Ухвала суду № 91028457, 17.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7606/20

УХВАЛА

17 серпня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485) про визнання протиправним та скасування пунктів наказу,-

Встановив:

11.08.2020 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485), у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії командира Одеського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485) щодо звільнення з військової служби головного корабельного старшини ОСОБА_1 (П-0312420) в запас відповідно до підпункту «ж» (у зв`язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем) пункту 5 частини 2 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»

- визнати протиправними та скасувати:

пункт 1 наказу командира Одеського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485) від 24.04.2020 року № 272- АГ щодо накладення на головного корабельного старшину ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «догана»;

пункт 6 наказу командира Одеського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485) від 30.04.2020 року № 287- АГ щодо накладення на головного корабельного старшину ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «догана»;

пункт 2 наказу командира Одеського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485) від 22.05.2020 року № 326- АГ щодо накладення на головного корабельного старшину ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «сувора догана».

- визнати протиправними та скасувати накази командира 1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485):

від 26.05.2020 року № 212-ос «Про особовий склад» - в частині, що стосується звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту «ж» (у зв`язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем) пункту 5 частини 2 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» головного корабельного старшини ОСОБА_1 (П- 0312420)та

від 22.06.2020 року № 250-ос «Про особовий склад» - в частині, що стосується виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення головного корабельного старшини ОСОБА_1 (П- 0312420).

- поновити головного корабельного старшину ОСОБА_1 (П-0312420) на військовій службі у Державній прикордонній службі України, та на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій ніж попередня, посаді в Державній прикордонній службі України.

- зобов`язати командира 1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485) в установленому законодавством порядку виплатити головному корабельному старшині ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, та забезпечити усіма іншими видами матеріального забезпечення за весь час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення до дня фактичного поновлення на службі включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,171 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Правовими положеннями ч. 5 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач в поданому адміністративному позові просить визнати протиправними та скасувати пункти наказів від 24.04.2020, від 30.04.2020 року, від 22.05.2020 року, від 26.05.2020 року, від 22.06.2020 року.

Як свідчать матеріали додані до позовної заяви, про прийняття оскаржуваних наказів позивач дізнався зокрема, 13.05.2020 р. 26.05.2020 р., про що свідчать власні підписи позивача про ознайомлення із застосованим дисциплінарним стягненням.

При цьому, позивач зазначає, що не зміг вчасно звернутись з позовною заявою, оскільки вказує, що був введений в оману Одеським місцевим центром з надання безоплатної вторинної допомоги щодо строків звернення до суду.

Отже, у позивача право звернення до суду виникло з дня наступного після ознайомлення з притягнення до відповідальності, тобто з 14.05.2020 р.

Строк звернення до адміністративного суду – це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно – правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).

Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У цій статті містяться терміни “дізналася” та “повинна була дізнатися”, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Отже, адміністративний позов зареєстрований 11.08.2020 р. за вхід. № 7546/20, з порушенням місячного строку звернення до суду.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ), у цій статті містяться терміни “дізналася” та “повинна була дізнатися”, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач на протязі більше 2 років не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

В ухвалі від 22.01.2019 року по справі № 360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

“Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.”

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд, крім іншого, визнати протиправними дії командира Одеського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485).

Однак, у вказаній позовній заяві позивачем у якості відповідача зазначено Одеського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485).

Отже, позивачу необхідно конкретизувати зміст позовних вимог та уточнити суб`єктний склад відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків – 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, докази поважності причин його пропуску та приведену у відповідність позовну заяву із визначеним суб`єктним складом учасників процесу у відповідність кількості до учасників справи та для суду.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 1485) про визнання протиправним та скасування пунктів наказу - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачу.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.М. Токмілова