Ухвала суду № 91018766, 17.08.2020, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email

inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кс/381/564/20

381/2870/15-к

УХВАЛА

м.Фастів Київська область 12 серпня 2020 року

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Соловей Г.В.

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю скаржника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження № 12015110310000206 від 07.02.2015 року,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на постанову слідчого СВ Фастівського ВП ГУНП в Київській області Совенко М.О. від 30.07.2020 року про закриття кримінального провадження №12015110310000206 від 07.02.2015 року посилаючись на те, що в провадженні Фастівського відділку поліції перебувало дане кримінальне провадження, відомості за яким, було внесено за його заявою. Попередня кваліфікація за ч.1 ст. 382 КК України. Даний слідчий не вів цю справу, жодного опитування, чи слідчих дій згідно ст. 9 КПК України не проводив. В постанові наводив підстави які не відповідають дійсності та немають доказової бази чи юридичної сили. Не надавши оцінки, що дані обставини мали місце до рішення Фастівського міськрайонного суду від 13.11.2013 року яким зобов"язано виконком забезпечити житлом його та його сім"ю. Просить вказану постанову скасувати. Зобов2язати слідчого в місячний термін направити подання про підозру за ч.3 ст.382 Фастівському міському голові ОСОБА_2 . Надати звіт про виконання рішення суду.

В судовому засіданні скаржник доводи, викладені в скарзі підтримав та просив вимоги скарги задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти скарги заперечував та вважав її безпідставною, а постанову слідчого обгрунованою та законною.

Слідчий до суду не з"явився причини його неявки слідчому судді не відомі. В силу ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора, рішення дії, чи бездіяльність яких оскаржується не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення скаржника про наявність підстав для задоволення скарги, прокурора про безпідставність скарги, дослідивши матеріали скарги, кримінального провадження №12015110310000206 від 07.02.2015 року прихожу до наступного висновку.

Відповідно до норм ст.303 КПК України законодавець передбачив виключний перелік рішень та дій слідчого і прокурора, які можуть бути оскарженні на стадії досудового розслідування в тому числі і рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження на досудовому розслідуванні може бути оскаржене заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Скаржник є потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні, тобто належним носієм права на оскарження постанови слідчого про закриття вказаного кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчиненні дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Постановою заступника начальника СВ Фастівського відділення поліції Васильківського відділу Головного управління Національної поліції в Київській області Совенко М.О. від 30.07.2020 року закрито кримінальне провадження №12015110310000206 від 07.02.2015 року правова кваліфікація за ч.1 ст.382 КК України. Скарга надійшла до суду 07.08.2020 року.

З матеріалів кримінального провадження №12015110310000206 від 07.02.2015 року вбачається, що дане кримінальне провадження перебувало у проваджені СВ Фастівського відділення поліції Васильківського відділу ГУ НП в Київській області. Відомості до ЄРДР були внесені за заявою ОСОБА_1 , правова кваліфікація за ч.1 ст.382 КК України за фактом умисного не виконання судового рішення.

За результатами досудового розслідування 30 липня 2020 року заступником начальника СВ Фастівського відділення поліції Васильківського відділу ГУ НП в Київській області Совенко М.О. винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

З оскаржуваної постанови вбачається, що в ході проведення досудового розслідування слідчим встановлено, що згідно рішення Фастівського міськрайонного суду від 13.11.2013, виконком Фастівської міської ради зобов`язано позачергово забезпечити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 житлом.

Рішення Фастівського міськрайонного суду від 13.11.2013 року було направлено до Фастівського ДВС ГУ юстиції в Київській області для виконання. 08.07.2014 року боржника зобов`язано виконати ухвалу суду. 22.10.2014 року ДВС ГУ юстиції в Київській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника. 07.11.2014 року ДВС ГУ юстиції в Київській області направлено вимогу про виконня рішення суду. 09.12.2014 року ДВС ГУ юстиції в Київській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника.

Також, при проведені досудового розслідування було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Фастівської місцевої ради народних депутатів від 17.05.1994 за № 68\8 «Про надання житлової площі ОСОБА_1 » ОСОБА_1 отримав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 жилою площею 43,2 кв. м., як воїн-інтернаціоналіст та інвалід армії, прирівняний до інвалідів війни, що перебував на квартобліку в списках на першочергове отримання житла.

У 1999 році дружина ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 . В процесі ОСОБА_1 позов визнав та подав письмову заяву про відмову від своєї частки квартири.

Слідчим зазначено про те, що ОСОБА_1 свідомо відмовився від своєї частки на користь третьої особи, вчинив свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду.

В постанові слідчий посилається на роз`яснення Міністерства юстиції України та Міністерства соціальної політики України та відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Житловим кодексом УРСР, Постановою Ради Міністрів УРСР № 470 від 11.12.1984 року «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень» зазначено про те, що особа, яка користується пільгою ветерана війни-інваліда війни не може двічі скористатися даною пільгою при вирішенні питання то поліпшення житлових умов.

Відповідно до статті 17 ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Житловим кодексом УРСР, Постановою Ради міністрів УРСР № 470 від 11.12.1984 року «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень», громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96 Житлового кодексу УРСР) ( 5464-10 ), не беруться на квартирний облік протягом п`яти років з моменту погіршення житлових умов.

Отже, встановлено, що ОСОБА_1 скористався пільгою інваліда війни та згідно Рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради № 68\8 від 17.05.1994 року отримав житлову трикімнатну квартиру на яку в подальшому втратив право користування за рішенням суду (встановлені обставини передували винесеню рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2013 року).

В подальшому скаржник звернувся з позовом до суду про забезпечення житлом в порядку ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" посилаючись на те, що через бездіяльність відповідача він не отримав житло у визначений законом строк, оскільки громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно відповідно до закону та рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2013 року справа № 2/381/1447/13 було задоволено його позовні вимоги в частині забезпечення його та його сім"ї житлом.

При проведені досудового розслідування встановлено, що 08.07.2014 року відкрито виконавче провадження (в матеріалах кримінального провадження міститься постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2014 року) державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного УЮ у Київській області (на час відкриття виконавчого провадження) ВП № 43987395 по виконанню виконавчого листа № 2/381/1447/13 виданого 20.06.2014 року Фастівським міськрайонним судом Київської області про зобов"язання виконком Фастівської міської ради позачергово забезпечити житлом ОСОБА_1 із складом сім"ї житлом.

19.08.2014 року виконавчий комітет при отримані постанови про відкриття виконавчого провадження повідомили листом (вх.№ 06-23/2302 ) начальника відділу ДВС про те, що на час відкриття виконавчого провадження вільних житлових приміщень у місті Фастові не має, оскількі протягом останніх шести років будівництво у місті Фастові не ведеться.

22.10.2014 року ДВС ГУ юстиції в Київській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника. 07.11.2014 року ДВС ГУ юстиції в Київській області направлено вимогу про виконня рішення суду. 09.12.2014 року ДВС ГУ юстиції в Київській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника.

09.12.2014 Фастівський ДВС ГУ юстиції в Київській області направив до Фастівського МВ (на час звернення) подання про притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб Фастівського виконавчого комітету міської ради.

як встановлено досудовим слідством в свою чергу у зв`язку з неможливістю виконати рішення суду, виконавчий комітет Фастівської міської ради неодноразово звертався до Фастівської місцевої прокуратури з проханням ініціювати перегляд судового рішення від 13.11.2013 по цивільній справі за № 381\4825\13-ц з огляду на те, що протягам багатьох років (починаючи з 1999 року до винесення рішення Фастівського міськрайонного суду) ОСОБА_1 свідомо погіршував свої житлові умови, продаючи, даруючи, та відмовляючись від своєї частки на користь третіх осіб, вчиняв свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду.

При проведені досудового розслідування було встановлено, що станом на 20.02.2018 року у розпорядженні виконавчого комітету не має вільного житла для забезпечення житлом ОСОБА_1 на виконання рішення Фастівського міськрайонного суду від 13.11.2013 року №2\381\1474\13, а також відсутні вільні кошти загального та спеціального фондів міського бюджету на депозитних (вкладених) рахунках в установах банків (даний факт підтверджено письмовими матеріалами справи).

Також, вказане питання щодо виконання рішення неодноразово було розглянуто на засіданні громадської комісії по житловим питанням при виконавчому комітеті Фастівської міської ради де в тому числі, пропонувалося ОСОБА_1 надати всі необхідні документи згідно переліку для включення його в позачергову чергу, однак документи надані не були.

Слідчим 18.03.2020 року проведено тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо встановлення та перевірки обставин.

При дослідженні вилучених документів слідчим встановлено, що на засіданні громадської комісії із житлових питань при виконавчому комітеті 17.04.2019 року було вкотре, обговорене питання про позачергове забезпечення житлом ОСОБА_1 у вільних кімнатах №1-10 та № 2-44 в гуртожитку по АДРЕСА_3 . На засідання останній не з`явився та згоди на заселення не надав. (22.04.2019 року ОСОБА_1 вручено лист про отримання його згоди на заселення вказаних квартир).

Як вбачається на вищевказаному листі що має вихідний № 06-33/2202 від 22.04.2019 внизу аркуша ОСОБА_1 написав, що лист отримав але заперечив проти вселення в дані кімнати пославшись на недостатню житлову площу. Даний факт було підтверджено і в судовому засіданні.

Об`єктивна сторона злочину передбаченого ст. 382 КК України полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання.

З резолютивної частини рішення Фастівського міськрайонного суду від 13.11.2013 року вбачається, що зобов"язано виконком Фастівської міської ради позачергово забезпечити житлом скаржника.

Виконавчий комітет Фастівської міської ради є колегіальним органом.

Згідно ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Конституція України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Ці положення також відображені у статтях 1, 11 Закону України «Про судоустрій України», із уточненням по колу осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Об`єктом злочину ст. 382 КК України є порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень.

Суб`єктом злочину з урахуванням спеціальних вимог відповідною частиною статті до суб`єкту злочину виступає:

- Фізична особа, проти якої прийнято та винесено судове рішення та зобов`язано вчинити певні дії або утриматись від таких;

- Юридична особа в особі посадової особи - керівника, який виступає від імені та в інтересах такої ;

- Службова особа відповідного державного органу як спеціальний суб`єкт злочину, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Об`єктивна сторона злочину полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або перешкоджання їх виконанню.

За частиною 1 ст. 382 КК склад злочину є формальним, бо його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), і саме з цього моменту злочин визнається закінченим та набуває триваючого характеру.

Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає у незастосуванні передбачених законом і судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.

Перешкоджання виконанню судового акта - це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання.

Таким чином, в ході досудового розслідування необхідно довести для притягнення особи до кримінальної відповідальності - умисел вчинюваних дій (бездіяльності), направлених на ухилення або протидію (перешкоджання) виконання судового рішення та, відповідно, законних вимог державного виконавця. А також, наявність реальної можливості виконати судове рішення, яку необхідно встановлювати та доводити.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставою внесення відомостей до ЄРДР стала заява ОСОБА_1 про те, що виконавчий комітет Фастівської міської ради не здійснює виконання судового рішення від 13.11.2013 року про позачергове забезпечення його сім"ї житлом.

В ході досудового розслідування встановлено, що 08.07.2014 року відкрито виконавче провадження державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного УЮ у Київській області (на час відкриття виконавчого провадження) ВП № 43987395 по виконанню виконавчого листа № 2/381/1447/13 виданого 20.06.2014 року Фастівським міськрайонним судом Київської області про зобов"язання виконком Фастівської міської ради позачергово забезпечити ОСОБА_1 із складом сім"ї житлом.

19.08.2014 року виконавчий комітет при отримані постанови про відкриття виконавчого провадження повідомили листом (№ 06-23/2302 ) начальника відділу ДВС про те, що на час відкриття виконавчого провадження вільних житлових приміщень у місті Фастові не має, оскількі протягом останніх шести років будівництво у місті Фастові не ведеться.

22.10.2014 року ДВС ГУ юстиції в Київській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника. 07.11.2014 року ДВС ГУ юстиції в Київській області направлено вимогу про виконня рішення суду. 09.12.2014 року ДВС ГУ юстиції в Київській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника.

09.12.2014 Фастівський ДВС ГУ юстиції в Київській області направив до Фастівського МВ (на час звернення) подання про притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб Фастівського виконавчого комітету міської ради.

Стаття 379 ЦК України дає поняття житла, а саме житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інші приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Як зазначалося при досудовому розслідуванні було встановлено, що у розпорядженні виконавчого комітету не має вільного житла для забезпечення житлом ОСОБА_1 на виконання рішення Фастівського міськрайонного суду від 13.11.2013 року, а також відсутні вільні кошти загального та спеціального фондів міського бюджету на депозитних (вкладених) рахунках в установах банків.

Разом з тим, ОСОБА_1 було запропоновано житлову площу (дві кімнати №1-10 та № 2-44) в гуртожитку (рішення суду не містить деталізованої вказівки про надання ОСОБА_1 та членам його сім"ї окремої квартири).

Надання житла скаржнику неодноразово було розглядом на засіданнях громадської комісії по житловим питанням при виконавчому комітеті Фастівської міської ради тобто з боку виконавчого комітету, на якого покладено обов"язок виконати рішення суду, відсутня бездіяльність, щодо здійснення заходів необхідних для його виконання, а також відсутність умов та реальних можливостей виконати рішення суду. Як і не було встановлено перешкоджання виконанню судового рішення з боку виконавчого комітету Фасьтівської міської ради.

Таким чином, при проведені досудового розслідування слічим встановлено відсутність суб"єктивної сторони злочину (прямого умислу), що виключає склад злочину передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Посилання скаржника на отримання квартир іншими громадянами не може бути визнано, як перешкоджання або умисним невиконанням рішення суду так, як отримання вказаних квартир передбачає інший порядок їх надання відповідно до діючого законодавства (службові приміщення, рішення суду про визнання за набувальною давністю).

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні пдлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування підлягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ст. 284 КПК України передбачено підстави до закриття кримінального провадження.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.

Постанова прокурора та слідчого про закриття провадження у кримінальній справі повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Законність закриття провадження та відповідного рішення (постанови) буде зумовлюватися тим, що воно:

винесене компетентним органом чи особою своєчасно,

йому передувало проведення здійснених відповідно до закону процесуальних дій, які призвели до встановлення обставин, за наявності яких може бути винесено це рішення;

правильно застосовано кримінальний закон України.

рішення має своїм вираженням установлену законом процесуальну форму й містить необхідні реквізити.

З огляду на викладене, а також оскільки обставин, на які посилається скаржник в своїй скарзі не є підставами яки б викликали сумнів у повноті, всебічності та неупередженості дослідження обставин кримінальних проваджень, що стали підставою для винесення постанов від 30 липня 2020 року про закриття кримінального провадження. Висновки та процесуальні рішення слідчого відповідають вимогам кримінального процесуального закону і ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, та ним належним чином обгрунтовані підстави, які виключають склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, приходжу до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.303,304,309,376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволені скарги ОСОБА_1 на Постанову заступника начальника СВ Фастівського ВП ГУНП України в Київській області Совенко М.О. від 30.07.2020 року про закриття кримінального провадження № 12015110310000206 від 07.02.2015 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 17.08.2020 року

Слідчий суддя Г.В.Соловей