Ухвала суду № 91019417, 18.08.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.08.2020 Справа № 554/2540/20

Провадження №1-кс/554/10894/2020

УХВАЛА

іменем України

18 серпня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Бідило Т.О.,

прокурора Джавадяна І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в режимі відеоконференції заяву адвоката Бідило Тараса Олександровича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про повернення застави у зв`язку з припиненням дії запобіжного заходу,-

В С Т А Н О В И В :

06 серпня 2020 року до Октябрського районного суду м.Полтави звернувся адвокат Бідило Т.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 із вищевказаною заявою про повернення застави, в обґрунтування якої посилається на таке.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 24 квітня 2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строк було враховано з 24.04.2020 року з 12 год. 20 хв. до 22.06.2020 року до 12 год. 20 хв., також визначено розмір застави в сумі 168160 грн. 27 квітня 2020 року громадянкою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на депозитний рахунок була внесена застава в розмірі 168160 грн.

Разом із тим, вищевказану ухвалу підозрюваним оскаржено в апеляційному порядку та 02 червня 2020 року Полтавський апеляційний суд скасував ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 24 квітня 2020 року та постановив нову ухвалу, згідно з якою застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.05.2020 року, визначивши заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 грн.

Заявник вважає, що на момент винесення зазначеної ухвали строк дії запобіжного заходу сплив. На його думку, відносно ОСОБА_1 на даний час жодного запобіжного заходу не обрано, жодних обов`язків на нього не покладено.

Посилаючись на положення ч.11 ст.182, абз.3 ч.4 ст.202, ст.203 КПК України, а також ухвалу апеляційного суду від 02 червня 2020 року, якою строк дії запобіжного заходу було визначено до 05 травня 2020 року, вважає, що запобіжний захід діє доти, доки дії ухвала і діє строк, який визначений у ній. Застава забезпечує виконання обов`язків, які покладені на особу, а закінчення обов`язків призводить до закінчення строку перебування застави на рахунку у бюджеті. На підставі викладеного, у зв`язку із закінчення строку дії застави та безпідставністю подальшого знаходження грошових коштів у розмірі 168160 грн. на депозитному рахунку просить їх повернути заставодавцю ОСОБА_2 та задовольнити подану заяву.

У судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_1 та захисник підозрюваного адвокат Бідило Т.О. підтримали подану заяву з підстав, викладених у заяві, просили задовольнити та повернути внесену заставодавцем заставу у відповідному розмірі.

Прокурор Джавадян І.М. у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, із заявою не погодився, заперечував проти задоволення заяви, запобіжний захід у вигляді застави не припинив своєї дії та продовжує існувати до настання визначених КПК України підстав, з якими пов`язані припинення заходів забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши пояснення підозрюваного та його захисника, прокурора, перевіривши доводи, викладені в заяві, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд вважає відмовити у задоволенні заяви з таких підстав.

Установлено, що 24 квітня 2020 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з 24.04.2020 року з 12 год. 20 хв. до 22.06.2020 року до 12 год. 20 хв.; визначено розмір застави ОСОБА_1 в розмірі 168160 грн.

Як вбачається з ухвали Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2020 року ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 24 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 скасовано; постановлено нову ухвалу; клопотання задоволено частково; застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.05.2020 року; визначено розмір застави ОСОБА_1 в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 гривень; в разі внесення застави покладено на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до підозрюваного відповідно до вимог ст.183 КПК України, із застосуванням вимог ст.182 КПК України. Разом із винесенням ухвали відповідно до вимог ч.5 ст.182 КК України визначено розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

27 квітня 2020 року на виконання ухвали від 24 квітня 2020 року гр. ОСОБА_2 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області було внесено вищезазначену суму застави 168160 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №0.0.1689573519.1.

Заявник вважає, що оскільки ухвалу слідчого судді від 24 квітня 2020 року скасовано апеляційним судом 02 червня 2020 року і визначено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 травня 2020 року, то відповідно закінчився строк дії застави.

Проте такі доводи сторони захисту слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки згідно з ч.4 ст.202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України, строку дії застави як запобіжного заходу не передбачено.

Також, суд бере до уваги, що відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згоди.

Тобто, посилання заявника на положення ч.11 ст.182 КПК України є передчасними і необґрунтованими, оскільки вони підлягають застосуванню у випадку завершення кримінального провадження (ухвалення вироку, закриття кримінального провадження), за відсутності підстав для звернення застави в дохід держави, скасування та/або зміни застави на інший запобіжний захід.

З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов`язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов`язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

При цьому, після внесення грошових коштів у якості застави за підозрювану особу строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до норм кримінального процесуального Кодексу діє до моменту прийняття остаточного рішення, оскільки відповідно до ст.182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії.

Таким чином, у розумінні норм чинного КПК України запобіжний захід у вигляді застави не має строкового виразу, а відтак, строк дії такого запобіжного заходу продовжуватись не має.

З огляду на вказане, посилання заявника на нібито закінчення строку дії застави у зв`язку з винесенням ухвали Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2020 року про скасування ухвали слідчого судді від 24 квітня 2020 року, не стосується запобіжного заходу у вигляді застави та не свідчить про припинення його дії. Разом із тим, цією ж ухвалою постановлено нову ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави та покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у кримінальному провадженні №42019220000000729 від 18.11.2019 року. А відтак підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з відповідними правовими наслідками.

Згідно зі статтею 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.368 КПК України питання, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження вирішується судом при ухваленні вироку за наслідками судового розгляду кримінального провадження.

Так, відповідно до ст.374 КПК України в резолютивній частині вироку зазначається, зокрема, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Отже, обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді застави, продовжує діяти до підстав, визначених ст.ст.203, 368 КПК України.

Інших даних, які б свідчили про наявність підстав для повернення застави заявником не наведено.

Беручи до уваги, що строк дії запобіжного заходу не визначений, його дія у встановленому КПК України порядку не припинилася, даний запобіжний захід у вигляді застави, який не обмежується строком, на теперішній час діє, не змінений і не скасований, враховуючи відсутність підстав, визначених ст.203 КПК України, а тому слідчий суддя вважає заяву адвоката Бідило Т.О. передчасною і не вбачає на даній стадії правових підстав для повернення внесеної за ухвалою суду застави.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що у задоволенні заяви потрібно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 194, 202, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви адвоката Бідило Тараса Олександровича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про повернення застави у зв`язку з припиненням дії запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Г.В. Андрієнко