Вирок № 91022837, 18.08.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.08.2020 227/1242/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

прокурора Левковського К.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Добропілля, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050230000379 від 24 березня 2020 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля Донецької області, громадянина України, із неповною вищою освітою (бакалавр), не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 15.03.2020 року о 00 годин 09 хвилин, на ґрунті заздалегідь виниклого наміру, спрямованого на заволодіння чужим майном і зверненням його на свою користь, з метою наживи, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в торгівельній залі магазину ТОВ «АТБ-маркет» «Продукти-368», розташованого за адресою: Донецька область, м. Добропілля, м-н Сонячний, 29а, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з вітрини тимчасового асортименту, таємно, викрав міні-квадрокоптер на радіокеруванні JYBR90348, вартістю 359,20 грн, належний ТОВ «АТБ-маркет» «Продукти-368».

Вказане майно ОСОБА_1 сховав під одягнену на ньому куртку та, утримуючи при собі, пройшов через касу магазину, не розрахувавшись.

Заволодівши майном та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв ТОВ «АТБ-маркет» «Продукти-368» матеріальний збиток на загальну суму 359,20 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, обвинувачений вказав, що 15 березня 2020 року, знаходячись у торгівельній залі магазину ТОВ «АТБ-маркет» о 00 годин 09 хвилин з вітрини взяв міні-квадрокоптер на радіокеруванні, вартістю 359,20 грн. Сховавши квадрокоптер під одягнену на ньому куртку, не розрахувавшись, вийшов з магазину. Під час досудового розслідування квадрокоптер повернув представнику потерпілої сторони. Просив суд розглянути справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, без дослідження доказів його вини.

Представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» - Пересадько Д.В. в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі. Просив призначити покарання на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, викладених у обвинувальному акті, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Разом з тим, суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, з`ясував правильність розуміння особами змісту цих обставин, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд переконаний, що обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і сумнівів в добровільності та істинності його позиції немає.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненому повністю доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд враховує і те, що Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності з 1 липня 2020 року (крім пункту 2 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень цього Закону) внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, де кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

З 01.07.2020 року кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, перестало бути злочином та відноситься до категорії кримінальних проступків (виходячи з санкції ч. 1 ст. 185 КК України).

Частинами 1, 2 статті 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Отже, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживає разом з батьками, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України по кримінальному провадженні, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.

За висновком органу пробації, відповідно до оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення встановлено загальний рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення - середній, ризик шкоди життю та здоров`ю щодо оточуючих - низький, рівень ризику небезпеки для суспільства - середній.

Тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого без обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення в межах санкції частини 1 статті 185 КК України у вигляді штрафу, встановленому санкцією статі в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Саме таке покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, та його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи призначене покарання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід не обирати.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази по кримінальному провадженню:

- сейф-пакет № 2468941, в якому знаходиться міні-квадрокоптер на радіокеруванні JYBR90348, який передано на зберігання представнику потерпілого Пересадько Д.В. - повернути власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» «Продукти-368»;

- лазерний оптичний DVD-R диск об`ємом 4,7 Гбайт з відеозаписами з камер спостереження від 15.03.2020 року, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк подачі апеляційної скарги обвинуваченим обчислюється з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя В.М. Любчик