Ухвала суду № 91032934, 02.07.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.07.2020

Справа № 937/9665/18

Провадження № 2/937/41/20

У Х В А Л А

02 липня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у

складі: головуючого судді - Редько О.В.,

за участі секретаря – Колеснікової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення добових витрат за час перебування у відрядженні і середньої заробітної плати за час затримки їх виплати.

Позивач по справі – ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, яка обґрунтована наступним. 27.03.2020 року ОСОБА_1 отримав постанову державного виконавця від 09.03.2020 року про відкриття виконавчого провадження, яке було відкрито Мелітопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південнно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за виконавчим листом, виданим 12.09.2019 року Мелітопольським міськрайонним судом на виконання рішення суду про стягнення судового збору на користь держави судового збору в сумі 1 858 грн. 78 коп. Ознайомившись зі змістом виконавчого листа, заявником було виявлено, що при його видачі судом не була врахована та обставина, що постанова Запорізького апеляційного суду від 20.08.2019 року по цивільній справі № 320/9665/18 частково скасована постановою Верховного Суду України від 27.11.2019 року, а саме було зменшено розмір судового збору, що має бути стягнутий з нього на користь держави з 1858 грн. 78 коп. до 1 403 грн. 68 коп. судовий збір в сумі 1 403 грн. 68 коп. заявником був сплачений самостійно після отримання постанови Верховного Суду України. На теперішній час державний виконавець не має підстав завершити виконавче провадження у зв`язку з тим, що сума стягнення за виконавчим листом від 12.09.2019 року є більшою, ніж сплачена заявником за остаточним рішенням у справі. Враховуючи наведене, заявник просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист по справі № 320/9665/18, виданий Мелітопольським міськрайонним судом 12.09.2019 року про стягнення на користь держави судового збору в сумі 1 858 грн. 78 коп.

Від заявника на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Зважаючи на те, що згідно з нормою ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд ухвалив провести судове засідання за їхньої відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення добових витрат за час перебування у відрядженні і середньої заробітної плати за час затримки їх виплати були задоволені. З Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 було стягнуто добові витрати, не сплачені за період з 2 лютого 2011 року до 6 серпня 2018 року в сумі 45 510 грн. 00 коп., інфляційні втрати за період з 1 березня 2011 року до 31 березня 2019 року в сумі 31 891 грн. 69 коп., а також компенсація за затримку виплати добових витрат за період з 22 серпня 2018 року до 1 травня 2019 року в сумі 108 476 грн. 19 коп., а разом 185 877 грн. 88 коп. Також з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 1 858 грн. 78 коп. /Т. 4 а.с. 246-249/.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» була задоволена. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 травня 2019 року по справі було скасовано. Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення добових витрат за час перебування у відрядженні і середньої заробітної плати за час затримки їх виплати був залишений без задоволення. З ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «приватбанк» було стягнуто 2 197 грн. 51 коп. компенсації судових витрат зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції, а на користь держави – 1 858 грн. 78 коп. судового збору /Т.5 а.с. 92-95/.

Постановою (додатковою) Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2019 року з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» було стягнуто 590 грн. 66 коп. компенсації судових витрат зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції /Т.5 а.с.115-116/.

Постановою Верховного суду України в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційоного цивільного суду від 27 листопада 2019 року в задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про закриття касаційного провадження було відмолено. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду було відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року та додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат за вимогу про стягнення добових витрат за час перебування у відрядженні на користь держави в розмірі 455 грн. 10 коп., на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в розмірі 682 грн. 65 коп. було скасовано. Стягнуто за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 682 грн. 65 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого товариством за подання апеляційної скарги в частині вимоги про стягнення добових витрат за час перебування у відрядженні. В іншій частині постанову Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року було залишено буз змін /Т.5 а.с. 249-254/.

12 вересня 2019 року по цивільній справі № 320/9665/18 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 1858 грн. 78 коп. судового збору.

Постановою державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаркушею Тетяною Олександрівною було відкрито виконавче провадження № 61427756 за виконавчим листом № 320/9665/18 виданого 12.09.2019 року /Т. 6 а.с. 32/.

24.03.2020 року ОСОБА_1 було сплачено судовий збір на користь держави в сумі 1403 грн. 68 коп., що підтверджується копією квитанції /Т. 6 а.с.31/.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину судового провадження згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України. Так, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц).

Отже, підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню може слугувати виконання обов`язку боржником.

Оскільки Постановою Верховного суду України в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційоного цивільного суду від 27 листопада 2019 року судовий збір, який повинен був стягнутий з ОСОБА_1 був зменшений з 1858 грн. 78 коп. до 1403 грн. 68 коп., а останній добровільно була сплачена сума судового збору на користь держави в розмірі 1403 грн. 68 коп., суд вважає за необхідне визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 320/9665/18, виданий Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 12.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 1858 грн. 78 коп.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 320/9665/18, виданий Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 12.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 1858 грн. 78 коп.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: О.В.Редько