Рішення № 91027940, 18.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року м. Київ справа №320/2831/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення № 53 від 30 вересня 2019 р. відповідача про відмову в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку позивача;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 24 вересня 2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2). Зазначив, що 24 вересня 2019 р. звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС". Проте, рішенням відповідача від 30 вересня 2019 р. йому відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог вказаної норми Закону. Позивач вважає це рішення і дії відповідача протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 р. відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання. У цій ухвалі відповідачу також запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

1 та 6 червня 2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити в повному обсязі. Зазначив, що позивач не скористався наданим йому правом надати відповідачу всі документи, необхідні для призначення йому відповідної пенсії, а відтак безпідставно вважає відмову у призначенні йому основної (державної) пенсії з скороченням пенсійного віку на 10 років, як особі, яка працювала в зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. не менше 5 календарних днів, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 10 червня 1998 р.

11 лютого 1993 р. Київською обласною державною адміністрацією видано позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, серії НОМЕР_2 .

24 вересня 2019 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно з вимогами ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням відповідача від 30 вересня 2019 р. № 53 позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно з вимогами ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На зворотній стороні цього рішення позивача повідомлено про мотиви відмови в призначенні пенсії за віком як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Так, відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, в рішенні зазначено, що для призначення пенсії позивачем були надані наступні документи: трудова книжка НОМЕР_3 від 25 листопада 1982 р.; атестат № 566 від 15 липня 1982 р.; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській у 1986 р. категорія 2 серія НОМЕР_2 від 11 лютого 1993 р.

В рішенні орган ПФУ зазначає, що довідки форми № 122 та первинні документи, які б підтверджували перебування в зоні відчуження, у позивача не було. Страховий стаж позивача становить 17 років 9 місяців 11 днів. З метою набуття необхідного страхового стажу для призначення пенсії заявник має право на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Ураховуючи зазначене, позивач набуде право на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після досягнення пенсійного віку - 60 років при набутті необхідного стажу не менше 31 року, або в 63 роки за наявності страхового стражу - від 24 років до 34 років, водночас позивач набуде право на призначення пенсії за віком після досягнення 65 років за наявного страхового стажу 17 років 9 місяців 11 днів.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-XI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з вимогами ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-IV), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Абзацем 2 п. 1 ч.1 ст. 55 Закону № 796-XII передбачено, що особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

Відповідно до вимог абз. 7 пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Суд зазначає, що зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.

У п. 10 цього Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Із аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 22 березня 2018 р. у справі № 588/538/16-а, від 23 травня 2018 р. у справі № 398/3509/16-а та від 27 лютого 2018 р. у справі № 344/9789/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, позивач має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_3 у період з 29 травня 1986 р. по 12 квітня 1989 р. позивач працював водієм в Фастівському АТП 11066, правонаступником якого є Акціонерне товариство «Автотранспортник».

Крім того, на підтвердження того, що він дійсно працював водієм в Акціонерному товаристві «Автотранспортник» позивачем надано наступні документи: лист від 12 липня 2018 р. за вих. № 92, виписку з наказу від 12 липня 2018 р. № 91; рахунок від 12 липня 2018 р. № 90; довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 12 липня 2018 р. № 88, довідку про перейменування підприємства № 89 від 12 липня 2018 р.; довідка від 26 жовтня 1992 р. № 198; наказ від 16 червня 1992 р. № 60; протокол по підприємству від 11 червня 1992 р.

Цими документами підтверджено, що після аварії на ЧАЕС адміністрацією вказаного АТП позивач направлявся в зону відчуження для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (з 1 жовтня по 5 жовтня 1986 р., з 1 жовтня по 1 листопада 1986 р.).

Вказані обставини та надані на їх підтвердження документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ. Посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Ураховуючи, що із заявою про призначення пенсії позивач, якому на той час виповнилося понад 55 рік, звернувся до відповідача 24 вересня 2019 р., то саме з цієї дати його права підлягають відновленню.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, отже порушено права позивача на отримання пенсії та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем заявлено позовну вимогу щодо визнання протиправним рішення відповідача № 53 від 30 вересня 2019 р. про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював в зоні відчуження у 1986 році. Як встановлено судом, ця позовна вимога є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивачем не заявлено позовної вимоги про скасування зазначеного рішення. Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, суд визнає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень слід вийти за межі позовних вимог і одночасно скасувати рішення відповідача № 53 від 30 вересня 2019 р. про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював в зоні відчуження у 1986 році. Суд вважає, що саме такий спосіб захисту за заявленою позовною вимогою буде найбільш ефективним у цій справі.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були протиправними. Право позивача на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області№ 53 від 30 вересня 2019 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював в зоні відчуження у 1986 році.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 2, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 24 вересня 2019 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, адреса: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 22933548.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 18 серпня 2020 року.