Рішення № 91027997, 12.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2113/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю

секретаря судового засідання: Вакуленка А.В.

представника позивача: Деріглазової М.О.

представника відповідача: Рудої О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - позивач) до Державного підприємства «Первомайськвугілля» (далі - відповідач, ДП «Первомайськвугілля») про стягнення заборгованості.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що у зв`язку з виданням Міністерством енергетики та вугільної промисловості України наказу «Про реорганізацію ДП «Первомайськвугілля» № 562 від 07.11.2018 та внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо реорганізації ДП «Первомайськвугілля», Попаснянським відділенням, в особі начальника відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Попаснянського відділення Закопайло В.С. , на підставі п.п.2.1. п.2 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 30.11.2010 №31 та п.8.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, проведено у період з 13.12.2018 по 22.12.2018 позапланову перевірку ВП Шахта «ТОШКІВСЬКА» ДП «Первомайськвугілля» щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування України за період 01.10.2013 по 13.12.2018. В ході перевірки у страхувальника виявлено заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду за видом загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, нарахованих до 01 січня 2011 року.

З урахуванням зазначеного, страхувальнику на суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, нарахованих до 01 січня 2011 року, донараховано пеню у сумі 3136486,91 грн за періоди з 01.10.2013 по 30.01.2014 та з 01.04.2014 по 13.12.2018. Донарахування ВП Шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» пені за несплату страхових внесків у сумі 3136486,91 грн відображено в акті перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду №7 від 22.12.2018.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд:

- стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля» на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області пеню у сумі 3136486,91 грн.

Ухвалою суду від 02 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 37-38).

Ухвалою суду від 01.07.2020 клопотання ДП «Первомайськвугілля» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення (а.с. 63-64).

22.06.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву (а.с. 43-47), в якому позовні вимоги не визнав, з наступних підстав.

22.12.2018 позивачем була проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків ДП «Первомайськвугілля» ВП шахта «Тошківська» до Фонду та їх витрачення, в зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати страхових внесків до Фонду.

Перевірка проводилась за період з 01.10.2013 по 13.12.2018.

У висновках акту перевірки позивачем відображена пеня за період з 01.10.2013 по 13.12.2018 у сумі 3 136 486,91 грн.

Відповідачем не оспорювалися повноваження позивача щодо проведення перевірки та підстави її проведення, але на акт перевірки подано заперечення так як, при перевірці підприємства Попаснянське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в складеному акті посилається на п. 5 розділу VII Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105, п.7 Розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464, п.8.1 Інструкції, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 №36.

Відповідно до абзацу 5 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ спір щодо стягнення пені, нарахованої за несвоєчасну сплату страхових внесків до 01 січня 2011 року, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 2464-VI центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, забезпечується адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Тобто, з 01.01.2011 позивач втратив право на справляння (нарахування, стягнення тощо) страхових внесків та пені. Страхові внески за своєю суттю є складовою частиною єдиного соціального внеску, а отже відповідно до пункту 9-4 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану та додаткового підтвердження обставин непереборної сили сертифікатом Торгово-промислової палати України не вимагається. Крім того зазначає, що пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати і по день сплати платежу.

Частиною другою статті 52 Закону № 1105-ХІV, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду зі страхувальника стягується пеня згідно із законом. З прийняттям і вступом у дію Закону № 2464-VІ наведена вище норма матеріального права була скасована, а нарахування пені при несвоєчасному або неповному нарахуванні та перерахуванні страхових внесків не передбачено.

З 1 січня 2011 року на підставі постанови Фонду від 30 листопада 2010 року №31 втратила чинність і Інструкція, відповідно до якої відділення Фонду виявило порушення порядку сплати страхових внесків.

У той же час, відповідно до абзацу п`ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

З урахуванням абз. 3 пункту 9-3 (у подальшому пункт 9-4) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Погодити позицію позивача, що правовою підставою стягнення пені є Інструкція №36, затверджена постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 12 липня 2007 року, не передбачається можливим. З 01.01.2011 - з дня набрання чинності Законом України № 2464, cт.49 та ст.52 Закону № 1105 виключено, а відтак, з цього часу не передбачена відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхового внеску до Фонду у вигляді нарахування та стягнення контролюючим органом пені.

Згідно з розрахунком пені останній платіж здійснювався ВП шахта «Тошківська»- 30.12.2014. Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті НБУ станом на 30.12.2014 ставка НБУ становила 14%. Дана ставка НБУ була застосована позивачем для розрахунку пені за прострочення сплати заборгованості у розмірі 3 180 548,41 грн за 50 днів прострочення.

В подальшому в розрахунку позивачем безпідставно зазначається період заборгованості з 30.12.2014 по 13.12.2018 в кількості 1444 дні, оскільки 13.12.2018 - дата проведення перевірки, а не дата сплати недоїмки. Таким чином застосування позивачем ставки НБУ у розмірі 18%, яка діяла на момент проведення перевірки суперечить п. 5.1 Інструкції №36. У зв`язку з чим пеня у розмірі 2 716 169,76 грн нарахована безпідставно.

В періоді, який перевірявся, не існувало закону, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Оскільки перевірка відповідача проведена за період з 01.10.2013 по 13.12.2018 стосовно позивача, як платника cтpaxoвиx внесків, що перебуває на обліку в органі доходів і зборів, який розташований в смт. Тошківка, Попаснянський район, Луганська область (переліком віднесений, до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція), про нарахування пені відповідно до абз. 5-6 п. 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ за період з 01.10.2013 по 13.12.2018, тобто в період проведення антитерористичної операції.

З аналізу наведених правових норм та встановлених обставин справи та з урахуванням безпосередньо абз. 3 п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розд. VIII «Прикінцеві та перехідні Положення» Закону № 2464-VІ, саме факт перебування платника страхових внесків на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника страхових внесків в силу прямої дії норми Закону № 2464-VІ, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника страхових внесків.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014. На час нарахування пені Президентом України Указ «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Наказ №116/2018 про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» про початок операції ООС, на думку відповідача, не свідчить про закінчення АТО, а лише концентрує факт широкомасштабної операції, зміна формата АТО.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

26 червня 2020 року від представника відповідача надійшла відповідь на відзив (а.с. 51-54) в обґрунтування якої зазначено, що абзацом 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до абз. 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Таким чином, пеня, нарахована відповідачу у зв`язку з несплатою страхових внесків за період до 01.01.2011, має бути стягнута і після 2011 року, оскільки така заборгованість зі сплати внесків виникла в період дії частини 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до п.2.1. Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 30.11.2010 №31 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 .

Таким чином, вищенаведене доводить, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 3 136 486, 91 грн є цілком правомірними та такими, що гуртуються на вимога діючого законодавства і сталої судової практики, проте як доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є помилковими.

Щодо посилань відповідача на п.п. 8 п.4 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VIІ) та п. 94 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону № 2464-VІ, як на підставу не нарахування позивачем пені за не сплату страхових внесків до Фонду соціального страхування України.

Підпункт 8 пункту 4 статті 11 виключено на підставі Закону України «Про зміни до деяких законодавчих актів України» № 911-VIІІ від 24.12.2015, положення п. 93. Закону № 2464-VI (який у подальшому став п. 9 4 Закону № 2464-V1) виключені Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14 січня 2020 року № 440-ІХ.

Нормами абз.4 п. 94 Закону № 2464-VI визначено: «Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Аналіз, положень Закону № 2464-VI, доводить, що пункт 9-4 «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону регулює правовідносини між платниками єдиного внеску, визначеними статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та податковими органами, і ніяким чином не впливають на відносини Управління та відповідача стосовно нарахування та сплати пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування України.

Крім того, позивач зазначив, що акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування України №7 від 22.12.2018 є належним доказом наявності боргу у відповідача та підставою для його стягнення у судовому порядку.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 03 липня 2020 року витребувано від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області:

- інформацію щодо суми заборгованості зі сплати страхових внесків, що рахувалась за Відокремленим підрозділом Шахта «Тошківська» Державного підприємства "Первомайськвугілля" станом на 01 січня 2011 року, з детальним описом складових такої заборгованості;

- детальний розрахунок пені у розмірі 3 136 486,91 грн, яку просить стягнути позивач, разом з інформацією у якій зазначити, на які саме суми заборгованості позивачем було нараховано вказану пеню, та період за який виникла така заборгованість.

Подальший розгляд адміністративної справи за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення заборгованості вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На виконання зазначеної ухвали позивачем надано інформацію щодо суми заборгованості зі сплати страхових внесків, що рахувалась за Відокремленим підрозділом «Шахта Тошщківська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» станом на 01 січня 2011 року, з детальним описом складових такої заборгованості, та детальний розрахунок пені у розмірі 3 136 486,91 грн, яку просить стягнути позивач, разом з інформацією у якій зазначити, на які саме суми заборгованості позивачем було нараховано вказану пеню, та період за який виникла така заборгованість.

07.08.2020 від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, в яких відповідач серед іншого зазначив, що в межах розгляду справи № 360/2316/19 (про зобов`язання комісію з реорганізації ДП «Первомайськвугілля» визнати кредиторські вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області та включити їх до передавального акту підприємства) постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 біло відмовлено включити до передавального акту пеню у сумі 3 136 486,91 грн.

Також відповідач зазначив, що пеня була нарахована лише в 2018 році починаючи з 2013 року, а так як інструкція, яка передбачала право позивачу нарахування та її стягнення втратила чинність, а в період коли вона діяла не була нарахована, що підтверджується доказами наданими позивачем, то нарахувати пеню після втрати чинності інструкції позивач не має повноважень. Тим паче, в акті звірення 01.12.2018 дана пеня відсутня.

У судовому засідані представники сторін надали пояснення, аналогічні доводам, викладених у позові, відзиву та відповіді на відзив.

Заслухваши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 72-77, 90 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), судом встановлено.

31.01.2014 між відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області (далі - Відділення) та ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» (далі - Підприємство) укладено договір № 7/14 про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Договір) (а.с. 13-15).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Відділення надає Підприємству розстрочку на суму заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що утворилася до 01.01.2011 та не погашена на день набрання чинності Законом, під відсотки, розраховані за період, що починається з дня укладення Договору та закінчується днем погашення розстроченої суми, виходячи з облікової ставки Національного банку України, діючої на час сплати чергового місячного платежу, та зі стати штрафних санкцій (пені), нарахованих на суму цієї заборгованості, які не погашені на день набрання чинності Законом, строком на шістдесят календарних місяців з 01.02.2014 по 01.02.2019, а Підприємство погашає заборгованість не пізніше 28 числа кожного місяця рівними частинами, починаючи з 01.02.2014 та закінчуючи 01.02.2019.

Відповідно пункту 1.2 Договору заборгованість Підприємства перед Фондом на дату підписання Договору складала 4442548,62 грн, з яких: 3194548,41 грн - заборгованість зі сплати страхових внесків; 1248000,21 грн - штрафні санкції (пеня).

Пунктом 1.3 Договору визначений графік, за яким Підприємство погашає заборгованість: із заборгованості зі сплати страхових внесків погашається протягом періоду з лютого 2014 року до січня 2019 року - 53242,47 грн, рівними частинами, заборгованість зі сплати штрафних санкцій (пені) погашається протягом періоду з лютого 2014 року до січня 2019 року рівними частинами в сумі 20800,00 грн.

28.03.2014 вищезазначений договір розірвано, вказаний факт встановлено рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 у справі № 812/3247/14, яке набрало законної сили 24.06.2014.

Згідно з Акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування України від 22.12.2018 № 7 (далі також - Акт від 22.12.2018 № 7) позивачем проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання, у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати страхових внесків до Фонду, що виникла за період до 01.01.2011 за період з 01.10.2013 по 13.12.2018 (а.с. 17-18).

Відповідно до висновків вказаного Акту, в ході проведення перевірки встановлено, що станом на 13.12.2018 у страхувальника наявна заборгованість зі сплати страхових внесків перед Фондом соціального страхування України за видом загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в сумі 4 426 548,62 грн, в тому числі: недоїмка - 3 178 548,41 грн, пеня - 1 248 000,21 грн. Також належить до сплати у зв`язку з невиконанням умов договору про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за № 7/14 від 31.01.2014 нараховані відсотки за користування розстрочкою у сумі 45 066,07 грн. За період з 01.10.2013 по 13.12.2018 донараховано пені за несвоєчасну заборгованість в сумі 3 136 486,91 грн. Пеня за період з 31.01.2014 по 01.04.2014 не нараховується, у зв`язку з дією договору про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 7/14 від 31.01.2014. Де 31.01.2014 - дата укладання договору, 01.04.2014 - 4 день після розірвання договору, з якого встановлюється нарахування пенсі.

Відповідачем до Акту від 22.12.2018 № 7 надані заперечення від 02.01.2019, в яких заперечує щодо нарахування пені в сумі 3 136 486,91 грн, у зв`язку з тим, що в періоді, який перевірявся, не існувало закону, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Також зазначено, що пеня нарахована без урахування Указу Президента України № 405/2014 від 14.04.2014, яким введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України», яке діяло на момент нарахування пені (а.с. 21-25).

Згідно з Акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування України від 11.10.2013 № 87 позивачем проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання, у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати страхових внесків до Фонду, що виникла за період з 01.10.2012 по 30.09.2013. Відповідно до вказаного акту встановлено, що в зазначеному періоді перераховано страхових внесків 13 519,56 грн, усього належить до сплати 275 406,74 грн. Виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нараховано пені 275406,74 грн (а.с. 26-27).

12.12.2019 Попаснянським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області та ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» підписано акт звірки щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України відповідно до якого заборгованість ВП шахта «Тошківська» складає: недоїмка по страховим внескам - 3 178 548,41 грн, пеня - 4384487,12 грн, нараховані відсотки - 45 066,07 грн (а.с. 16).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) встановлено, що заборгованість із сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців, починаючи з 1 січня 2011 року.

Абзацом 4 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 суми внесків, нарахованих на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм суд приходить до висновку, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України і після 1 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

На реалізацію вищенаведених положень Закону № 2464 правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України прийняло постанову від 30.11.2010 № 31 "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" (далі - Постанова № 31).

Пунктом 1 Постанови № 31 визнано такою, що втратила чинність, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36 "Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134.

Водночас, пунктом 2 Постанови № 31 установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134, яка втратила чинність.

У зв`язку зі змінами законодавства та на виконання статті 1, 7, пункту 6 частини другої статті 10, пунктів 2, 8 частини другої статті 15 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", пункту 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та з метою оптимізації звітності страхувальників, що подається до Фонду соціального страхування України, правління Фонду соціального страхування України Правління фонду соціального страхування України прийняло постанову № 28 від 12.12.2018 "Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України" (далі - Постанова № 28) на підставі якої Постанова № 31 втратила чинність.

Пунктом 1.1 Постанови № 28 встановлено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, подають до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Пунктом 1.2 Постанови № 28 передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Відповідно 1.3 Постанови № 28 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16, погодженою з Національним банком України 02.10.2001, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Про наявність у фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування права здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати свідчить правова позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 19.02.2013 у справі № 21-432а12 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29791293) та від 23.04.2013 у справі № 21-116а13 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31072994) за наслідками розгляду справ за винятковими обставинами.

Статтею 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-ХІV від 23.09.1999 (в редакції, яка діяла до 01.01.2011) (далі - Закон № 1105) передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до пункту 1.2 п.2 Постанови Правління Фонду «Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України» від 12.12.2018 №28 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, з застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134 (далі - Інструкція №36), що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Згідно з пунктом 4.1. Інструкції № 36 сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

Пунктом 4.12. Інструкції № 36 визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (пункт 4.13 Інструкції № 36).

Згідно з пунктом 5.1 Інструкції №36 не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Відповідно до абз. 5 частини першої статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105, який діяв підчас виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1105), одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є обов`язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 2 частини другої статті 45 Закону України № 1105).

Згідно з частиною другою статті 52 Закону України № 1105 за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що на дату підписання Договору від 31.01.2014 № 7/14 за ВП шахта «Тошківська» перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складала 4442548,62 грн, з яких: 3194548,41 грн - заборгованість зі сплати страхових внесків; 1248000,21 грн - штрафні санкції (пеня). Щодо зазначеної суми пені представник відповідача не заперечував.

За час дії цього Договору ВП шахта «Тошківська» сплачено тільки 6000 грн, зокрема: 03.02.2014 сплачено недоїмки у сумі 2000 грн, 28.02.2014 -2000 грн недоїмки, 31.03.2014 - 2000 грн недоїмки. Таким чином, на час закінчення строку дії договору за ВП шахта «Тошківська» залишилася непогашеною заборгованість в сумі 3 188 548,41 грн.

З вищевикладеного слідує, що ВП шахта «Тошківська» всупереч взятих на себе зобов`язань згідно з підпунктом 1 пункту 2.5 Договору від 31.01.2014 № 7/14 не забезпечив своєчасну сплату розстроченої суми заборгованості, внаслідок чого згідно з підпунктом 1 пункту 2.1 цього Договору та пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 332-VII виникли підстави для дострокового розірвання цього Договору.

Виникнення таких підстав обумовило нарахування ВП шахта «Тошківська» відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 332-VII відсотків на розстрочену суму заборгованості в розмірі 3 136 486,91 грн.

Підпункт 8 пункту 4 статті 11 виключено на підставі Закону України «Про зміни до деяких законодавчих актів України» № 911-VIІІ від 24.12.2015, положення п. 9-3. Закону № 2464-VI (який у подальшому став п. 9-4 Закону № 2464-VI) виключені Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14 січня 2020 року № 440-ІХ.

Нормами абз. 4 п. 9-4 Закону № 2464-VI визначено: «Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Аналіз, положень Закону № 2464-VI, доводить, що пункт 9-4 «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону, регулює правовідносини між платниками єдиного внеску, визначеними статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та податковими органами, і ніяким чином не впливають на відносини Управління та відповідача стосовно нарахування та сплати пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування України.

Отже, посилання відповідача на положення пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI суд відхиляє як безпідставні з огляду на те, що його положення регулюють відносини між платником єдиного внеску і податковим органом, і ніяким чином не впливають на відносини позивача і відповідача стосовно нарахування та сплати пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що наявність судових рішень про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та перебування виконавчих листів на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби не звільняє страхувальника від відповідальності за невиконання своїх обов`язків, передбаченої частиною другою статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у вигляді стягнення пені за весь період прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування України як правонаступника Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені на суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в сумі 3 136 486,91 грн. є правомірними та обґрунтованими,

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення пені на суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, не відшкодовуються, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля» (93292, Луганська область, Попаснянський район, м.Гірське, вул. Куйбишева, 21) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (93411, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, 30) пеню у сумі 3 136 486, 91 грн (три мільйони сто тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят шість грн 91 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 17 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Ірметова