Рішення № 91027717, 17.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Справа № 280/1439/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР» (70120, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Веселий Гай. вул. Набережна, 54, код ЄДРПОУ 30710162) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР» (далі – позивач) звернулось із позовною заявою до Державної податкової служби України (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію №1558/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, надану TOB «ЛІДЕР» 27.11.2019 Державною податковою службою України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в ст.198 ПКУ не зазначено в якості підстави нарахування податкових зобов`язань, формулювання допущене відповідачем, а саме: «не використання товарів в оподаткованих ПДВ операціях». Замість цього вказаною нормою визначено вичерпний перелік операцій, використання в яких товарів, тягне за собою обов`язок платника податків нарахувати податкові зобов`язання. Серед них: операції, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ, якою визначено вичерпний перелік таких операцій, операції, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 ПКУ, якою визначено вичерпний перелік таких операцій. При цьому вилучення та знищення довгострокових та поточних біологічних активів без згоди платника податку, в наслідок дії обставин непереборної сили, зазначеними вище нормами не віднесено до операцій, які не є об`єктом оподаткування або операцій звільнених від оподаткування. Отже, суб`єкт владних повноважень, в даному разі, вийшов за межі ст.198 ПКУ та безпідставно визначив обов`язок позивача нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ з причини ліквідації поточних біологічних активів у зв`язку з форс мажорними обставинами. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві (вх.№15849 від 03.04.2020) посилається на те, що оскільки поточні біологічні активи та товари не відносяться до основних засобів, то при здійсненні операцій з їх ліквідації, у тому числі у зв`язку з форс-мажорними обставинами, такий платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни зведену податкову накладну за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, так як такі біологічні активи та товари не будуть в подальшому використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях. При здійсненні операцій з ліквідації поточних біологічних активів та інших товарів, задіяних у виробництві (вирощуванні) таких біологічних активів, податкові зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначаються виходячи з вартості товарів/послуг, які були придбані з ПДВ та використані для виробництва (вирощування) таких поточних біологічних активів, що ліквідуються, та вартості інших товарів, що підлягають ліквідації, які були придбані з ПДВ. Таким чином, в оскаржуваній податковій консультації, не було визначено обов`язку платника податків до якого саме виду (поточних чи довгострокових) біологічних активів він має віднести ліквідацію поголів`я свиней, оскільки, тільки після аналізу первинної документації можливо встановити, що було поточним активом і, відповідно, нарахувати податкові зобов`язання, оскільки поточні біологічні активи є «Запасами», згідно Стандартів бухгалтерського обліку, а що було довгостроковим біологічним активом, за ліквідацію якого податкові зобов`язання не нараховуються, оскільки такі активи є «Основними запасами», відповідно до тих же Стандартів. Отже, перш за все, необхідно розділити основні запаси, тобто визначитися що є поточними біологічними активами, а що є довгостроковими, і тільки, виходячи з останнього та підтверджуючих первинних документів, можливо встановити та сказати коли необхідно визначати податкові зобов`язання, а коли ні. Відповідно, і оскаржувана індивідуальна податкова консультація містить аналіз законодавства для першого і другого випадку, а тому, не є такою, що порушує будь-яким чином права платника податків. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 09.04.2020.

Ухвалою суду від 09.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження та за клопотанням сторін відкладено підготовче засідання на 18.05.2020.

Протокольною ухвалою суду від 18.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.06.2020.

Ухвалою суду від 09.06.2020 за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 18.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 18.06.2020 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 15.07.2020.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 15.07.2020 відкладено розгляд справи на 06.08.2020.

У судове засідання 06.08.2020 учасники справи не з`явилися.

Позивачем подано заяву (вх. №35931 від 06.08.2020) про розгляд справи без його участі.

Від відповідача до судового засідання 06.06.2020 клопотання не надходили.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

23.10.2019 позивач в порядку ст.52 Податкового кодексу України звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області із запитом № 01/23-10 про надання індивідуальної податкової консультації з питання: «Чи необхідно TOB «ЛІДЕР» нараховувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість в тому числі за п. 198.5 ПКУ, в разі якщо вилучення та знищення довгострокових та поточних біологічних активів відбулось без згоди платника податку, в наслідок дії обставин непереборної сили, а саме спалаху особливо небезпечної хвороби та ліквідації її наслідків, за умови надання TOB «ЛІДЕР» контролюючому органу відповідного сертифікату Торгово - промислової палати України?»

27.11.2019 Державна податкова служба України, за наслідками розгляду зазначеного вище запиту, надала індивідуальну податкову консультацію № 1558/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, відповідно до якої зокрема роз`яснила, що: «...оскільки поточні біологічні активи та товари не відносяться до основних засобів, то при здійсненні операцій з їх ліквідації, у тому числі у зв`язку з форс мажорними обставинами, такий платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни зведену податкову накладну за правилами, встановленими пунктом 198.5 ст.198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до п. 189.1 ст.189 ПКУ, так як такі біологічні активи та товари не будуть в подальшому використовуватись в оподаткованих ПДВ операціях.»

З наданою індивідуальною податковою консультацією позивач не згоден, вважає її такою, що суперечить нормам діючого Податкового кодексу України, у звязку із чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно пункту 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункту 52.2 статті 52 Кодексу).

У відповідності до пункту 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Приписами пунктів 52.4 статті 52 ПК України передбачено, що індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пункту 53.1 статті 52 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

З аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок про те, що функція податкової консультації полягає у допомозі платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або іншого нормативно-правового акта, який стосується оподаткування, і є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику щодо практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин. Статтею 52 ПК України передбачені обов`язкові вимоги щодо змісту податкової консультації та встановлено обов`язок контролюючих органів надавати податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, то відповідно платник податків має право на її отримання. Ненадання такої консультації або надання неякісної та/або незаконної податкової консультації, податковий орган тим самим порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та відповідного блага, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 ПК України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності. Тобто, надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але ніяких висновків або рекомендацій щодо їх застосування не має, або незаконна податкова консультація, підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.11.2018 у справі №826/14131/16.

При цьому, дослідженню в справах про визнання протиправною та скасування податкової консультації підлягають обставини щодо: поставлених у зверненні платника про надання податкової консультації питань; викладених у податковій консультації відповідей; відповідність зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.06.2016 року №К/800/52977/13.

В даному випадку контролюючим органом розглянуто звернення позивача про надання податкової консультації, проте, на думку останнього зміст податкової консультації суперечить нормам чинного законодавства.

Щодо змісту порушеного позивачем у запиті питання та наданої контролючим органом консультації слід зазначити таке.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України постачання товарів визначено як будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

У пункті 189.9 статті 189 розділу V ПК України зазначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Водночас відповідно до абзацу одинадцятого підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України та абзацу другого пункту 189.9 статті 189 розділу V ПК України не нараховуються податкові зобов`язання з ПДВ та не розглядаються як постачання товарів випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Тобто, законодавець передбачає можливість не нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів без згоди платника податку, зокрема у разі знищення необоротних активів (за умови надання платником податку контролюючому органу відповідний документ).

Необоротні активи – це матеріальні, нематеріальні та фінансові ресурси, призначені для реалізації чи використання протягом терміну, що більший за дванадцять місяців з дати балансу чи операційний цикл.

Необоротні активи включають в себе:

1) матеріальні необоротні активи (основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції, довгострокові біологічні активи);

2) нематеріальні активи (права, інші нематеріальні активи);

3) фінансові необоротні активи (довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи).

Під поняттям «основні засоби» розуміються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання ( експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

При цьому, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №30 «Біологічні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 № 790 (далі - Положення № 790), біологічний актив - тварина або рослина, яка у процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди; довгострокові біологічні активи - усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами.

Згідно з пунктом 11 Положення № 790 оцінка довгострокових біологічних активів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», та обліковують на одному із субрахунків рахунка 16 «Довгострокові біологічні активи».

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послути, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПК України).

Водночас пунктом 189.1 статті 189 розділу V ПК України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПК України база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Враховуючи викладене, операції з ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів прирівняні до операцій з постачання товарів, які є об`єктом оподаткування ПДВ, та відповідно оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. База оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до пункту 189.9 статті 189 розділу V ПК України, а саме, за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

При цьому знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невирорничих засобів в інший спосіб у разі дії обставин непереборної сили, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, не буде вважатися для цілей оподаткування ПДВ постачанням товарів, зокрема, за умови, якщо платник податку надасть контролюючому органу відповідний підтвердний документ про виникнення таких обставин, наданий платнику податку компетентним органом.

Таким чином, якщо у зв`язку з настанням відповідних обставин (спалахом особливо небезпечної хвороби) платником податку здійснюються операції зі знищення поголів`я свиней, які належать до довгострокових біологічних активів, та знищення основних виробничих та невиробничих засобів, податкові зобов`язання з ПДВ не нараховуються, у тому числі відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПК України, за умови надання платником контролюючому органу відповідного підтвердного документа про виникнення таких обставин, наданого компетентним органом.

Такими документами можуть бути:

сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні»;

акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об`єкта, потерпілий;

дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Щодо інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням, слід враховувати наступне.

Відповідно до пунктів 41 43 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 № 561 (зі змінами), для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Така комісія: здійснює безпосередній огляд об`єкта, що підлягає списанню; установтоє причини невідповідності критеріям активу; визначає осіб, з вини яких ста.Лося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначає можливість продажу (передачі) об`єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів.

При цьому ПК України не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв`язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).

Перелік можливих підтверджуючих документів визначено в Узагальнюючій податковій консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість, затвердженій наказом Мінфіну України від 03.08.2018 № 673.

Відповідно до ПСБУ №30 поточні біологічні активи - біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі.

Оцінка поточних біологічних активів здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та обліковують на одному із субрахунків рахунка 21 «Поточні біологічні активи».

Відтак, оскільки поточні біологічні активи та товари не відносяться до основних засобів, то при здійсненні операцій з їх ліквідації, у тому числі у зв`язку з форс-мажорними обставинами, такий платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни зведену податкову накладну за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, так як такі біологічні активи та товари не будуть в подальшому використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях.

При здійсненні операцій з ліквідації поточних біологічних активів та інших товарів, задіяних у виробництві (вирощуванні) таких біологічних активів, податкові зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначаються виходячи з вартості товарів/послуг, які були придбані з ПДВ та використані для виробництва (вирощування) таких поточних біологічних активів, що ліквідуються, та вартості інших товарів, що підлягають ліквідації, які були придбані з ПДВ.

Таким чином, в оскаржуваній податковій консультації, не було визначено обов`язку платника податків до якого саме виду (поточних чи довгострокових) біологічних активів він має віднестиліквідацію поголів`я свиней, оскільки, тільки після аналізу первинної документації можливо встановити, що було поточним активом і, відповідно, нарахувати податкові зобов`язання, оскільки поточні біологічні активи є «Запасами», згідно Стандартів бухгалтерського обліку, а що було довгостроковим біологічним активом, за ліквідацію якого податкові зобов`язання не нараховуються, оскільки такі активи є «Основними запасами», відповідно до тих же Стандартів.

Отже, перш за все, необхідно розділити основні запаси, тобто визначитися що є поточними біологічними активами, а що є довгостроковими, і тільки, виходячи з останнього та підтверджуючих первинних документів, можливо встановити та сказати коли необхідно визначати податкові зобов`язання, а коли ні. Відповідно, і оскаржувана індивідуальна податкова консультація містить аналіз законодавства для першого і другого випадку, а тому, не є такою, що порушує будь-яким чином права платника податків.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР» (70120, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Веселий Гай. вул. Набережна, 54, код ЄДРПОУ 30710162) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.08.2020.

Суддя Л.Я. Максименко