Рішення № 91027659, 17.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 серпня 2020 року Справа № 280/3452/20 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»

до – Київська митниця Держмитслужби

про визнання незаконними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» (далі по тексту – позивач) до – Київська митниця Держмитслужби (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів відповідача № UA100110/2020/000019/1 від 04.05.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів відповідача № UA100110/2020/000020/1 від 04.05.2020.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач у своїх Рішеннях не обґрунтував числові значення скоригованої митної вартості товару та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (першим методом), а безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, а також не довів необхідність визначення такої вартості за резервним методом, з урахуванням того, що зазначені відповідачем розбіжності у документах не входять до переліку обставин, визначених у ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, які можуть бути підставою для прийняття Митницею рішень про коригування заявленої позивачем митної вартості товару. На думку позивача вказані рішення відповідача не містять обґрунтування причин, через які заявлену позивачем митну вартість не може бути визнано за основним методом, тому рішення від 04.05.2020 №UA100110/2020/000019/1 та від 04.05.2020 № UA100110/2020/000020/1 є протиправними та незаконними, такими, що не відповідають вимогам п. 1 ч. 2 ст. 55 МК України та підлягають скасуванню. З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 26.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою суду від 23.06.2020 відкладено судове засідання в адміністративній справі на 14.08.2020.

26.06.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №29855) поданий відзив на позов, в якому зазначено наступне. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Отже, числові значення митної вартості товарів не підтверджені документально, що суперечить пункту 8 та 9 статті 58 МК України. Крім того, декларантом на вимогу митного органу не надано додаткові документи, тобто декларантом не вжито заходів встановлених ч. 2 ст. 52, ч. 3 ст. 53, ст. 58 МК України для підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення. Митницею в повній мірі дотримано вимоги ч. 6 ст. 57 МК України щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості, а митна вартість задекларованих товарів визначена із використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

10.07.2020 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №31814) подана відповідь на відзив. У відповіді зазначено, що з аналізу відзиву відповідача вбачається, що у документах, які подані відповідачем відсутні печатки у Продавця, різні інвойси – попередній та із зазначенням вартості фактично відвантаженого та поданого для митного оформлення товару, різниця у кількості товару – замовленого і фактичного відвантаженого – є документами, що містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни товару, не підтверджені документально і в сукупності є підставою для незастосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту). Проте вказані розбіжності – це не розбіжності, які в сукупності підтверджують господарську операцію позивача з купівлі – продажу імпортного товару. Отже аргументи відповідача щодо неможливості застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) через наявні розбіжності, відсутність необхідних відомостей про вартість товару у поданих позивачем документах для митного оформлення, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки всі документи були подані позивачем. З огляду на викладене просить позов задовольнити.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

01 січня 2018 року між компанією FORTISCHEM a.s Новаки, Словакия (продавець) та ТОВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» (позивач, покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт від 01.01.2020 №01012020 купівлі-продажу соляної кислоти згідно з технічними характеристиками, які вказані в Додатку №1, який є невід`ємною частиною даного договору.

29.04.2020 уповноваженою особою позивача до Київської митниці Держмитслужби були подані митні декларації типу ІМ-40-ДЕ №UA100110/2020/603206 та №UA100110/2020/603208 за якими в митний режим імпорту задекларовано наступний товар:

- МД № UA 1001 10/2020/603206: водень хлористий (соляна кислота) 33%- 23980 кг. Технічна синтетична соляна кислота, являє собою розчин в воді хлористого водню, що утворюється при взаємодії випаруваного, електролітичного хлору, абгазов скраплення хлору з воднем. Хімічна формула НС1. Молекулярна маса (по міжнародних атомних масах 1985 г.) - 36.46. Масова частка хлористого водню - 33%. САS: 7647-01-0. Використовується у хімічній, медичній, харчовій промисловості, у кольоровій та чорній металургії. Для цивільного використання. Виробник: «FORTISHEM а. s.» Торговельна марка: FORTISHEM Країна виробництва: EU;

- МД № UA 100110/2020/603208: водень хлористий (соляна кислота) 33%- 23540 кг. Технічна синтетична соляна кислота, являє собою розчин в воді хлористого водню, що утворюється при взаємодії випаруваного, електролітичного хлору, абгазов скраплення хлору з воднем. Хімічна формула НС1. Молекулярна маса (по міжнародних атомних масах 1985 г.) -36,46. Масова частка хлористого водню - 33%. САS: 7647-01-0. Використовується у хімічній, медичній, харчовій промисловості, у кольоровій та чорній металургії. Для цивільного використання. Виробник: FORTISHEM а. s. Торговельна марка: FORTISHEM. Країна виробництва: ЕИ

Митну вартість задекларованого товару заявлено позивачем як таку, що визначена за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме:

МД №UA114100110/2020/603206 - 41883,45 грн. (0.06 $/кг);

МД №UA100110/2020/603208 – 41236,05 грн. (0,06 $/кг).

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів МД №UA114100110/2020/603206 та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу були подані наступні документи: експортна декларація Постачальника № 20SK6667EX00498608; довідка про транспортні витрати № 47 від 27.04.2020; платіжне доручення № 155JВКLК4 від 23.04.2020; інвойс№ 1103402207; дозвіл № Пр.318/і-2020 на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; інвойс продавця № 01007238 від 27.04.2020; рахунок-проформа № 1105100082; сертифікат якості Виробника/Постачальника № 00107237/000010; СМR-накладна SК № 07040786: контракт № 01012020 від 01.01.2020; Додаток № 1 до Договору № 01012020; лист щодо відсутності печатки у Постачальника від 27.01.2020; лист з перекладом щодо відсутності печатки у Постачальника від 27.01.2020; договір № 23/12/2020 на перевезення вантажу в міжнародному та внутрішньому сполученню від 23.01.2020; копія ліцензії на придбання, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України, реалізація (відпуск), знищення, використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" від 12.05.2016 № 24;лист Товариства від 08.04.2020 щодо техопису товару за НСІ;лист-звернення до Держмитслужби № 06/508 від 04.05.2020.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів МД №UA100110/2020/603208 та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу подано наступні документи: експортна декларація Постачальника № 20SК6667EX00498608; довідка про транспортні витрати № 48 від 27.04.2020; платіжне доручення № 155JВКLК4 від 23.04.2020; інвойс №1103402207; дозвіл № Пр.318/і-2020 на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; інвойс продавця № 01007237 від 27.04.2020; рахунок-проформа № 1105100082; сертифікат якості Виробника/Постачальника № 00107237/000010; СМR-накладна SК № 07040786; контракт №01012020 від 01.01.2020; Додаток № 1 до Договору № 01012020; лист щодо відсутності печатки у Постачальника від 27.01.2020; лист з перекладом щодо відсутності печатки у Постачальника від 27.01.2020; договір № 23/12/2020 на перевезення вантажу в міжнародному та внутрішньому сполученню від 23.01.2020; копія ліцензії на придбання, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України, реалізація (відпуск), знищення, використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" від 12.05.2016 № 24; лист Товариства від 08.04.2020 щодо техопису товару за НСІ; лист-звернення до Держмитслужби № 06/508 від 04.05.2020.

29.04.2020 за результатами розгляду поданої митної декларації №UA100110/2020/603206 та документів відповідачем було надіслане електронне повідомлення за ідентифікатором 4149db5d-ecc 6-4f32-9d73- 473b309f2с8f, у якому зазначено, що:

- надані позивачем/декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності:

- надані відомості щодо складових митної вартості yе підтверджені документально;

- існують розбіжності - у графі 44 відсутній документ (рахунок-проформа), на який йде посилання у платіжному доручення від 23.04.2020 №155JВКLК4. Посилання на вказаний рахунок-проформу відсутнє у інвойсі продавця від 27.04.2020 №01007238. Неможливо ідентифікувати призначення платежу заданою партією товару;

- в зовнішньоекономічному контракті від 01.01.2020 № 01012020 відсутні печатки продавця:

- не підтверджені витрати на транспортування товару;

- не надано договору на міжнародне перевезення вантажу.

29.04.2020 за результатами розгляду поданої митної декларації № UA100110/2020/603208 відповідачем було надіслане електронне повідомлення за ідентифікатором ес6129b6-836с-499b-bf4c-7dd9cc1c7e2c, у якому зазначено, що:

- надані позивачем/декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності;

- надані відомості щодо складових митної вартості не підтверджені документально;

- існують розбіжності - у графі 44 відсутній документ (рахунок-проформа), на який йде посилання у платіжному дорученні. Посилання на вказаний рахунок-проформу відсутнє у інвойсі продавця від 27.04.2020 № 01007237. Неможливо ідентифікувати призначення платежу за даною партією товару:

- в зовнішньоекономічному контракті від 01.01.2020 № 01012020 відсутні печатки продавця;

- не підтверджені витрати на транспортування товару:

- не надано договору на міжнародне перевезення вантажу

За допомогою електронного повідомлення від 29.04.2020 відповідачем додатково, до поданих митних декларацій Позивачу запропоновано надати основні та додаткові документи протягом 10 календарних днів (за наявності), а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: - якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування: - прайс-листи виробника товару: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 254 МК України необхідно надати переклад українською мовою наданих документів.

04.05.2020 Позивачем подано лист № 05/608, яким він повідомив, що всі необхідні документи для митного оформлення товару подані ним у повному обсязі, надав законодавче обґрунтування обраного основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною контракту та висловив прохання провести митне оформлення товару за першим основним методом у найкоротший термін.

Після опрацювання зазначених документів, відповідач відмовив позивачу у прийнятті митних декларацій, у митному оформленні (випуску) товарів шляхом прийняття наступних документів:

1) рішення від 04.05.2020 №UA 100110/2020/000019/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом, у якому зазначена митна вартість 0,46 доларів США/кг та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA00110/2020/00036. У картці зазначена причина відмови у прийнятті митної декларації - декларантом обраний невідповідний метод визначення митної вартості та вказано, що митна декларація може бути прийнята тільки з урахуванням рішення від 04.05.2020 № UA100110/2020/000019/1$.

2) рішення від 04.05.2020 № UA100110/2020/000020/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом, у якому зазначена митна вартість 0,46 доларів США/кг та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2020/00037. У картці зазначена причина відмови у митому оформленні товарів - у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості від 04.05.2020 №UA100110/2020/000020/1 згідно ст. 55 Митного кодексу та необхідності внесення змін згідно ст. 269 Митного кодексу України.

В подальшому зазначені товари 04.05.2020 відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України були випущені Київською митницею ДФС у вільний обіг за митними деклараціями №UA100110/2020/603285 та №UA00110/2020/603286 зі сплатою митних платежів згідно митною вартістю товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між цією сумою та сумою митних платежів, визначених митницею відповідно до рішень про коригування митної вартості №UAА 100110/2020/000019/1 та №UA100110/2020/000020/1.

Загальна сума наданих позивачем гарантій становить 101284,49 грн (МД №UA 100110/2020/603285 -51131.63 грн, МД №UA100110/2020/603286 - 50152,86 грн).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку доказам і перевіряючи правомірність дій позивача у фіксації порушень за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема актів перевірки, складених за результатами здійснення планового і позапланового заходів, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, орган державного нагляду (контролю), суд зазначає про таке.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі – МК України) та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Приписи ч. 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, шо в своїй сукупності не спростовують сумнів v достовірності наданої інформації.

В свою чергу нормами статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2-8 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Також, в постанові від 30 червня 2015 року 21-591а15 Верховний Суд України зазначив, що "митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації".

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.04.2020 № 826/3100/16, від 19.03.2020 № 808/4127/15, від 25.03.2020 № К/9901/22419/19.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні митних декларацій до відповідача, позивачем були надані всі документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, в тому числі, контракт № 01012020 від 01.01.2020.

Відповідно до п. 2.1 Контракту № 01012020 від 01.01.2020 визначено, що вартість (ціна) товару зазначається у додатках до Контракту.

У п. 3 Замовлення № 1 (додаток до Контракту) зазначені відомості щодо вартості товару - вказана ціна - 50 (п`ятдесят) Євро за одну тонну Товару. Для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, окрім Контракту, Позивачем до митної декларації подано інвойси № 1103402207, № 01007237, № 01007238, № 1103402205, проформи-інвойси № 1105100082, № 1105100086, у яких теж зазначена ціна товару, яка складає 50 Євро за 1 тонну.

Щодо посилання відповідача, що під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено за подібними ЕМД, суд зазначає, що використання митним органом відповідних митних декларацій є необґрунтованим, оскільки не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаними митними деклараціями.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA10010/2020/000020/1 від 04.05.2020, як підставу відмови в митному оформленні зазначено: «Крім того існують інші розбіжності, а саме-в графі 44 відсутній документ (рахунок-проформа), на який іде посилання у платіжному банківському документі від 23.04.2020 №155JВКL4, який підтверджує переказ коштів за придбаний товар. Посилання на вищезазначий рзхунок-проформу відсутнє в інвойсі продавця від 27.04.2020 № 01007238. Таким чином неможливо ідентифікувати призначення платежу за даною партією товару».

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/000019/1 від 04.05.2020, як підставу відмови в митному оформленні зазначено: «Крім того, існують інші розбіжності, а саме-в графі 44 відсутній документ (рахунок-проформа), на який іде посилання у платіжному банківському документі, який підтверджує переказ коштів за придбаний товар, посилання на цей документ відсутнє в інвойсі продавця від 27.04.2020 № 01007237. Таким чином неможливо ідентифікувати призначення платежу за даною партією товару».

Суд зазначає, що позивачем планувалась закупівля товару в кількості 50 тонн, тому за попередніми виставленими продавцем інвойсами від 23.01.2020 № 1105100082 на оплату товару в кількості 25 тонн та № 1105100086 на оплату товару в кількості 25 тонн позивачем була сплачена сума, зазначена у вказаних інвойсах на підставі платіжного доручення від 23.04.2020 № 155JВКLК4. Саме тому у даному платіжному дорученні і були вказані інвойси № 1105100082 та № 1105100086. Але оскільки через фактичну поставку Продавцем меншої кількості товару - не 25 тонн, а 23,980 тонн одного вантажу, та не 25 тонн, а 23,540 тонн -наступного вантажу, то у графі 44 митних декларацій позивачем також був вказані - відповідно, інвойси від 27.04.2020 № 01007238 та від 27.04.2020 № 01007237, у яких продавцем зазначена фактична кількість відвантаженого вантажу, який імпортувався, пройшов митний контроль, та відповідно, його вартість, яка попередньо сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення від 23.04.2020 № 155 JВКLК4. Зазначений факт підтверджують додані Позивачем до митних декларацій інвойси № 1103402205 та № 1103402207.

Позивачем разом з митними деклараціями поданий лист Продавця від 27.01.2020 на англійській мові про те, що він не має та не використовує печатки для жодних документів та вказаний лист від 27.01.2020 з перекладом на українську мову. Відтак, твердження відповідача про відсутність печатки відправника на документах позивача як порушення митного законодавства – спростовуються наданими документами.

Також, у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA10010/2020/000020/1 від 04.05.2020 та №UA100110/2020/000019/1 від 04.05.2020 відповідачем зазначено, що позивачем не наданий договір на міжнародне перевезення вантажу та витрати на транспортування товару не підтверджені документально.

Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 встановлений порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу (далі - Порядок). Так, згідно розділу 2 Порядку - поміщений товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі - у графі 20 Митної декларації "Умови поставки" зазначається скорочене літерне найменування умов поставки згідно з класифікатором умов поставки та літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни, на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пробіл - назва цього географічного пункту.

Згідно з поданих митних деклараціях відповідно до умов поставки за контрактом від 01.01.2020 № 01012020 позивачем зазначені умови постачання - FСА. Згідно правил Інкотермс 2010 «Ргее Саггіег» («Франко перевізник») означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Відповідно FСА від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно з умов FСА покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.

Разом з тим. у Графі 44 Митної декларації "Додаткова інформація/Подані документи/ Сертифікати і дозволи" зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зокрема, документи, визначені пунктами 1-11 ч. З ст. 335 Митного кодексу України.

Згідно з п. 11 ч. 3 ст. 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до етап і 53 цього Кодексу.

Згідно з п. 6 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів с, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що надання послуг з перевезення товару здійснювалось ТОВ «Аврора Авто», без залучення третіх осіб на підставі договору №23/12/2020 на перевезення вантажу в міжнародному та внутрішньому сполученню від 23.01.2020.

Для підтвердження позивачем включення до митної вартості товару витрат на його транспортування разом з митними деклараціями відповідачу були надані документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме - довідки ТОВ "Аврора Авто" № 47 та № 48, разом з договором №23/12/2020 від 23.01.2020.

У своїх рішеннях про коригування митної вартості товарів від 04.05.2020 № UA100110/2020/000019/1 та від 04.05.2020 № UA100110/2020/000020/1 відповідач не зазначив, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих позивачем документів неможливо встановити такі складові. Крім того відповідачем не вказано які саме відомості щодо складових митної вартості товару у поданих позивачем документах відсутні, не вказано також у чому саме подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

При цьому відповідач, у своїх Рішеннях не обгрунтував числові значення скоригованої митної вартості товару та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (першим методом), а безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, а також не довів необхідність визначення такої вартості за резервним методом, з урахуванням того, що зазначені відповідачем розбіжності у документах не входять до переліку обставин, визначених у ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, які можуть бути підставою для прийняття Митницею рішень про коригування заявленої Позивачем митної вартості товару.

Ненаведення відповідачем в своїх рішеннях про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування Митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень митниці щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Відповідач не довів законність застосування методу ідентичності при встановленні митної вартості товару, оскільки в даному випадку вартість товару відповідно до ст. 57, 59 МКУ повинна визначатися за ціною договору (контракту) - за основним методом.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7570 від 19.05.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» (70605, Запорізька область, м. Пологи, вул. Лесі України, буд. 243, код ЄДРПОУ 03327724) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8 - А, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання незаконними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8 - А, код ЄДРПОУ 43337359) про коригування митної вартості товарів відповідача № UA100110/2020/000019/1 від 04.05.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8 - А, код ЄДРПОУ 43337359) про коригування митної вартості товарів відповідача № UA100110/2020/000020/1 від 04.05.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8 - А, код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» (юридична адреса: 70605, Запорізька область, м. Пологи, вул. Лесі України, буд. 243, код ЄДРПОУ 03327724) судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17.08.2020.

Рішення не набрало законної сили.

Суддя Р.В. Сацький