Рішення № 91027989, 18.08.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2335/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та також зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому уточненій (а.с.112), в якій просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ясинуватським МВ УМВС України в Донецькій області 17 травня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) пенсії за віком - протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ясинуватським МВ УМВС України в Донецькій області 17 травня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до стажу роботи який дає право на пенсію за віком:

- час навчання в Камишииському вищому військовому командно-інженерному будівельному училищі у період з 01.08.1990 р. по 19.09.1994 р. Загальний трудовий (страховий) стаж роботи та спеціальний (військовий) стаж служби становить 4 роки 1 місяць 18 днів;

- час проходження військової служби за контрактом па посаді офіцерського складу у період з 19.09.1994 року по 09.08.1999 року. Загальний трудовий (страховий) стаж роботи та спеціальний (військовий) стаж служби становить 4 роки 10 місяців 20 днів;

- час проходження військової служби з 01.01.2004 р. по 16.08.2005 р. Загальний трудовий (страховий) стаж роботи та спеціальний (військовий) стаж служби становить 1 рік 7 місяців 16 днів;

- час роботи слюсарем по технічному обслуговуванню в ПП "Кадрсервіс - 3" з 03.08.2009 р. по 29.04.2011 р.;

- час здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р. загальний трудовий (страховий) стаж роботи 1 рік 2 місяці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійною фонду України в Кіровоградській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ясинуватським МВ УМВС України в Донецькій області 17 травня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) відповідно до 12, 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію за віком починаючи з дня, звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме: з 29.04.2020 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на позов, витребувано у ГУ ПФУ в Кіровоградській області усі наявні докази, що стали підставою для відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статей 12, 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.102-103).

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні оскільки ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсій на підставі статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечен6ня осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб" всупереч процедурі призначення такої пенсії, оскільки звернення із заявою про призначення пенсії за вислугу років особа, звільненим зі служби, які мають право на пенсію здійснюється через уповноважені структурні підрозділу. Відповідний розрахунок вислуги років на день звільнення зі служби здійснюють уповноважені структури, з яких особа була звільнена зі служби, а відтак рекомундовано ОСОБА_1 звернутись із заявою до Національної гвардії України.

Ухвалою суду від 10.08.2020 р. судом витребувані додаткові докази, позивач вимоги ухвали суду не виконав, витребувані судом документи не надав та не повідомив про неможливість надати витребувані документи.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін), дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 29.04.2020 року "Про призначення пенсії", в якій просив призначити йому пенсію, зокрема призначити та нарахувати ОСОБА_1 відповідно до ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію за віком починаючи з дня звернення із даною заявою (а.с.96-98).

Листом від 19.05.2020 р. №1100-0315-8/12280 позивача проінформовано, що умови, норми й порядок пенсійного забезпечення згромадян України з поміж осіб, які перебували на військовій службі, визначено в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Так згідно статті 48 зазначеного Закону заява про призначення пенсії подається до територіального органу Пенсійного фонду України в порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2017 року №3-1. Даний порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а відтак ОСОБА_1 необхідно звернутись із питанням про призначення пенсії на підставі статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб" до Національної гвардії України. Крім того, у відповіді зазначено про те, що загальний страховий стаж складає 7 років 02 місяці 01 день.

Позивач не погоджуючись із такою відповіддю, звернувся до суду з даним позовом.

У заяві "Про призначення пенсії" від 29.04.2020 року позивач просив пенсійний орган призначити та нарахувати відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію за віком.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже даний перелік видів пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є вичерпним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Отже, позивач, як особа, якій виповнилось 47 років не має право на пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки він не досяг 60 років.

Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Зазначений перелік видів пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є вичерпним, тобто є три види пенсії - за вислугу років, пенсія по інвалідності та у разі втрати годувальника.

У заяві про призначення пенсії від 29.04.2020 року та у даному позові позивач просив пенсійний орган призначити пенсію за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", посилаючись при цьому, що має право на пенсію за даним Законом.

Проте такого виду пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "як пенсія за віком" не передбачено, оскільки такий вид пенсії визначений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно абзацом б) статті 12 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Позивач при зверненні до суду зазначає, що він має усі необхідні складові для призначення пенсії за статтею 12 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки має відповідний вік - 47 років, загальний страховий стаж більше 25 років при цьому 12 років і 6 місяців стажу складає військова служба.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Постановою управління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року N 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за N 135/13402 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі Порядок №3-1).

Згідно пункту 1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Пунктом 12 Порядку №3-1 розділу "Підготовка і подання документів для призначення пенсії" визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Аналіз норм Порядку №3-1 дає підстави дійти висновку, що необхідність наявності розрахунку вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який повинні провести виключно уповноважені структурні підрозділи, з яких особа була звільнена зі служби (останнє місце служби ОСОБА_1 - Національна Гвардія України).

Враховуючи вищезазначене, відповідач, надаючи лист №1100-0315-8/12280 від 19.05.2020 року із роз`ясненням щодо процедури звернення із заявою про призначення пенсії на підставі статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" діяв в межах та у спосіб, визначений законодавством, а відтак в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії слід відмовити.

У другій позовній вимозі позивач просить зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи який дає право на пенсію за віком відповідні періоди.

Суд ще раз наголошує на тому, що позивач звертаючись із заявою про призначення пенсії та у даному позові, просив відповідача та суд, вирішити питання про призначення та нарахування пенсії за віком відповідно до статтей 12,13,14 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Висновок щодо відсутності такого виду пенсії, як пенсії за віком на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", описаний судом вище. Отже, вирішення питання про зарахування до його стажу відповідних періодів можливо лише під час вирішення питання про призначення пенсії.

Більш того, суд зауважує, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року у справі №340/2547/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2007 року по 15.03.2007 року, з 01.05.2009 року по 18.05.2009 року, з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року, за які сплаченого страхові внески та зобов`язання зарахувати до страхового стажу зазначені періоди.

У даному рішенні суд дійшов висновку, що позивач не зазначив, за захистом якого порушеного права позивач звернувся до суду, оскільки зарахування до трудового стажу відповідних періодів пенсійним органом буде вирішувати лише під час розгляду заяви про призначення відповідної пенсії, тобто, коли у позивача виникне право на пенсію.

Оскільки предметом розгляду даної справи є правовідносини в межах звернення позивача із заявою про призначення пенсії від 29.04.2020 року та відповіді на дане звернення, суд зауважую, що у відповіді пенсійним органом взагалі відсутній перелік періодів роботи позивача, який було враховано, оскільки є лише констатація того, що за даними трудової книжки та реєстру застрахованих осіб загальний страхований стаж позивача складає 7 років 02 місяці 01 день. Тобто, друга позовна вимога взагалі знаходиться поза межами даного спору, що є самостійною підставою для відмови в її задоволенні.

Завданням адміністративного судочинства згідно з положеннями частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позов до адміністративного суду.

Положеннями частини 1 статті 5 КАС України, позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішеннях №6-рп/1997 від 25.11.1997, №9-рп/1997 від 25.12.1997 щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55, статей 64, 124 Конституції України, статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, право на звернення до адміністративного суду з позовом не є тотожним праву на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист, адже для того, щоб він був наданий, необхідно встановити, що право особи, яка звернулась з позовом, були дійсно порушені в публічно-правових відносинах.

З наведених положень закону випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушено його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність мають бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача.

Крім того, аналіз частини 1 статті 2 КАС України дає підстави вважати, що адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту порушення законного права (свободи, інтересу) саме суб`єкта звернення до суду, тобто, позивача.

Обов`язковою ознакою дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо неопосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Суд зауважує, що звертаючись до суду з вимогою про зобов`язання зарахувати відповідні періоди роботи до його страхового стажу, позивач, фактично має на меті отримати преюдицію для встановлення юридичного факту (наявність страхового стажу за відповідними періодами), який в подальшому він зможе використати при вирішенні питання про призначення пенсії. Такий спосіб захисту знаходиться поза межами адміністративної юрисдикції та предмету даної справи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Тобто вирішення питання щодо обрахунку страхового стажу є дискреційними повноваженнями пенсійного органу при вирішення питання про призначення пенсії, натомість як встановлено в даному рішенні, відповідачем не вирішувалось питання про призначення пенсії через порушення процедури звернення позивача з такою заявою.

Звертаючись із даним позовом позивачем помилково обрано спосіб захисту, як зобов`язання зарахувати відповідні періоди роботи до страхового стажу, оскільки спору щодо даних періодів в межа предмету даної справи не має.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги через її безпідставність.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

В даному випадку позовна вимога про зобов`язання призначити та нарахувати ОСОБА_2 відповідно до статей 12,13,14 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію за віком є похідною від вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови призначити пенсію, суд відмовляє у задоволенні похідної позовної вимоги про зобов`язання призначити та нарахувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до статей 12,13,14 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію за віком.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати позивачу не повертаються.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009) про визнання дій протиправними, а також зобов`язання вчинити певні дії.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук