Постанова № 91025267, 13.08.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2009/20

Провадження № 3/346/1246/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду П`ятковський В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського відділу поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, гр. України,

- за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2020 року о 21 год. 59 хв. гр. Приймак в с. Лісний Хлібичин Коломийського району в порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом марки "Дефіант", без номерного знака, в стані алкогольного сп"яніння.

У судовому засіданні представник порушника, адвокат ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_3 винним себе не визнає. Вважає, що його освідування було проведено з порушеннями вимог ст. 266 ч. 3 КУпАП та п. 7 Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів, оскільки - на місці події був тільки олин свідок, водій з результатами тестування не погоджувався, а у лікарню доправлений не був. Крім того технічний прилад "Drager Alcotest 6810", який засвідчив стан сп"яніння, не містить оцінки відповідності державної реєстрації, тобто не відноситься до числа дозволених для застосування на території України. Всі дані обставини у сукупності вказують на відсутність в діях ОСОБА_3 вини.

Також представник підтримав клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року скасовано ст. 130 КУпАП в редакції станом на дату складання протоколу про адміністративні правопорушення, тобто відсутня стаття, яка б передбачала відповідальність за таке.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та показання свідків, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 234355, складеного 20 травня 2020 року поліцейським СРПП Коломийського відділу поліції Куташівським вбачається, що ОСОБА_3 20 травня 2020 року о 21 год. 59 хв. по вул. Коцюбинського в с. Лісний Хлібичин, Коломийського району, керував транспортним засобом марки "Дефіант", без номерного знака в стані алкогольного сп"яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема:

- даними, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого ОСОБА_3 пройшов освідування на стан сп`яніння із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків;

- результатом проведеного тесту на приладі "Драгер" від 20 травня 2020 року, згідно якого стан сп"яніння ОСОБА_3 становив 0, 52 %, що він засвідчив своїм підписом на роздруківці тесту;

- даними письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 20 травня 2020 року, з приводу обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , серії ДПР18 № 234355 від 20 травня 2020 року;

- рапортами поліцейських Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Туліки та Куташівського від 20 травня 2020 року;

власноручно написаними поясненнями у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 234355;

- даними із переглянутого в судовому засіданні відеозапису обставин фіксування правопорушення на місці зупинки транспортного засобу та проходження водієм освідування на стан алкогольного сп"яніння.

Вищенаведені письмові докази в повній мірі спростовують посилання представника Приймака викладені у заяві про закриття провадження у справі.

Таким чином суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ст. 33 КУпАП).

При накладенні адміністративного стягнення, суд, враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу порушника, і вважає, що на ОСОБА_3 повинно бути накладено адміністративне стягнення визначенне санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 221, 283, 284, 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить десять тисяч двісті гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави (Отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі десяти днів, з дня винесення постанови.

Суддя П`ятковський В. І.