Рішення № 91038971, 18.08.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1779/20

Провадження № 2/740/839/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді - Ковальової Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги вивезення та захоронення побутових відходів відповідачу за період з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2020 року в сумі 2144 грн 90 коп. та 2102 грн понесених витрат по сплаті судового збору.

У позовній заяві посилається на те, що відповідач користується послугами позивача з вивезення та захоронення побутових відходів належної якості за адресою: АДРЕСА_1 . На його ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідач є споживачем послуг, оскільки зареєстрований та проживає за вказаною вище адресою. КП «ВУКГ» визначено виконавцем послуг з вивезення та захоронення побутових відходів у м.Ніжині. Публічний договір був розроблений відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів». Шляхом опублікування в газеті «Вісті» було надано пропозицію про укладення Публічного Договору про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів. При умові, якщо протягом 30 днів з дня опублікування цього договору від споживача не надійде письмових заперечень, то він вважається укладеним. В свою чергу, від ОСОБА_1 в період прийняття заперечень до КП «ВУКГ» та органів місцевого самоврядування не надходило. Вказаний договір набрав чинності 15 грудня 2016 року.

До січня 2018 року відповідач сплачував за надані йому послуги та йому була нарохована субсидія, а починаючи з лютого 2018 року і по теперішній час відповідач не сплачує послуги по вивезенню та захороненню побутових відходів, в результаті чого у нього утворилася заборгованість в сумі 2144,90 грн.

Договір є публічним і міститься на сайті КП «ВУКГ», обов`язку на підписання окремого договору з кожним споживачем чинне законодавство не передбачає.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 травня 2020 року провадження у справі відкрито для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

26 травня 2020 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Аніщенка О.Г. надійшов відзив, в якому зазначено, що він договір із відповідачем не укладав. Позивач зазначає, що з грудня 2016 року на території міста Ніжина діє публічний договір по наданню послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, який було опубліковано в спеціальному випуску газети «Вісті» від 14 листопада 2016 року. Наголошує, що спецвипуск вказаної газети він не отримував, з публічним договором не знайомився, конклюдентних дій, які б свідчили про укладення з відповідачем договору не вчиняв.

Зазначає, що послугами відповідача не користується, оскільки сортує та здає відходи в прийомні пункти, також відповідачем не надано доказів на підтвердження фактичного надання послуг, як і доказів споживання ним таких послуг.

Крім того, вказує, що з 02 грудня 2011 року він не є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відчужив його за договором дарування.

Сторони в судове засідання не з'явилися, подавши письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши усі докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Плата за комунальні послуги вноситься щомісяця.

Згідно з п.б ч.1 ст.15 ЗУ «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 14 липня 2016 року № 192 введено в дію рішення комісії з визначення позивачем переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Ніжина та встановлено термін надання вказаних послуг (а.с. 8).

Згідно рішень виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 02 квітня 2015 року № 73, від 11 січня 2018 року № 5, від 11 січня 2018 року № 6 встановлено тарифи на послуги вивезення, захоронення побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів для населення (а.с. 5-7).

З грудня 2016 року на території м.Ніжина діє Публічний договір про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, який розроблено відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів».

Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності з п.10 договору про надання послуг з вивезення побутових відходів зазначений договір укладається з урахуванням вимог ч.3 ст.633, ст.634, 641, 642 ЦК України без підписання письмового примірника сторонами Якщо протягом 30 днів з дня опублікування даного договору не буде письмових заперечень споживача, він вважається укладеним. Договір діє до 14 липня 2024 року.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Судом встановлено, що публічний договір було розміщено на сайті комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» та опубліковано у спеціальному випуску міської газети «Вісті» від 14 листопада 2016 року №46. З умовами вказаного договору кожен споживач може ознайомитися на сайті позивача.

Відповідно до ч.3 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Згідно з ч.3 ст.205 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Судом встановлено, що протягом місяця з дня опублікування позивачем у засобі масової інформації проекту договору відповідач про свою відмову укласти договір про надання послуг із вивезення побутових відходів чи про свою незгоду з умовами опублікованого договору до комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» у письмовому вигляді не направив, а тому вважається таким, що прийняв пропозицію щодо укладення договору про надання послуг із вивезення побутових відходів, положення якого відповідають типовому договору.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2019 року (справа №646/834/17).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2019 року справа № 210/5796/16-ц прийшов до наступного висновку. Хоча відповідно до ст.19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» такі послуги надаються виключно на договірних засадах, стаття 20 цього ж закону передбачає що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг , підготовлений виконавцем на основі типового договору. Тому у випадку фактичного користування житлово-комунальними послугами відсутність укладеного договору не звільняє споживача від обов`язку оплачувати такі послуги за тарифами для населення, встановленими виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування.

Водночас споживач для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги повинен не лише не мати відповідного договору та фактично ними не користуватися, а відмовитися в установленому порядку від їх отримання. У матеріалах справи відмова споживача відсутня.

Якщо споживач не відмовляється від оплати послуг, а оспорює об`єм наданих житлово-комунальних послуг виконавцем або їх якість у справі повинні бути певні акти - претензії, як докази спростування заявленої суми стягнення. Таких документів споживачем у справу надано не було.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено відповідачем, що він проживає по АДРЕСА_1 , отже ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг, які надаються КП «ВУКГ», та в силу ст. 67-68 ЖК України зобов`язаний оплачувати отримані послуги по вивезенню та захороненню побутових відходів. Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

У зв`язку з порушенням відповідачем вимог закону зі сплати житлово-комунальних послуг, виникла заборгованість.

Згідно розрахунку ОСОБА_1 має заборгованість за надані послуги за період з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2020 року в сумі 2144 грн 90 коп. і цей розрахунок у встановленому порядку відповідачем не спростований.

Із врахуванням викладеного вбачається, що відповідач користується наданими позивачем послугами, але не сплачує їх, що є підставою для стягнення заборгованості у вищезазначеному розмірі з відповідача на користь позивача.

Пояснення ОСОБА_1 з приводу того, що він не отримує послуги комунального підприємства «Виробниче управління коммунального господарства», оскільки самостійно займається утилізацію відходів, не заслуговують на увагу, так як він не надав на підтвердження вказаного твердження жодного доказу (квитанцій про здачу макулатури, склотари, металолому чи здачу побутових відходів безпосередньо на полігон), матеріали справи не містять доказів, що відповідач уклав договір про вивезення відходів з іншим виконавцем послуг.

Згідно ст.614 ЦК України особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов`язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача слід задовольнити.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи, - відсутні. Розмір заборгованості за надані послуги відповідачем у відповідності до вимог ст.77 ЦПК України не спростований, а тому зазначена сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн, які згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.68 ЖК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги», ст.263-265, 274, 279, 280-284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства», р/р НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк» Чернігівського РУ, код ЄДРПОУ 31818672, МФО 353586, адреса: 16600 Чернігівська область, м.Ніжин, вул.Чернігівська, 128, заборгованість за спожиті послуги з вивезення та захоронення побутових відходів за період з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2020 року в сумі 2144 грн 90 коп. та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн, а всього стягнути 4246 (чотири тисячі двісті сорок шість) грн 90 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 п.п.15.5 перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Т.Г. Ковальова