Ухвала суду № 91029093, 18.08.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4521/20

УХВАЛА

18 серпня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши заяву акціонерного товариства "Альфа-Банк" про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження, де стягувач - АТ "Укрсоцбанк" на АТ "Альфа-Банк".

В обґрунтування заяви вказує, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 31.10.2017 вчинено виконавчий напис №24545 про стягнення з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Антей ЛТД" заборгованості за кредитним договором №890/123-НКЛ від 24.07.2007. Згідно з рішенням №3/2019 від 10.09.2019 загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" та єдиним акціонером АТ "Укрсоцбанк" затверджено рішення про реорганізацію АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк". Рішенням єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" №5/2019 від 15.10.2019 визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк", які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ "Альфа-Банк" з дати, визначеної у передавальному акті, а саме з 15.10.2019. Внаслідок реорганізації відбулася заміна кредитора та іпотекодержателя, а саме АТ "Альфа-Банк" набуло статусу нового кредитора/стягувача за виконавчим написом. Тому, на підставі положень Закону України "Про виконавче провадження", Кодексу адміністративного судочинства України, заявник просить замінити сторону виконавчого провадження - стягувача за виконавчим написом нотаріуса.

Згідно з ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Згідно з ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до положень ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Згідно з ст. 90 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Таким чином, суд звертає увагу, що виконавчі листи та виконавчі написи нотаріуса є різними видами виконавчих документів.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виконавчий напис №24545 від 31.10.2017 р. може бути пред`явлений для виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби або приватного виконавця для примусового виконання відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох років з дня його вчинення.

Суд зазначає, що заявником не надано доказів відкриття відкритого виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

При цьому, посилання на положення ч.4 ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України щодо можливості заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження суд не приймає до уваги, оскільки ці положення стосуються заміни стягувача у виконавчому листі, тоді як предметом спору у справі є заміна стягувача у виконавчому написі нотаріуса.

Таким чином, заява акціонерного товариства "Альфа-Банк" про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса підлягає поверненню без розгляду, оскільки вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою.

Керуючись статтями 167, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

заяву акціонерного товариства "Альфа-Банк" про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя О.О. Михайлов