Вирок № 91033097, 17.08.2020, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/253/20

Провадження № 1-кп/327/40/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2020 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Захаренко А.В.,

за участю:

прокурора Вінницького В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Кацюби М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080000000232 від 12 червня 2020 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мирноград Донецької області, українця, громадянина України, що має середню спеціальну освіту, працюючого на посаді гірномонтажника в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

по обвинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

В С Т А Н О В И В :

12 червня 2020 року приблизно о 02 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «DEAWOO Nехіа», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині автодороги між с.Зоря та с.Святотроїцьке Розівського району Запорізької області. В салоні автомобіля під керуванням ОСОБА_1 в якості пасажирів перебували: на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на задньому пасажирському сидінні - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час руху автомобіля на відстані 855 метрів від с.Зоря Розівського району Запорізької області в напрямку с.Святотроїцьке Розівського району Запорізької області водій ОСОБА_1 , діючи зі злочинною недбалістю, у зв`язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, після проїзду закруглення автодороги вправо, змінив напрямок свого руху вліво, виїхав на ліве за ходом свого руху узбіччя, де скоїв наїзд на дерево.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а), п.10.1 чинних на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:

- п. 2.9. «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

- п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Відповідно до висновку експерта №9-617 від 21 липня 2020 року порушення ОСОБА_1 вимог п.10.1 ПДР України знаходиться в причинному зв`язку з подією ДТП.

В результаті ДТП пасажири автомобіля «DEAWOO Nехіа», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 загинули на місці події.

Згідно висновку експерта №179 від 27 липня 2020 року смерть ОСОБА_3 настала внаслідок тупої травми тулуба з ушкодженням печінки, що ускладнилась гострою крововтратою.

Згідно висновку експерта №180від 27 липня 2020 року смерть ОСОБА_2 настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів у вигляді закритої внутрішньочерепної та спинномозкової травми, закритої тупої травми тулубу, закритої тупої травми правого кульшового суглобу, які ускладнились розвитком шоку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті та вироку суду.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що 12 червня 2020 року приблизно о 02 год. 30 хв. на автодорозі між селами Зоря та Святотроїцьке Розівського району Запорізької області він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «DEAWOO Nехіа» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок небезпечної зміни напрямку руху транспортного засобу вліво, виїхав на узбіччя та скоїв наїзд на дерево. В результаті ДТП пасажири автомобіля ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження, від яких настала їх смерть на місці події. Обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що ДТП сталося внаслідок порушення ним, зокрема, п.10.1 ПДР України.

Обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював час, місце, спосіб та інші обставини вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, зазначив, що правдиві показання ним були надані працівникам поліції з самого початку як на місці скоєння ДТП, так і під час досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненому щиро покаявся, прохав суд призначити покарання, не пов`язане із позбавленням волі, посилаючись на те, що він є єдиним годувальником у родині та на теперішній час додатково зобов`язаний надавати матеріальну допомогу потерпілим особам, у зв`язку з чим має намір продовжити працювати за попереднім місцем роботи.

Суд вважає, що показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого злочину, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожна окремо, подали до суду письмові заяви з проханням розглядати справу без їх участі, зазначивши при цьому, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вони не мають. Потерпілі письмово відмовились приймати участь в судових дебатах, прохали визначити міру покарання на розсуд суду, разом з тим письмово прохали суд призначити ОСОБА_1 покарання, не пов`язане із позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та його захисник, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проведено в межах обвинувачення, висунутого ОСОБА_1 , який обмежено допитом обвинуваченого, а також вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб, тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.286 КК України, в межах пред`явленого обвинувачення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, що ним вчинено тяжкий злочин.

З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що він має визначене і постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, за матеріалами справи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є дитиною дружини від першого шлюбу, раніше не судимий, є учасником бойових дій та брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганських областях, є членом громадської організації «Спілка учасників бойових дій Донеччини», на обліку в наркологічному чи психоневрологічному диспансері не перебуває, стан його здоров`я визнано задовільним.

В судовому засіданні учасники судового провадження дійшли згоди про відсутність необхідності складання та надання досудової доповіді щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість прийняття судового рішення про міру покарання відповідно до інформації, що характеризує обвинуваченого, яка міститься в матеріалах кримінального провадження.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Суд не визнає як обставину, яка пом`якшує покарання, а саме, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, на якій наполягав захисник обвинуваченого - адвокат Кацюба М.В., з огляду на те, що в кримінальному провадженні не заявлено цивільний позов, будь-яка інформація щодо як понесених збитків, так і їх відшкодування чи усунення заподіяної шкоди будь-яким іншим шляхом відсутня.

Щодо прохання захисника обвинуваченого - адвоката Кацюби М.В. про визнання такою, що пом`якшує покарання іншої обставини, а саме участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганських областях, то слід зазначити, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (ст.17 Конституції України), а відтак вказана обставина є обов`язком кожного громадянина України та не може бути прийнята судом як обставина, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 ..

Наявність у ОСОБА_1 родини, двох малолітніх дітей, визначеного і постійного місця проживання, його офіційне працевлаштування, тощо, на переконання суду не можуть бути визнані як окремо, так і в сукупності в даному конкретному випадку обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , а загалом прийняті судом до уваги як обставини, що характеризують особу обвинуваченого з позитивної сторони.

З урахуванням наявності двох обставин, що пом`якшують покарання, так і обставини, яка обтяжує його, враховуючи особу обвинуваченого, його сімейний та майновий стан, а також стан здоров`я, що він в цілому по матеріалах справи характеризується позитивно, враховуючи його відношення до вчиненого злочину, щире каяття, відсутність у потерпілих претензій матеріального та морального характеру, а також їх позиції щодо призначення покарання, суд, керуючись стст.63,65-67 КК України, знаходить можливим призначити ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, покарання у виді позбавлення волі на певний строк в мінімальних межах з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк в максимальних межах, передбачених санкцією частини статті, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості злочину, скоєного ОСОБА_1 , дані про його особу, а також враховуючи думку потерпілих, суд, керуючись ст.75 КК України, прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням на певний строк в максимальних межах з покладенням на нього обов`язків, передбачених пп.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

При цьому, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_1 по інкримінованому злочину більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання, зокрема, у разі звільнення від відбування покарання. За таких обставин ОСОБА_1 має бути звільнений з-під варти в залі судового засідання.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна (ч.4 ст.174 КПК України).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати слід розподілити у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись стст.368,370 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`яти) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (трьох) років.

На підставі ч.5 ст.72 КК Україниу строк відбуття призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк попереднього ув`язнення останнього у даному кримінальному провадженні з 12 червня 2020 року (з дня фактичного затримання) по 17 серпня 2020 року (день ухвалення вироку) включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до стст.75,76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на 3 (три) роки, зобов`язавши періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 6211 (шести тисяч двохсот одинадцяти) гривень 10 (десяти) копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 16 червня 2020 року, на автомобіль «DEAWOO Nexia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , з позбавленням його власника права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 16 червня 2020 року, на футболку чоловічу фіолетового кольору, шорти чоловічі синього кольору, в`єтнамки чоловічі чорного кольору, які належать ОСОБА_1 та які було вилучено 12 червня 2020 року під час його затримання в порядку ст.208 КПК України, - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль «DEAWOO Nexia», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні на території Розівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, тряпчану подушку, чохли з підголівника, спинки та сидушки з двох передніх сидінь автомобіля, чохол з сидушки та спинки з заднього сидіння автомобіля, ручку відкривання водійської двері автомобіля (зовнішню), два ключі зі свердловини замка запалювання автомобіля, декоративний чохол керма з рульового колеса автомобіля, два колеса з автомобіля «DEAWOO Nexia»,державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , одяг ОСОБА_1 , а саме, футболку чоловічу фіолетового кольору, шорти чоловічі - синього кольору, в`єтнамки чоловічі чорного кольору, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_1 , як їх власнику (законному володільцю).

- змиви з ручки відкривання (зовнішньої) передньої пасажирської двері, з ручки відкривання (внутрішньої) передньої пасажирської двері, з ручки утримання передньої пасажирської двері, з ручки відкривання (зовнішньої) задньої правої пасажирської двері, з ручки відкривання (внутрішньої) задньої правої пасажирської двері, з ручки утримання задньої правої пасажирської двері, з ручки відкривання (зовнішньої) задньої лівої пасажирської двері, з ручки відкривання (внутрішньої) задньої лівої пасажирської двері, з ручки утримання задньої лівої пасажирської двері, з ручки відкривання (внутрішньої) водійської двері, з ручки утримання водійської двері, з важеля перемикання передач, змиви РБК з гладких поверхонь салону автомобіля, а саме, з керма (рульового колеса), з дверної карти задньої лівої двері, під ручкою, з приборної панелі (торпеди) навпроти переднього пасажирського сидіння, з лобового скла навпроти переднього пасажирського сидіння, полімерну пляшку об`ємом 0,5 літра з написом «Пепсі» з прозорою рідиною, біологічні зразки ОСОБА_1 , а саме, букальні клітини з порожнини рота та гігієнічну паличку, матеріали для можливого ДНК-дослідження об`єкти №№1-11, 14-16, 18-21, зразки крові та жовчі потерпілого ОСОБА_2 , висушені на марлі, зразки крові та жовчі потерпілого ОСОБА_3 , висушені на марлі, шльопанці чоловічі чорного кольору, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ГУНП в Запорізькій області, - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного судучерез суд першої інстанції - Розівський районний суд Запорізької області протягом 30 діб з моменту проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Т.М. Кущ