Постанова № 91032817, 13.08.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2484/20

Провадження № 3/333/1046/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Піх Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Бобко О.В., прокурора Кнута Ю.О., особи відносно, якої складено адміністративний протокол ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи що надійшли Національної поліції України з департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань Запорізької області щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого охоронцем ТОВ «АТБ-маркет», зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

12.05.2020 в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Піха Ю.Р. надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №258 від 19.05.2020 встановлено, що згідно до наказу Міністерства юстиції України від 10.05.2017 № 1519/5 «Перелік найменувань органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» Державна установа «Запорізький слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ № 08563553) відноситься до установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про Державну кримінально- виконавчу службу України» від 23.06.2005, підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Особам молодшого начальницького складу присвоюються такі спеціальні звання: молодший сержант внутрішньої служби; сержант внутрішньої служби; старший сержант внутрішньої служби; старшина внутрішньої служби; прапорщик внутрішньої служби; старший прапорщик внутрішньої служби.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Державну пенітенціарну службу України» Державна пенітенціарна служба України (ДПтС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Наказом № 109 о/с від 01.11.2012 ОСОБА_1 , призначено на посаду старшого по корпусу відділу режиму і охорони ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» управління ДПтС України в Запорізькій області.

Відповідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Статтею 45 Закону визначено, що до осіб, які зобов`язані подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначені у п. 1 п.п. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. З Закону. Згідно з п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби.

Таким чином, ОСОБА_1 , займаючи посаду старшого по корпусу відділу режиму і охорони ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», відповідно до ст. 1, п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З, ст. 45 Закону, примітки до ст. 172-6 КУпАП, є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Частиною 1 ст. 45 Закону передбачено, що особи, зазначені у «д» пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 45 Закону встановлено, що особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті З, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону, Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

10.06.2016 Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088), «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зі змінами від 13.02.2020 року роз`яснення № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції стосовно заходів фінансового контролю» яким передбачено, що декларації, передбачені абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону (декларації/осіб, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), службових осіб, які подаються відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Декларація «перед звільненням» охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб`єктом декларування.

Наказом № 247/ос-18 від 30.11.2018 «Про особовий склад» ОСОБА_1 , було звільнено з займаної посади, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, на підставі пункту 6 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію України».

В цей же день, 30.11.2018 ОСОБА_1 , під підпис було ознайомлено з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції», та отримано трудову книжку.

Таким чином, ОСОБА_1 , під час звільнення з посади старшого по корпусу відділу режиму і охорони ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», був зобов`язаний в строк 20 днів з моменту припинення, а саме до 20.12.2018 подати декларацій особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням).

Згідно публічної частини Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (гіперпосилання на Реєстр - https://public.nazk.gov.ua") ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням) за період з 01.01.2018 по 30.11.2018, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, лише 28.04.2020, що є порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 в\д 10.06.2016, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 172-6КУпАП.

Перешкод у доступі до Реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у ОСОБА_1 , не встановлено.

В своїх поясненнях ОСОБА_1 , повідомив, що декларація особи, яка припиняє виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ним подана несвоєчасно через те, що він не знав про необхідність подання такої декларації. Про будь які інші обставини, які б вказували на поважні причини несвоєчасного подання декларації він не повідомив.

Зазначені дії кваліфіковані, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення визнав та пояснив, що невчасно подав декларацію, оскільки не знав, що її потрібно подавати протягом 20-ти днів після звільнення. Крім того, вказував про сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисників, думку прокурора дослідивши матеріали справи, суддя приходить до нступного.

Судом встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З даної норми вбачається, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення,

Разом з тим, чинним законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявлення правопорушенням.

Згідно приписів ст. 17 закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України визначено концепцію якості закону з вимогою, щоб він був доступний для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу якості закону. В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що 19.05.2020 ОВС УСР в Запорізькі області ДСР НПУ складено протокол про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тим самим встановлено фактичний день вчинення вищевказаного правопорушення, а саме 19.05.2020.

Судом встановлено, Наказом № 247/ос-18 від 30.11.2018 «Про особовий склад» ОСОБА_1 , було звільнено з займаної посади, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, на підставі пункту 6 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію України».

В цей же день, 30.11.2018 ОСОБА_1 , під підпис було ознайомлено з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції», та отримано трудову книжку.

Таким чином, ОСОБА_1 , під час звільнення з посади старшого по корпусу відділу режиму і охорони ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», був зобов`язаний в строк 20 днів з моменту припинення, а саме до 20.12.2018 подати декларацій особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням).

Згідно публічної частини Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (гіперпосилання на Реєстр - https://public.nazk.gov.ua") ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням) за період з 01.01.2018 по 30.11.2018, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, лише 28.04.2020.

Тобто, на момент складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення (19.05.2020), минув строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальност, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП.

На підставі викладеного, суддя доходить висновку, що фактичним днем виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, являється 21.12.2018, оскільки в цей день ОСОБА_1 не подав вчасно декларацію

Таким чином, у даному випадку за встановлених вище обставин, днем закінчення передбаченого ч. 3 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення слід вважати 21.03.2019.

Зволікання з проведенням ефективної адміністративної перевірки та зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не може бутипідставою для штучного продовження строків, передбачених ст. 38 КупАП.

Суд уважає посилання працівника поліції в протоколі на те що днем виявлення вчиненого правопорушення слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, є помилковим.

Так, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місці вчинення правопорушення. Однак, не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами. Підстави для складання протоколу були наявні раніше, коли були отримані необхідні матеріали від НАЗК.

Аналогічний висновок щодо суті поняття «день виявлення правопорушення» зроблено в постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №166/46/17 від 14 серпня 2018 року.

Згідно з п.7 ст. 247 КУпАП, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушенні строк, передбачений ст. 38 КУпАП закінчився, провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що з дня виявлення правопорушення, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією та на момент розгляду справи пройшло більше трьох місяців.

Крім того, суд зважає на зміст ст. 247 КУпАП, яка чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.

Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з`ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.

У відповідності до п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків передбачених ст. 38 КУпАП.

Оскільки на момент розгляду справи судом строк, передбачений ч.3 ст. 38 КУпАП, закінчився провадження в ній підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38, ч. 1 ч. 2 ст. 172-7, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова може бути оскаржена, на підставі ст. 294 КУпАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу протягом десяті днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Ю.Р. Піх