Ухвала суду № 91027054, 18.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 серпня 2020 р.Справа №160/9753/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/9753/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051), Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора від 16.07.2020 року про неуспішне проходження начальником відділу організації представництва управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора від 16.07.2020 року про неуспішне проходження начальником відділу організації представництва управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позивачем подано заяву про намір пройти атестацію, про надання згоди на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації.

У зв`язку із успішним проходженням І та II етапів атестації, які полягали у складанні іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, та складанні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, позивача було допущено до співбесіди з Четвертою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур, яка відбулась 16.07.2020 року.

Під час проведення співбесіди, яка тривала 45 хвилин, члени комісії ставили питання про освіту та місце роботи батька позивача за останні 15 років, факти придбання позивачем та його батьком транспортних засобів починаючи з 2006 року та по 2018 рік, подорожі за кордон за все життя, наявність зброї та інше.

Разом з тим, запитання по виконанню практичного завдання, яке позивач виконав до початку співбесіди, йому не ставилися, через що не було дотримано положення пунктів 12, 13 розділу 4 Порядку №221.

Позивач стверджує, що членами комісії ставилися численні запитання щодо наявності матеріальних ресурсів на придбання мною автомобілю, а також щодо придбання транспортних засобів батьком позивача.

Також позивач зазначає, що його усні пояснення під час співбесіди членам комісії щодо законності придбання транспортних засобів позивачем та його батьком не було взято до уваги. Пропозицію позивача надати документальні докази щодо законності походження коштів, витрачених на купівлю автомобілів, комісією було проігноровано.

Після проведення співбесіди з усіма прокурорами, 16.07.2020 року на сайті Офісу генерального прокурора в розділі «Підсумки проведення співбесід прокурорів регіональних прокуратур 16 липня 2020 року» позивач дізнався про неуспішне проходження ним атестації.

Станом на 17.08.2020 року позивачу не відомі причини прийняття комісією рішення про неуспішне проходження атестації.

З метою отримання інформації, адвокатом позивача Рязанцевою А.Ф. 27.07.2020 року до Офісу Генерального прокурора направлено відповідний адвокатський запит.

Проте, станом на 17.08.2020 року відповіді адвокатом Рязанцевою А.Ф. не отримано.

З огляду на викладене, на думку позивача, наслідком прийнятого 16.07.2020 року Четвертою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, його буде обов`язково звільнено з органів прокуратури України, а тому задля охорони трудових інтересів, збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та уникнення непередбачуваних негативних наслідків для позивача у вигляді порушення його трудових прав та протиправного звільнення з посади просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

При розгляді заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

При розгляді та вирішенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

У відповідності до ч. 6 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України містить пряму норму, яка забороняє суду застосовувати інститут забезпечення позову в подібних правовідносинах, а тому вимога позивача про зупинення дії рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора від 16.07.2020 року про неуспішне проходження начальником відділу організації представництва управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 не може бути задоволена, оскільки задоволення заяви про забезпечення позову призведе до прямого втручання суду в конкурсну процедуру, яка проводиться державним органом.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/9753/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський