_1 , до 16 листопада 2018 року, а позивач в свою чергу сплатити кошти в сумі 230 000 ЄВРО, на загальну суму 7 360 000 грн. Позивач, виконав в повному обсязі умови договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 04.05.2018 року №04, сплативши вказані кошти. Відповідач, в свою чергу, не лише не виконав в повному обсязі умови вищезазначеного договору, не завершив будівництво будинку вчасно, а також подав недостовірні відомості позивачу, щодо обсягів та вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, в зв`язку чим позивач звернулась до суду з даним позовом, в подальшому збільшивши позовні вимоги просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Магнат» в особі директора Довгань Олександра Миколайовича на користь ОСОБА_1 грошові кошти загальною сумою у розмірі 4129582 (чотири мільйони сто двадцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) гривні, та стягнути судові витрати.

Під час розгляду справи відповідач ТОВ «Бізнес Магнат» подав зустрічний позов в обґрунтування якого зазначив, що 04.05.2018 року між ТОВ «Бізнес Магнат» та ОСОБА_1 було підписано Договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 04. За умовами вказаного Договору позивач зобов`язувався виконати будівельні роботи та поставити будівельні матеріали за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 253471,26 євро, що складає гривневий еквівалент 7961230,90 гривень по курсу НБУ на день підписання Договору, а Відповідач зобов`язувався прийняти та оплатити такі послуги. На виконання умов Договору Позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 220469,98 євро, що складає гривневий еквівалент 7079195,97 гривень по курсу НБУ на день виконання робіт. На підтвердження чого, 26.06.2018 року між Позивачем та Відповідачем були підписані Акти прийому-передачі виконаних послуг на суму 47134,17 євро, що складає гривневий еквівалент 1443396,33 гривень по курсу НБУ на день складання вказаних Актів. 02.10.2018 року між Позивачем та Відповідачем були підписані Акти прийому-передачі виконаних послуг на суму 120459,51 євро, що складає гривневий еквівалент 3944281.99 гривень по курсу НБУ на день складання вказаних Актів. 10.12.2018 року між Позивачем та Відповідачем були підписані Акти прийому-передачі виконаних послуг на суму 8594,00 євро, що складає гривневий еквівалент 271905,14 гривень по курсу НБУ на день складання вказаних Актів. Крім того, станом на 01.12.2018 рік, Позивачем також були виконані будівельні роботи на суму 44282,30 євро, що складає гривневий еквівалент 1419612,51 гривень по курсу НБУ на дату складання Акту. Однак, 13 та 14 грудня 2018 року, під час огляду виконаних робіт, безпосередньо на об`єкті будівництва Відповідач відмовився підписувати Акти виконаних робіт на вказану суму без жодного пояснення причин такої відмови. Так, Відповідач не підписала вказані акти в зазначений строк та не надіслала будь-яких зауважень щодо підписання вказаних актів. Таким чином, роботи на суму 44282,30 євро, що складає гривневий еквівалент на день складання по курсу НБУ 1419601,97 гривень вважаються прийнятими Відповідачем у повному обсязі. Також, Відповідач не усунула порушення умов Договору. Таким чином, Відповідач створила таку ситуацію, при якій Позивач був позбавлений можливості здати виконані роботи по Акту прийому-передачі та отримати грошові кошти за виконані роботи. В зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС МАГНАТ» заборгованість в розмірі: 391557,37грн. (триста дев`яносто одна тисяча п`ятсот п`ятдесят сім гривень 37 коп.) - основна сума заборгованості;1440982,79грн. (один мільйон чотириста сорок тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні 79 коп.) - розмір пені; 5825,08грн. (п`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень 08 кой.) - три процента річних від простроченої суми за 181 днів прострочення; разом 1838365,24грн. (один мільйон вісімсот тридцять вісім тисяч триста шістдесят п`ять гривень 24 коп.), а також суму судових витрат, яка складається з судового збору у розмірі 27575,48грн., витрат на оплату експертизи у розмірі 7000.00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.

26.04.2019 року винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних у хвалі суду недоліків.

Ухвалою судді від 03.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі та призначено по справі підготовче судове засідання.

03.09.2019 року винесено ухвалу прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Магнат» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

30.01.2020 року винесено ухвалу про прийняття збільшення первісних позовних вимог. В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення первісного позову відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні первісний позов підтримала повністю, проти зустрічного позову заперечила та вказала, що вона уклала з відповідачем договір підряду, однак закінчувати будівництво довелось самостійно, так як відповідач порушував строки і процес будівництва, тому просила первісні позовні вимоги задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Представники позивача за первісним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні первісний позов підтримали повністю, проти зустрічного позову заперечили, зазначили, що в зв`язку з порушенням умов договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 04 від 04.05.2018 року відповідачем ТОВ «Бізнес Магнат» позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 в судовому засіданні проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на ухилення ОСОБА_1 від підписання останнього акту прийому-передачі виконаних робіт та здійснення чергової оплати за умовами договору.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він був керуючим будинком у ОСОБА_1 , ОСОБА_6 будував будинок за його рекомендацією, гроші за будівництво передавали при ньому, будівництво протягом певного часу проходило добре, але під кінець будівництва ОСОБА_6 став погано виконувати обов`язки за договором та не встигав здати об`єкт будівництва. Вікна, двері, зимовий сад, інші роботи були виконані не якісно. Будівництво фактично завершував він особисто на прохання позивачки.

Вислухавши учасників судового розгляду, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги первісного позову та зустрічного позову задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 травня 2018 року між ОСОБА_1 ( далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Магнат» (далі - відповідач) укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 04, що підтверджується копією договору (т. 1 а.с. 11-13, т.2 а.с.7-9) та визнається сторонами.

Відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2. договору (мовою оригіналу) «заказник поручает, а Подрядчик обязуется призвести своими силами за счет Заказчика комплекс строительных и других сопутствуючих работ согласно прилагаемых к Договору смет (Приложение №1, №2 к настоящему Договору) по адресу: АДРЕСА_1 . Заказчик обязуется принять и оплатить законченную работу, в порядке установленном настоящим Договором».

Згідно пунктів 2.1 договору (мовою оригіналу) «Выполнение комплекса работ: Строительство частного дома. Материалы и их доставка осуществляет подрядчик. Общая сумма Договора : 230000,00 евро что составляет 7360000,00 грн. Общая сумма договора составлена из суммы четырех смет и дана скидка в 5000,00 евро что составляет 16000,00 грн.».

Згідно п.3.1 вказаного договору строк виконання робіт визначено з 08.05.2018 року по 16.11.2018 року.

Сторонами також підписано кошторис на матеріали (котедж) на суму 106 023,99 євро (т.1 а.с.14-15, т.2 а.с.14-15), кошторис на матеріали 2 (котедж) на суму 25 795,64 євро (т.1 а.с.16-17, т.2 а.с.18-19), кошторис на роботи 2 (котедж) на суму 21 929,73 євро (т.1 а.с.18-19, т.2 а.с.16-17), кошторис на роботи та матеріали 5 (зимовий сад) на суму 7 101 євро (т.1 а.с.20), кошторис на роботи (котедж) на суму 82 838,62 євро (т.1 а.с.21-24, т.2 а.с.10-13), кошторис на роботи 3 (тераса) на суму 1 184,62 євро (т.2 а.с.20-21), кошторис на матеріали (тераса) на суму 2 815,38 євро (т.2 а.с.22), кошторис на роботи (гараж) на суму 6 929 євро (т.2 а.с.23), кошторис на матеріали 4 (гараж) на суму 4 710,26 євро (т.2 а.с.24), тобто всього на суму 259 328,24 євро, що підтверджується їх копіями та визнається сторонами.

Сторонами також підписано акт на виконані роботи та матеріали (тераса) на суму 4 000 євро (т.1 а.с.32-33, 232, т.2 а.с.29), акт № 1 на роботи і матеріали (котедж) на суму 43 134,17 євро (т.1 а.с.34-36, 229-231, т.2 а.с.26-28), акт 3 на матеріали (котедж) на суму 78 081,19 євро (т.1 а.с.37-38, 235-236, т.2 а.с.32-33), акт 3 на роботи (котедж) на суму 42 378,32 євро (т.1 а.с.39-40, 233-234, т.2 а.с.30-31), акт 4 на роботи (гараж) на суму 4 541 євро (т.1 а.с.237, т.2 а.с.34), акт 4 на матеріали (гараж) на суму 2 677,86 євро (т.1 а.с.238, т.2 а.с.35), тобто всього на суму 174 812,54 євро, що підтверджується їх копіями та фактично визнається сторонами. Крім того, акт 6 на роботи і матеріали (котедж) на суму 44 284,30 євро (т.1 а.с.41-43, 239-241, т.2 а.с.36-38) підписаний відповідачем, однак не підписаний позивачем, що підтверджується копією акту.

02 травня 2018 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 282,6 кв.м, житловою площею 48,6 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.245-246, т.2 а.с.52-53).

При оцінці поданих сторонами доказів суд приймає до уваги наступне.

На підтвердження сплати коштів за договором позивачем ОСОБА_1 суду подано копії квитанцій на отримання ПП Довгань грошового внеску підписані ОСОБА_7 .Довгань та посвідчені печаткою ТОВ «Бізнес Магнат» на загальну суму 208 000 євро (т.1 а.с.25-29), копії розписок ОСОБА_6 на загальну суму 29 300 євро (т.1 а.с.30-31).

Також в обгрунтування первісного позову позивачем суду подано копії договорів та розписок щодо виконання окремих видів будівельних робіт та придбання будівельних матеріалів іншими особами, які не є сторонами договору та цього судового спору (т.1 а.с.44-52, 202, т.2 а.с.96-101).

В обгрунтування первісного позову ОСОБА_1 посилається на копію технічного звіту № 001/19К, виготовленого експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_8 на замовлення ОСОБА_1 (т.1 а.с.53-66).

Позивачем також подано суду кошторисний розрахунок вартості будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_9 на замовлення ОСОБА_1 (т.1 а.с.67-201).

На підтвердження доводів зустрічного позову ТОВ «Бізнес Магнат» суду подано копію повідомлення про неможливість надання висновку Київської незалежної судово-експертної установи від 28.01.2020 року за № 2730, в якому зазначено про неможливість проведження замовленої ТОВ «Бізнес Магнат» експертного будівельно-технічного дослідження через недопуск експерта до об`єкта дослідження (т.1 а.с.227-228, т.2 а.с.44-45).

17 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Бізнес Магнат» із письмовою вимогою про надання акту прийому-передачі закінченого будівництва, на якій директор ОСОБА_6 виконав помітку про незгоду із вимогою (т.2 а.с.85-89).

15 грудня 2018 року ТОВ «Бізнес Магнат» звернувся до ОСОБА_1 із письмовим листом-вимогою, в якій просив підписати акт прийому-передачі виконаних робіт № 6 від 03.12.2018 року на суму 44 284,30 євро, на який відповіді не було надано (т.1 а.с.242-244, т.2 а.с.39-43).

Сторонами подано фототаблиці (т.2 а.с.102115-130), на яких зафіксовано різні етапи будівництва, однак дати здійснення фотофіксації не повідомлені, що унеможливлює висновок суду про співвіднесення відповідних фотознімків із строками і обсягом виконання саме обумовлених сторонами у договорі робіт.

Оригінали вказаних вище доказів, окрім виготовленого ОСОБА_9 кошторисного розрахунку (т.1 а.с.67-201) та фототаблиць, сторонами суду не подавались.

При наданні правової оцінки спірним правовідносинам суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.І ст.628. ст.629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін, має бути досягнута згода.

Сторонами було укладено договір від 04 травня 2018 року, умови якого обов`язкові до виконання обома сторонами правочину.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно статті 611 ЦК України У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Суд вважає, що обома сторонами було порушено умови укладеного між ними договору, оскільки вартість та обсяг виконаних робіт визначались у складених і підписаних обома сторонами документах (кошторисах, актах, розписках, квитанціях тощо) без внесення змін і доповнень до договору із порушенням суттєвих умов договору, розрахунки між сторонами проводились всупереч встановленого договором порядку.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України № 15-93 «Про систему валютного реагування та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року (далі - Декрет).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до статті 5 Декрету, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ.

Відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним Банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (затверджено постановою правління Національного Банку України від 14 жовтня 2004 р. № 483; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2004 року за № 1429/10028), використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний Банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл здійснювати операції з валютними цінностями).

Водночас, відповідно до пункту 1.3 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 08 лютого 2010 року № 49, використання іноземної валюти як засобу платежу - це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об`єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

Як вбачається із доводів сторін у судовому засіданні та поданих сторонами письмових доказів розрахунки між сторонами здійснювались в іноземній валюті (євро), хоч жодна із сторін не є банківською установою, не має генеральної або індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Слід прийняти до уваги, що обидві сторони договору у спірних правовідносинах діяли із порушенням чинного законодавства України та умов договору.

Так, за доводами обох сторін під час судового розгляду визначення вартості робіт на матеріалів, розрахунки між ними при виконанні умов договору здійснювались в іноземній валюті, а не у національній валюті України. Оплата за договором всупереч встановленому законодавством України порядку розрахунків здійснювалась у іноземній валюті - євро - без визначення еквіваленту у гривнях, оформлювалась квитанціями іншого суб`єкта підприємницької діяльності - ПП ОСОБА_10 , хоч і з печаткою ТОВ «Бізнес Магнат» та підписом його директора, або ж простими письмовими розписками різних фізичних осіб - ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших, однак достовірних і об`єктивних даних про належне оприбуткування цих коштів юридичною особою - ТОВ «Бізнес-магнат» із дотриманням порядку ведення касових операцій та вимог бухгалтерського обліку суду не представлено. Відомостей про наявність у будь-кого із сторін індивідуальної ліценції Національного банку України, про наявність у ТОВ «Бізнес Магнат» валютного рахунку у банку суду також не повідомлено. Сплачені розміри коштів не співвідносяться із актами виконаних робіт, кошторисами або іншими передбаченими договором документами. Призначення платежу на представлених суду документах також не дає достатніх підстав для висновку про те, що відповідні кошти сплачені саме позивачем саме відповідачеві саме на виконання умов договору від 04.05.2018 року. Акти виконаних робіт не містять дати їх складення та період виконання відповідних робіт. Право власності на вже збудований житловий будинок за ОСОБА_1 зареєстроване 02.05.2018 року, тобто на шість днів раніше, ніж визначена договором дата початку здійснення будівництва - 08.05.2018 року. Оплата коштів та виконання будівельних робіт за доводами сторін проводилась після введення будинку в експлуатацію та державної реєстрації права власності, що у сукупності із фототаблицями викликає сумніви у достовірності доводів сторін про час фактичного здійснення будівництва, час завершення будівництва та державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна як завершеного будівництвом, співвіднесення виконаних за саме цим договором робіт саме із тим житловим будинком, який належить ОСОБА_1 . У договорі сторони визначили вартість будівництва на підставі чотирьох кошторисів, а фактично суду представлено п`ять кошторисів, хоча змін чи доповнень до договору сторонами не укладалось. Вартість робіт за договором суперечить вартості робіт за кошторисами. Акти виконаних робіт не узгоджуються із кошторисами. Суми переданих за розписками і квитанціями коштів не відповідають умовам договору. Крім того, позивачем також надано суду договори між ОСОБА_1 та іншими суб`єктами підприємницької діяльності, а не відповідачем, які свідчать про виконання окремих будівельних робіт іншою особою, а не ТОВ «Бізнес Магнат», при цьому розмежувати які саме роботи по будівництву будинку виконав відповідач, а які - інші особи з поданих суду доказів неможливо. При цьому сторони клопотань про призначення судової будівельно-технічної, оціночної чи іншої експертизи під час розгляду справи не заявляли.

Суд вважає неможливим покласти в основу судового рішення подані позивачем копію технічного звіту № 001/19К та кошторисний розрахунок вартості будівництва житлового будинку, оскільки вони виготовлені без повідомлення чи залучення іншої сторони у спорі, повноваження осіб на виконання відповідних робіт належно не підтверджено, виконавці робіт не є судовими експертами. Також суд вважає неможливим покласти в основу судового рішення посилання відповідача на приписи ст.109 ЦПК України та факт ухилення позивача від участі в експертизі, оскільки судом відповідна експертиза не призначалась, повноваження експертів суду не представлені, факт укладення відповідачем договору із експертною установою не доведено. Посилання обох сторін на вказані вище докази і обставини порушують принцип рівності сторін у цивільному судочинстві.

За таких обставин, обома сторонами не було доведено із достатнім ступенем достовірності та об`єктивності покладені в основу обох позовів обставини, за наявними у справі доказами суд позбавлений можливості об`єктивно встановити істотні для вирішення спору обставини, зокрема щодо часу, обсягу, вартості, строків виконання фактично виконаних робіт за договором підряду від 04.05.2018 року, ідентифікувати фактичного виконавця таких робіт, співвіднести фактично виконані роботи саме із відповідним об`єктом нерухомого майна.

Вимоги обох позовів ґрунтуються на твердженнях однієї сторони про невиконання умов договору іншою стороною, що у цій справі судом не встановлено.

Враховуючи викладене, достатніх фактичних підстав для задоволення будь-яких позовних вимог сторін у цьому спорі не вбачається.

Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний

розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Суд вважає, що позивачами за обома позовами не доведено обставин, які б породжували правові наслідки у виді виникнення зобов`язань сплатити визначені відповідним позовом кошти, тому достатніх підстав для задоволення первісного та зустрічного позовів суд не вбачає.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Під час розгляду справи не встановлено обставин порушення прав чи законних інтересів позивачів за первісним та зустрічним позовом, які б підлягали судовому захисту.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розглянувши справу в межах визначених обома сторонами предмету спору та підстав для задоволення позову, вирішуючи спір на підставі наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, визначивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, встановивши правові норми, які підлягають застосуваннюсуд вважає, що доводи як первісного, так і зустрічного позову не ґрунтуються на законі та матеріалах справи, не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду, тому в задоволенні обох позовів слід відмовити повністю.

Судові витрати слід залишити за сторонами, оскільки у задоволенні обох позовів було відмовлено.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 76, 109, 259, 264-265, 268, 273, 365 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 202, 203, 215, 386, 525, 526, 543, 549, 610, 611, 624, 625, 1167 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Магнат» про стягнення коштів за невиконання умов договору відмовити повністю.

В задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Магнат» до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Кравченко