Ухвала суду № 91035047, 17.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

17 серпня 2020 року м. Київ № 640/18560/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного виконавця виконавчого округу Голяченка Івана Павловича (далі також - приватний виконавець Голяченко І.П., позивач) до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців (далі також - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 24 від 25 травня 2020 року (далі також - оскаржуване рішення).

14 серпня 2020 року позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії індивідуального акта - рішення Ради приватних виконавців України №24 від 25 травня 2020 року до набрання законної сили рішенням суду по справі № 640/18560/20;

- заборони Некомерційній професійній організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України скликати та проводи засідання Ради приватних виконавців України до?набрання законної сили рішенням суду по справі № 640/18560/20.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

На підставі наведених вимог КАС України, розгляд поданої заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 статті 151 КАС України).

При цьому, з аналізу наведених норм права суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі також - Закон).

З правилами статті 50 Закону, у період між з`їздами приватних виконавців регіону функції самоврядування приватних виконавців у регіоні виконує рада приватних виконавців регіону. Голова та члени ради приватних виконавців регіону обираються з`їздом приватних виконавців регіону з числа приватних виконавців, офіс яких розташований у відповідному регіоні. Строк повноважень ради приватних виконавців регіону становить три роки. Одна й та сама особа не може бути головою або членом ради приватних виконавців регіону більш як два строки поспіль. Кількість членів ради приватних виконавців регіону становить три особи та може бути збільшена на підставі відповідного рішення Ради приватних виконавців України. На першому засіданні члени ради приватних виконавців регіону за пропозицією голови ради обирають із свого складу заступника голови та секретаря ради. Голова, заступник голови, секретар, члени ради приватних виконавців регіону можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням з`їзду приватних виконавців регіону.

Рада приватних виконавців регіону:

1) представляє приватних виконавців регіону;

2) формує порядок денний, скликає та забезпечує проведення з`їзду приватних виконавців регіону;

3) забезпечує виконання рішень з`їзду приватних виконавців регіону, здійснює контроль за їх виконанням;

4) сприяє забезпеченню гарантій діяльності приватних виконавців, захисту їхніх професійних і соціальних прав;

5) розпоряджається коштами та майном відповідно до затвердженого кошторису;

6) забезпечує діяльність регіональних органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України;

7) здійснює інші повноваження відповідно до рішень з`їзду приватних виконавців регіону, Ради приватних виконавців України, з`їзду приватних виконавців України.

Засідання ради приватних виконавців регіону є повноважним, якщо в його роботі беруть участь більше половини її членів. Рішення на засіданнях ради приватних виконавців регіону приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів.

Голова, заступник голови, секретар ради приватних виконавців регіону можуть отримувати за свою роботу винагороду, розмір та порядок виплати якої встановлюються Радою приватних виконавців України. Члени ради приватних виконавців регіону одночасно є делегатами приватних виконавців регіону на з`їзд приватних виконавців України.

Рада приватних виконавців регіону є юридичною особою. Повноваження і порядок роботи ради приватних виконавців регіону визначаються положенням про раду приватних виконавців регіону, яке затверджується Радою приватних виконавців України.

Положеннями статті 50 Закону визначено, що Голова ради приватних виконавців регіону представляє раду в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.

Голова ради приватних виконавців регіону забезпечує скликання та проведення засідань ради приватних виконавців регіону, організовує і забезпечує ведення діловодства ради приватних виконавців регіону, вчиняє інші дії, передбачені положенням про раду приватних виконавців регіону, рішеннями з`їзду приватних виконавців регіону, ради приватних виконавців регіону, Ради приватних виконавців України, з`їзду приватних виконавців України, а також організовує діяльність регіональних органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України.

Голова ради приватних виконавців регіону є за посадою членом Ради приватних виконавців України.

За правилами ч. 1 статті 54 Закону, у період між з`їздами приватних виконавців України функції самоврядування приватних виконавців здійснює Рада приватних виконавців України.

Повноваження і порядок роботи Ради приватних виконавців України визначаються цим Законом та Положенням про Раду приватних виконавців України, що затверджується з`їздом приватних виконавців України.

Рада приватних виконавців України підконтрольна і підзвітна з`їзду приватних виконавців України.

Водночас, згідно з ч. 2 статті 54 Закону, до складу Ради приватних виконавців України входять за посадою голови рад приватних виконавців регіонів та Голова і два заступники Голови Ради приватних виконавців України, які обираються з`їздом приватних виконавців України шляхом рейтингового таємного голосування, список претендентів яких формується в єдиному бюлетені.

Так, в обґрунтування своєї заяви приватний виконавець Голяченко І.П. вказує на те, що оскаржуваним рішенням було визнано З`їзд приватних виконавців регіону Київської області 21 травня 2020 року неповноважним, а рішення З`їзду №2/2020 від 21 травня 2020 року таким, що не підлягає виконанню.

У свою чергу, рішенням З`їзду приватних виконавців регіону Київської області №2/2020 від 21 травня 2020 року було обрано приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича Головою ради приватних виконавців регіону Київської області.

НПО «АПВУ» оголошено на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://www.apvu.com.ua/index.php?item=news&id=327&type=apvu про те, що 19 серпня 2020 року відбудеться засідання Ради приватних виконавців України.

На думку заявника, приватний виконавець Говоров П.В. фактично будучи новообраним Головою ради приватних виконавців регіону Київської області, буде позбавлений можливості у зв`язку з наявністю оскаржуваного рішення взяти участь у вищевказаному засіданні РПВУ та віддати свій голос від імені виконавців регіону Київської області щодо вирішення питань порядку денного засідання РПВУ.

Крім того, заявник вважає, що оскаржуване рішення має очевидні ознаки протиправності з огляду на те, що відповідач не наділений повноваженнями для його прийняття у відповідності до чинних нормативно-правових актів.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17 та від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Дослідивши подану приватним виконавцем Голяченком І.П. заяву судом встановлено, що в ній відсутнє достатнє та належне обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що в даному разі наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, що буде здійснено лише під час розгляду справи по суті заявлених вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що заявником не були надані належні та переконливі докази наявності визначених ч. 2 статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, а тому, відповідно, відсутні підстави для задоволення поданої приватним виконавцем Голяченком І.П. заяви.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк