Ухвала суду № 91018913, 29.07.2020, Зіньківський районний суд Полтавської області

Зіньківський районний суд Полтавської області

________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/905/20

Номер провадження 1-кп/530/84/20

У Х В А Л А

29.07.2020 р. м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді Дем`янченка С.М., за участю секретаря - Тараненко Т.І., прокурора Чубенка А.І., захисника обвинуваченого адвоката Зінченка Г.В. розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Зіньків, Полтавської області обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

З Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшов для розгляду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України, який ухвалою судді від 23.07.2020 року призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні, суд дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України, приходить до висновку про можливість призначення його до судового розгляду з наступних підстав.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено. Таким чином, вислухавши прокурора, який доповів про можливість призначення обвинувального акту та доданих до нього документів до судового розгляду, розглянувши клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Зінченка Г.В. про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не пов`язаного з позбавленням волі, заслухавши думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Зінченка Г.В., які заперечували стосовно задоволення клопотання прокурора та не заперечували стосовно призначення справи до судового розгляду, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора, стосовно обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів та відмови в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Зінченка Г.В. про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не пов`язаного з позбавленням волі, є всі підстави для призначення справи до судового розгляду з наступних підстав.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 01.04.2020 року ОСОБА_1 було обрано міру запобіжного заходу по даному кримінальному провадженні у виді тримання під вартою який в подальшому було продовжено до 30.07.2020 року.

Відповідно до ч.1 статті 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи своє клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що підставою застосування запобіжного заходу є:1) переховуватися від суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення. Існування вказаних ризиків прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може уникнути кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочинів, умисне ухилення обвинуваченого від суду, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Обвинувачений ніде не працює, стан здоров`я ОСОБА_1 який є працездатною особою, його незадовільний майновий стан, соціальні зв`язки обвинуваченого в місці його постійного проживання, та те що він раніше судимий, а тому є наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання йоговинуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»), оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України, крім цього ухвалою судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 19.06.2020 року ОСОБА_1 було продовжено міру запобіжного заходу по даному кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою закінчується 30.07.2020 року.

При цьому суд керується висновками рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 6.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтованої підозри у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, однак застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, з огляду на його матеріальні можливості та існуючу ситуацію в Україні, оскільки на даний час в зв`язку із проведенням в Україні операції об`єднаних сил та наявності непідконтрольних Україні територій, обвинувачений може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого який раніше вчиняв корисливі злочини, беручи до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, що відносяться до категорії тяжких, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, останній може ухилитись від суду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорт) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.23, 176,177,179,184,186,187,193, 194,314-316, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України, у відкритому судовому засіданні на 27 серпня 2020 року о 10 год. 00 хвилин, в залі Зіньківського районного суду Полтавської області, за участю прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого адвоката Зінченка О.Г.

Обрати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, з повною загальною середньою освітою, не працюючому, не одруженому, раніше судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 ( шістдесят ) днів.

Строк дії запобіжного заходу рахувати з 16 год. 10 хв. 29.07.2020 року по 16 год. 10 хв. 26 вересня 2020 року.

Одночасно визначити заставу, після внесення якої ОСОБА_1 звільняється з-під варти в розмірі 50 (п`ятдесяти ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 109850 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Полтавська державна установа ВП ( №23).

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджують внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Полтавська державна установа ВП(№23)" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, та суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи "Полтавська державна установа ВП(23) у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти йому , або заставодавцю обов`язки , покладенні на обвинуваченого та наслідки їх невиконання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися без дозволу суду з місця свого проживання за вказаною обвинуваченим адресою.

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до суду за першою вимогою.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Зінченка Г.В. про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не пов`язаного з позбавленням волі - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури Чубенка А.І.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» для виконання, вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

В судове засідання на 10 год. 00 хв. 27 серпня 2020 року, доставити обвинуваченого ОСОБА_1 який утримується під вартою в ДУ Полтавська державна установа ВП ( №23) ( м. Полтава, вулиця Пушкіна, 91).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий -