Ухвала суду № 91035090, 18.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 серпня 2020 року м. Київ № 640/13862/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни (далі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 04.07.2018 ВП №55448829 про стягнення з боржника основної винагороди та стягнення витрат виконавчого провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2020 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у сумі 840,80 грн.

Позивачем направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву від 20.07.2020 про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування даної заяви зазначено, що у зв`язку із введенням карантину на території України, позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, на підтвердження чого надано довідку податкового органу від 28.01.2020 про доходи позивача за 2019 рік.

Суд зазначає, що надана позивачем довідка, яка складена до введення карантину на території України та містить відомості про отримані позивачем доходи за 2019 рік не є належним і допустимим доказом перебування у скрутному матеріальному становищі станом на дату звернення до суду (22.06.2020).

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Водночас, згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивачем не надано доказів наявності підстав для відстрочення сплачення судового збору, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення сплати судового збору є неприпустимим.

Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що наведені останнім обставини в якості підстави для задоволення поданого клопотання не є достатніми для відстрочення сплати судового, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Крім того, судом встановлено, що позивачем подано позовну заяву до суду із пропуском строку звернення до суду та не надано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 1, 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, у позовній заяві позивачем зазначено, що про оскаржувані постанови відповідача він дізнався у лютому 2020 року. При цьому, позовну заяву подано у червні 2020 року.

При цьому, слід звернути увагу на те, що відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату звернення позивача до суду) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені даною ухвалою, продовжуються на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Отже, строк звернення до суду з позовом про оскарження постанов відповідача від 04.07.2018 сплив до дати введення карантину на території України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом:

- подання до суду документу про сплату судового збору у сумі 840,80 грн. або доказів перебування у скрутному матеріальному становищі;

- заяви про поновлення строку звернення до суду.

Зазначені документи подати через канцелярію суду (або надіслати поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали.

Керуючись положеннями статей 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання щодо відстрочення сплати судового збору.

3. Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня отримання даної ухвали.

4. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.

Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя Н.М. Клименчук