Постанова № 91025241, 18.08.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7781/20

Провадження № 3/344/3825/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Зеленко О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції від 07 липня 2016 року),-

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №274971 від 13.06.2020, 13.06.2020 о 00 год 20 хв в м. Івано-Франківську на вул. Незалежності, 126, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mazda 3», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції від 07 липня 2016 року).

У судове засідання 06.07.2020 ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. 03.07.2020 захисник ОСОБА_1 – адвокатом Жарським Т.В. подано до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином та зайнятістю в розгляді іншої справи.

У судове засідання 18.08.2020 ОСОБА_1 не з`явився, з`явився захисник ОСОБА_1 – адвокат Жарський Т.В., якому роз`яснено вимоги ст.271 КУпАП, вважав за можливе розглядати справу за відсутності його довірителя та подав суду письмові пояснення, відповідно до яких просив направити даний протокол на доопрацювання у зв`язку із численними порушеннями, зокрема зазначивши, що підстав для зупинки ОСОБА_1 не було, не вірно зазначено прізвище свідка ОСОБА_2 , не має акту огляду, у направленні відсутнє найменування закладу охорони здоров`я.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Жарського Т.В., дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши їх у сукупності, вважаю зазначити наступне.

До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VІІІ від 22.11.2018, тобто до 01.07.2020, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тощо. Після набрання чинності Законом відповідальність було виключено з ч.1 ст.130 КУпАП та ч.3 ст.130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Виходячи із вказаних положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.

Також, згідно ч.2 ст.8 КУпАП, закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Виходячи із зазначених положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст.286-1 КК України, оскільки Законом було посилено юридичну відповідальність, оскільки замість адміністративної відповідальності було передбачено кримінальну відповідальність, яка є найбільш суворою за змістом державного примусу та правовими наслідками.

Згідно з п.6 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Внесеними змінами до ст.130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.

Виходячи з даних положень підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.6 ст.247 КУпАП також відсутня, а тому в задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Жарського Т.В. про закриття провадження у даній справі на підставі п.6 ст.247 КУпАП слід відмовити.

Згідно ст.253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Передача матеріалів справи про керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тощо, не може бути заснована з огляду на те, що в ст.253 КУпАП йдеться про випадки, коли було вчинено кримінальне правопорушення, однак з тих чи інших об`єктивних або суб`єктивних підстав замість початку кримінального провадження було розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З огляду на зазначене, здійснюється розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, які були вчинені до 01 липня 2020 року, відповідно до ст.130 КУпАП у редакції, чинній на час вчинення таких діянь.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП (у редакції від 07 липня 2016 року), відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №274971 від 13.06.2020, 13.06.2020 о 00 год 20 хв в м. Івано-Франківську на вул. Незалежності, 126, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mazda 3», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також містить відомості щодо свідків.

Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до протоколу, при складенні протоколу ОСОБА_1 роз`яснювалися його права і обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Як вбачається з протоколу, правопорушник з наявними ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Встановлено наступний порядок огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Згідно з ч.3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Тобто, зі змісту протоколу слідує, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону.

Враховую, що доказове значення має не саме визнання або заперечення ОСОБА_1 своєї вини, а та конкретна інформація про обставини, що мають значення для справи, тобто фактичні дані щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Також, як того вимагає п.6 розділу ІХ Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015р. №1395, відмова від проходження в установленому порядку огляду для визначення стану сп`яніння відбулася у присутності двох свідків.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів в справі, вважаю, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 ставилось у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто порушення п.2.5 ПДР України, а не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто порушення п. 2.9 ПДР України.

Крім того, згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Як вбачається з відеозаписів, переглянутих в судовому засіданні, ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції за те, що не працювала ліва фара ближнього світла у темну пору доби. Водію ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», оскільки із салону автомобіля чути запах алкоголю. Спочатку водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки, після чого останній у присутності 2 свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, вважаю, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Закон не передбачає можливості висунення особою, яку зупинили працівники поліції, умов проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому у ситуації, яка розглядається, немає підстав вважати, що водій, навівши умови, за яких він може поїхати з поліцейськими до закладу охорони здоров`я, фактично погодився пройти такий огляд.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу серії ДПР 18 №274971 від 13.06.2020, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, письмовими пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відеозаписами, переглянутими в судовому засіданні, поясненнями захисника ОСОБА_1 - адвоката Жарського Т.В.

Також, відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Неправозгідним є посилання адвоката Жарського Т.В. на врахування при розгляді даної справи постанов судді Житомирського районного суду Житомирської області від 07.07.2020, Святишинського районного суду міста Києва від 06.07.2020 та 07.07.2020, Московського районного суду м. Харкова від 03.07.2020, Зачепилівського районного суду Харківської області від 01.07.2020, Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02.07.2020, Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 01.07.2020, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровського області від 03.07.2020, Вінницького апеляційного суду від 02.07.2020, оскільки будь-якої вимоги про врахування іншими судами вказаних постанов законодавство не містить. Як вже зазначалося, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає врахування іншими судами при застосуванні таких норм права виключно висновків, викладених у постановах Верховного Суду.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП (у редакції від 07 липня 2016 року) як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП (у редакції від 07 липня 2016 року).

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпА П(у редакції від 07 липня 2016 року) повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 33 КУпАП, ст.130 (у редакції від 07 липня 2016 року), ст.ст. 221, 251, 268, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (у редакції від 07 липня 2016 року), та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106- 420 грн. 40 коп. судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Зеленко