Рішення № 91028970, 18.08.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2353/20

РІШЕННЯ

іменем України

18 серпня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про відмову в призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 01.12.1991 протиправним;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 19.03.2020, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, згідно із статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 21.02.2002 безперервно працює в органах прокуратури, загальна вислуга становить 20 років 04 місяці 06 днів, а також стаж роботи в органах прокуратури - 18 років 01 місяць 11 днів.

19.03.2020 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 12.07.2001).

16.04.2020 Головне управління ПФУ в Хмельницькій області листом відмовило позивачу в призначені пенсії, обґрунтовуючи таку відмову тим, що у зв`язку із набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (з 15.07.2015) немає законних підстав для застосування положень частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ для призначення пенсії за вислугу років. Також, зазначив, що згідно з частини 1 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема: з 1 жовтня 2019 по 30 вересня 2020 - 24 роки 6 місяців, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Позивач вважає, що дії Головного управління ПФУ у Хмельницькій області щодо відмови у призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (у редакції від 12.07.2001) є звуженням його прав на пенсію за вислугу років у розумінні Конституції України, тому звернувся до суду з цим позовом, просить задовольнити позовні вимоги.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що у зв`язку із тим, що заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам і формі, встановленій додатком №3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії за вислугу років №22-1 від 25.11.2005, подана заява розглядалася в порядку звернення громадян.

За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів, Головне управління ПФУ в Хмельницькій області дійшло висновку про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, оскільки вказаний закон втратив чинність з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, крім окремих положень, зокрема частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1. Вважає, що зазначені положення статті 50-1 стосуються визначення виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, зарахування періодів роботи до вислуги років, що дає право на пенсію, та осіб, звільнених з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, тощо.

Згідно наданих документів, станом на 19.03.2020 загальна вислуга позивача становить 20 років 04 місяці 06 днів, а стаж роботи на посадах, визначених статтею 15 Закону №1697, тобто прокурором - 18 років 01 місяць 11 днів, що є не достатнім стажем для призначення пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 12.07.2001)

Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Відповідно до ухвали від 12.05.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що в період з 01.09.1997 по 01.07.2002 ОСОБА_1 навчався у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на юридичному факультеті, на денній (стаціонарній) формі навчання за спеціальністю правознавство, після завершення якого отримав кваліфікацію спеціаліста - юриста.

З 31.02.2002 безперервно працює в органах прокуратури, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.02.2002.

19.03.2020 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 12.07.2001).

16.04.2020 Головне управління ПФУ в Хмельницькій області листом відмовило позивачу в призначені пенсії, обґрунтовуючи таку відмову тим, що у зв`язку із набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (з 15.07.2015) немає законних підстав для застосування положень частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ для призначення пенсії за вислугу років. Також, зазначив, що згідно з частини 1 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема: з 1 жовтня 2019 по 30 вересня 2020 - 24 роки 6 місяців, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Також вказаним листом повідомлено, що станом на 19.03.2020 загальна вислуга позивача становить 20 років 04 місяці 06 днів, а стаж роботи на посадах, визначених статтею 15 Закону №1697, тобто прокурором - 18 років 01 місяць 11 днів, що є не достатнім стажем для призначення пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 12.07.2001)

Вважаючи прийняте відповідачем рішення незаконним, безпідставним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Згідно зі статтею 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 4.1 цього Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

За вимогами пункту 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення, перерахунок або переведення з одного виду пенсії на інший, як це має місце в розглядуваному випадку, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Як зазначено вище, позивачем при зверненні до органу Пенсійного фонду з питання призначення пенсії згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 01.12.1991 не надавалась заява встановленої форми.

Враховуючи, що позивачем не дотриманий порядок подання документів для призначення пенсії згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 01.12.1991, відповідачем не приймалось рішення про відмову у призначенні пенсії за цим Законом.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягають саме порушені права. В розглядуваному випадку відповідачем не приймалось рішення про відмову в призначенні пенсії або переведенні на інший вид пенсії, тобто, відсутні підстави вважати про порушення відповідачем прав позивача з цього питання.

Лист відповідача не є індивідуальним актом в розумінні КАС України, а відповідачем не приймалось рішень, які обмежують реалізацію соціальних гарантій позивача чи які свідчать про відмову у виконанні законних вимог, відповідно відсутнє порушене права позивача, яке має захищатися в порядку адміністративного судочинства, що обумовлює висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду України від 06.12.2016.

Доводи позивача про звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 01.12.1991 є безпідставними, оскільки, як вказане вище, 19.03.2020 позивачем подана до відповідача заява довільної форми, що суперечить вимогам як Закону №1058-IV, так й Порядку №22-1. Відповідно, відповідачем така заява розглянута в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", та надана відповідь із роз`ясненням вимог законодавства.

При цьому суд ще раз звертає увагу, що відповідачем не приймалось рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 01.12.1991, тобто в цьому випадку відсутнє рішення суб`єкта владних повноважень, яке б порушувало права позивача.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Вирішуючи питання захисту порушеного права позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку є визнання протиправними дій Головного управління ПФУ у Хмельницькій області щодо розгляду письмового звернення ОСОБА_1 про перерахунок пенсії згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 01.12.1991 та відмови в призначенні листом від 16.04.2020 №1462/Н-03/8-2200/20 та необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Захищаючи порушене право суд не вправі підміняти суб`єкт владних повноважень у питаннях його службової діяльності.

Питання призначення та відмови у призначенні пенсії належать до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду. З огляду на те, що відповідачем взагалі не розглядалось питання про призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 01.12.1991, суд не вправі надавати юридичну оцінку доводам позивача про наявність у нього такого права на перерахунок пенсії.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, згідно частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судове рішення ухвалене на користь позивача частково та при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 840,80 грн., судові витрати необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.03.2020 про призначення пенсії за вислугою років згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 01.12.1991, та відмови в перерахунку листом від 16.04.2020 №1462/Н-03/8-2200/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.03.2020 про призначення пенсії за вислугою років згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 01.12.1991 повноважним органом, відповідно до вимог закону із прийняттям індивідуально-правового акту - рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 серпня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя В.В. Матущак