Ухвала суду № 91029479, 17.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

17 серпня 2020 року м. Київ№ 640/1315/20Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до третя особаАудиторської палати України (04053, м.Київ, вулиця Стрітенська, 10, офіс 434) Державна установа «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, буд. 26)про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Аудиторської палати України (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи - Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю», у якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення з`їзду аудиторів України №1 від 18 травня 2019 року.

Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що станом на дату з`їзду аудиторів (18 травня 2019 року) публічний реєстр аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності розміщений на сайті Аудиторської палати України не містив жодної інформації щодо делегування аудитором свого голову. Дана інформація відсутня і станом на дату подання позовної заяви. На думку позивача, оскільки на з`їзді аудиторів фізично були присутні тільки 536 осіб, інформація про делегування (передачу) аудитором свого голосу на з`їзді аудиторів не була оприлюднена Аудиторською палатою України у Реєстрі, то кількість делегатів З`їзду складає 536 осіб, відповідно кворум З`їзду аудиторів був відсутній, а всі рішення з`їзду аудиторів є неправомірними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що спір у даній справі виник не у зв`язку із здійсненням відповідачем як юридичною особою делегованих йому повноважень, а з підстав невідповідності, на думку позивача, процедури проведення чергового з`їзду вимогам закону. Тобто звернення позивача до суду із позовом зумовлене необхідністю захисту порушеного, на його думку, особистого немайнового права щодо участі в неприбутковій організації - Аудиторській палаті України, є спором про право цивільне, яке підлягає захисту в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами підпунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

В силу пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб`єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Також, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведеними положеннями процесуального закону визначено перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Викладене, на переконання суду, підтверджує відсутність в адміністративних судів правових підстав для вирішення питань про право цивільне у межах оскарження таких дій, рішень чи бездіяльності.

Матеріали справи свідчать, що позивачем оскаржується рішення Аудиторської палати України №1 від 18 травня 2019 року, зі змісту якого вбачається, що до проекту порядку денного включені питання: про результати реєстрації делегатів чергового з`їзду аудиторів України; про затвердження порядку денного та Регламенту чергового з`їзду аудиторів України; про обрання голови та секретаря чергового з`їзду аудиторів України, лічильної комісії та редакційної комісії чергового з`їзду аудиторів України; звіт Ради АПУ; обрання голови Комітету з контролю якості аудиторських послуг; про документи АПУ; звіт про виконання кошторису АПУ за період з 21 вересня 2018 року по 31 грудня 2018 року; про визначення розміру членських внесків; про винагороду Голови АПУ за виконання повноважень; оголошення протоколу лічильної комісії про результати голосування з обрання голови Комітету з контролю якості аудиторських послуг.

Тобто, на порядок денний були винесені питання поточної діяльності аудиторської палати.

Відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» усі аудитори та суб`єкти аудиторської діяльності підлягають суспільному нагляду. Відповідальним за здійснення суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в Україні є Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Згідно частини 5 статті 15 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» Аудиторській палаті України, за умови що її організаційна структура унеможливлює виникнення конфлікту інтересів, делегуються такі повноваження:

1) реєстрація аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності;

2) контроль за безперервним навчанням аудиторів, які здійснюють обов`язковий аудит фінансової звітності, крім аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;

3) контроль якості аудиторських послуг суб`єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов`язковий аудит фінансової звітності, крім аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;

4) здійснення дисциплінарних проваджень щодо суб`єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов`язковий аудит фінансової звітності, крім суб`єктів аудиторської діяльності, які здійснюють аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

У разі систематичного невиконання Аудиторською палатою України рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю два і більше разів, виникнення конфлікту інтересів при виконанні Аудиторською палатою України повноважень, передбачених частиною п`ятою цієї статті, та допущення Аудиторською палатою України порушень вимог пунктів 2 - 7 частини шостої та частини сьомої статті 47 цього Закону Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю ініціює скликання позачергового з`їзду аудиторів з метою дострокового припинення повноважень членів Ради Аудиторської палати України. Рішення про дострокове припинення повноважень членів Ради Аудиторської палати України та рішення щодо делегування нових членів до Ради Аудиторської палати України приймає з`їзд аудиторів у порядку, визначеному цим Законом. При цьому до складу Ради Аудиторської палати України не можуть бути делеговані члени Ради Аудиторської палати України, з вини яких відбулися порушення, що стали причиною скликання позачергового з`їзду аудиторів (частина 7 статті 15 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»).

Аналіз наведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи свідчить, що звернення позивача до суду зумовлене необхідністю захисту його права щодо участі у неприбутковій організації - Аудиторській палаті України, що виключає наявність публічно-правового спору в межах спірних правовідносин, адже він виник не у зв`язку з виконанням відповідачем делегованих владних повноважень. Наявний спір, на думку суду, є спором про право цивільне, яке підлягає захисту в порядку цивільного судочинства.

Згідно частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Приписами частин 1- 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Оскільки правовідносини у даній справі виникли у зв`язку із захистом цивільного права на участь у неприбутковій організації, суд вважає, що цей спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у даній справі, передбачених пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі №640/1315/20 за позовом ОСОБА_1 до Аудиторської палати України, за участю третьої особи - Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» про визнання протиправним та скасувати рішення з`їзду аудиторів України №1 від 18 травня 2019 року.

2. Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства місцевим судом.

Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Б. Федорчук