Ухвала суду № 91027499, 17.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/793/20

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглянувши позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними,

встановив:

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишено без руху, а позивачу було надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2102 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 10.02.2020 від позивача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків позову, в якому позивач зазначив, що відповідно до виписки по рахункам Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області станом на 24.02.2020 вбачається, що за кодом економічної класифікації видатків "2800" в графі "Вихідний залишок" відсутні кошти на рахунках, у зв`язку з чим виконати вимоги ухвали та усунути недолік стосовно сплати судового збору у встановлений ухвалою термін є неможливим.

Ухвалою суду від 10.03.2020 продовжено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строк для усунення недоліків його позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн.

На адресу суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків позову, в якому позивач зазначив, що у зв`язку з виникненням надзвичайного стану в країні, було обмежено функції органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Ухвалою суду від 30.03.2020 продовжено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строк для усунення недоліків його позовної заяви на 7 днів з дня закінчення карантину в країні шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн.

На адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить визнати причини щодо несплати судового збору поважними, а також просить вирішити питання щодо сплати судового збору при прийнятті судового рішення по суті справи.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору чи документу, який би підтверджував підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач просить суд відстрочити сплату судового збору, посилаючись на відсутність у державного органу коштів, призначених на його сплату.

Проте, як зазначено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, у розумінні статті 8 Закону України "Про судовий збір" відповідач не є суб`єктом, на якого поширюються положення вказаного Закону щодо відстрочення від сплати судового збору.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Отже, всупереч вимогам частини 3 статті 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви.

У строк, встановлений судом, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви та вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що у встановлений строк недоліки позовної заяви не усунуто, її слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Майстренко