Ухвала суду № 91019782, 14.08.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12846/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 серпня 2020 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Смолій Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб-пром» про стягнення вартості сплачених майнових прав за договорами купівлі-продажу майнових прав,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб-пром» про стягнення вартості сплачених майнових прав за договорами купівлі-продажу майнових прав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1-3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вищевказаних вимог, подавши до суду позовну заяву, позивач не оплатив її судовим збором, натомість просив відстрочити його сплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За нормами ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, нормами цивільного процесуального законодавства встановлений вичерпний перелік умов, за наявності яких суд може вирішити питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його оплати.

ОСОБА_1 не підтвердив своє клопотання про відстрочення сплати судового збору належними доказами, що позбавляє суд можливості вирішити дане клопотання. Копія трудової та медичної книжки позивача не є такими доказами, оскільки жодним чином не свідчать про відсутність доходів у ОСОБА_1 .

За таких обставин клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог п.п. 1 п. 1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А отже, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 6873,43 гривень., що становить 1 відсоток визначеної ним ціни позову.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 ЦПК України протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, для усунення її недоліків, а саме: сплати судового збору та надання суду оригіналу квитанції для підтвердження цього.

У разі невиконання вимог ухвали протягом десяти днів з моменту її отримання, заяву необхідно повернути позивачу та вважати її не поданою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб-пром» про стягнення вартості сплачених майнових прав за договорами купівлі-продажу майнових прав залишити без руху, про що повідомити позивача.

Надати позивачу десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків зазначених в ній.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя –