Ухвала суду № 91029158, 17.08.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

17 серпня 2020 року Справа № 2340/3528/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Остроушко Л.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідачів - Слинька М.Г. (за довіреністю),

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву ОСОБА_1 (вх. №20650/20 від 17.08.2020) про відвід судді у адміністративній справі за позовом члена Національної спілки журналістів України, секретаря Національної спілки журналістів України ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, міського голови м. Черкаси - Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправними дій,

встановив:

04.09.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся член Національної спілки журналістів України, секретар Національної спілки журналістів України ОСОБА_1 з позовом до Черкаської міської ради, міського голови м. Черкаси - Бондаренка Анатолія Васильовича, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність міського голови м. Черкаси Бондаренка A.B. по не доведенню до відома журналістів та засобів масової інформації міста Черкаси, депутатів Черкаської міської ради та мешканців міста Черкаси відомостей про скликання п`ятдесят сьомого позачергового пленарного засідання Черкаської міської ради VII скликання (2-га сесія) у встановлений законом час - за 10 днів до проведення сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення ("Чернеча гора в м. Каневі") та повідомленням вищеназваним представникам демократичного суспільства питань, які заплановано внести на розгляд ради на засіданні 22.08.2018 та у результаті такої бездіяльності не забезпечення ОСОБА_1 - мешканцю міста Черкаси, як журналісту, члену НСЖУ, секретарю НСЖУ, рівно як і будь- якому іншому представнику журналістської спільноти, доступу на п`ятдесят сьоме позачергове пленарне засідання Черкаської міської ради VII скликання ( 2-га сесія);

-визнати протиправною бездіяльність міського голови м. Черкаси Бондаренка A.B. та Черкаської міської ради по незабезпеченню он-лайн трансляції пленарного засідання Черкаської міської ради, збереженню і відтворенню відеозапису цього пленарного засідання у вільному доступі;

-визнати протиправними дії відповідачів - міського голови м. Черкаси Бондаренка A.B. та Черкаської міської ради по проведенню п`ятдесят сьомого позачергового пленарного засідання Черкаської міської ради VII скликання (2-га сесія) 22 серпня 2018 року на Чернечій горі в м. Каневі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року позовну заяву члена Національної спілки журналістів України, секретаря національної спілки журналістів України ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2020 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року скасовано, а справу № 2340/3528/18 направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Шляхом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тимошенко В.П.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 30.07.2020 постановлено здійснити розгляд справи № 2340/3528/18 за правилами загального позовного провадження.

17 серпня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Тимошенко В.П. (вх. 20650/20 від 17.08.2020) з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суддя не може брати участі у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Заява мотивована тим, що позивач незгоден з процесуальними рішеннями судді Тимошенко В.П. при розгляді справи №580/1846/19.

Позивач в судовому засіданні підтримав свою заяву про відвід судді Тимошенко В.П. та просив її задовольнити.

Представник відповідачів проти заяви про відвід судді заперечував.

Вирішуючи заяву про відвід судді, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 4 статті 40 КАС України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те, що клопотання про відвід судді Тимошенко В.П. надійшло до суду 17.08.2020, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Проте, мотиви зазначені заявником у заяві про відвід не можна вважати обгрунтованими та підставними з огляду на те, що прийняття процесуальних рішень у справі №580/1846/19 не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді Тимошенко В.П. у справі, що розглядається, та не може бути підставою для відводу.

За роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій.

Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду у визначенні чи застосуванні закону повинні вирішуватися за допомогою апеляційної скарги.

Однак і в свою чергу, суд зазначає, що згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

У справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Суд вважає, що інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

У даному випадку, підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді.

Обставини, на які посилається заявник, на його думку, можуть поставити під сумнів справедливе та неупереджене вирішення справи.

З врахуванням вищезазначеного, необхідно провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

З огляду на доводи, викладені у заяві про відвід судді, пояснень учасників справи, наданих у судовому засіданні, вбачається наявність сумнівів у позивача щодо об`єктивності судді, які, незважаючи на відсутність доказів щодо їх обґрунтованості, свідчать про недовіру до судді та з незалежних від судді Тимошенко В.П. причин не можуть бути усунуті.

Таким чином, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини, які викладені в наведених вище рішеннях, з метою забезпечення судом достатніх гарантій, виключення будь якого сумніву щодо безсторонності, неупередженості та об`єктивності головуючого судді, незважаючи на недоведеність та необґрунтованість поданої заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Тимошенко В.П. (вх. №20650/20 від 17.08.2020).

Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Тимошенко В.П. (вх. №20650/20 від 17.08.2020) у адміністративній справі за позовом члена Національної спілки журналістів України, секретаря Національної спілки журналістів України ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, міського голови м. Черкаси - Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправними дій, задовольнити.

Адміністративну справу №2340/3528/18 за позовом члена Національної спілки журналістів України, секретаря Національної спілки журналістів України ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, міського голови м. Черкаси - Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправними дій, після виготовлення та підписання повного тексту даної ухвали направити для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 18.08.2020.

Суддя В.П. Тимошенко