Рішення № 91017386, 11.08.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1077/20

Провадження № 2-а/163/76/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

представника позивача Крючкова В.О.,

представника відповідача Кондратюка І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0417/20500/20 від 25.03.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ознаками ст.485 МК України.

Вимоги обґрунтовує тим, що для проведення митного оформлення автомобіля марки "Опель" моделі "Віваро" позивачем подано товаросупровідні документи, серед яких в якості підтвердження відомостей про дату початку використання автомобіля було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому зазначено дату початку використання (першу реєстрацію) транспортного засобу - 14.03.2012 року. Окрім того, до митного оформлення було надано: інвойс, копію відомостей з довідника SCHWAKE, зовнішньоекономічний контракт. За результатами проведення митного огляду автомобіля, встановлено наявність інформації на ременях безпеки та на інтернет-ресурсі www.exist.ua, що рік випуску автомобіля 2011-й. Позивач здійснював декларування товару на підставі наданих товаросупровідних документів від клієнта, ніякого відношення до достовірності вказаних там відомостей немає, як і самого умислу на ухилення від сплати митних платежів. Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не містить жодних слідів підробки. Всі звинувачення митного органу ґрунтуються на нібито інформації, отриманої з інтернет-ресурсу www.exist.ua та бази даних ЄАІС Держмитслужби, яка не може мати переважного значення у порівнянні з наданими позивачем первинними документами на товар. Вказане свідчить про відсутність у діях позивача ознак порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України.

На позовну заяву в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Вісьтак І.Я. подав відзив, зміст якого відповідає оскаржуваній постанові. Разом з цим вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил експертною довідкою № 6473/20 від 05.03.2020 року, якою підтверджено, що автомобіль "Опель Віваро" модельного 2012 року випуску, календарного 2011 року випуску.

Вважає, що посадова особа Волинської митниці Держмитслужби при запровадженні, розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Позивач в судове засідання не з`явився, доручивши представляти свої права та інтереси адвокату Крючкову В.О.

Представник Крючков В.О. в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив його задовольнити.

Представник відповідача Кондратюк І.П. позов не визнав, висловив доводи аналогічні відзиву, просив у задоволенні позову відмовити.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

21.02.2020 року директором ТзОВ "Смартброк" ОСОБА_1 , який виступав митним брокером, посадовій особі ВМО №5 митного поста "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205030/2020/005489.

Відповідно до декларації в митному режимі "імпорт" переміщувався товар - автомобіль легковий, що був у використанні, "Опель Віваро", номер кузова НОМЕР_1 , із зазначеним 2012 календарним та модельним роком випуску, вартістю 3000 євро.

Згідно з інвойсом № 3763-ВВ від 11.02.2020 року автомобіль "Опель Віваро", номер кузова НОМЕР_1 , 2012 року випуску, був проданий компанією "BROLD Company OU" за 3000 євро в адресу ТзОВ "Брокмі Сервіс" за умовами контракту № 1/08-19 від 01.08.2019 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 датою першої реєстрації транспортного засобу "Опель Віваро", номер кузова НОМЕР_1 , є 14.03.2012 року.

В довідці про ідентифікацію колісного транспортного засобу № 017-5442 від 21.02.2020 року ПП "Авалон-Авто", яка видана ТзОВ "Брокмі Сервіс", зазначено, що автомобіль "Опель Віваро", номер кузова НОМЕР_1 , згідно з комплектуючими деталями, агрегатами та номером кузова (ідентифікаційним номером VIN) - модельного та календарного 2012 року випуску.

Відповідно до відомостей з довідника "SCHWAKE" транспортний засіб " Опель Віваро ", номер кузова НОМЕР_1 , 2012 календарного та модельного року випуску.

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 81 917,19 гривень було нараховано 59 425,64 гривень митних платежів.

Під час митного оформлення товару за електронною митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205030/2020/005489 відбулося спрацювання АСАУР: наявність в координаційно-моніторинговій митниці ДМСУ інформації про ризик порушення законодавства України з питань державної митної справи в частині ймовірного надання митному органу як підстави для митного оформлення документів, які містять неправдиві відомості.

Відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу в ході проведеного огляду транспортного засобу "Опель Віваро", номер кузова НОМЕР_1 , на комплектуючих частинах автомобіля, а саме, на ременях безпеки, боковому склі виявлено рік їх випуску - 2011-й.

Згідно із експертною довідкою №6473/20 від 05.03.2020 року транспортний засіб " Опель Віваро ", номер кузова НОМЕР_1 , модельного 2012 року, календарний рік випуску - 2011-й.

З огляду на різні дати року виготовлення, заявленої і встановленої під час проведення огляду та стосовно експертної довідки № 6473/20 від 05.03.2020 року, службовою запискою УКМВКПТ та ПН Волинської митниці Держмитслужби № 535-7.3-28-01-38 від 11.03.2020 року визначено різницю розміру митних платежів, яка становить 4 744,59 гривні.

12.03.2020 року інспектор Волинської митниці Держмитслужби склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 0417/20500/20 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , який є директором ТзОВ "Смартброк", вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, заявивши в митній декларації № UA205030/2020/005489 недостовірні відомості щодо року виготовлення транспортного засобу.

25.03.2020 року перший заступника начальника Волинської митниці Держмитслужби Криворучко М.В. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 0417/20500/20 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 14 233,77 гривні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

В той же час закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з коефіцієнту, що дорівнює кількості повних календарних років (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).

Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 МК України орган доходів і зборів має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України з використанням передбачених п.5 ст.352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України …, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до ч.11 ст.354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).

В досліджуваній справі про порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Волинської митниці Держмитслужби на підставі результатів митного огляду, даних інтернет-ресурсу www.exist.ua та довідки №6473/20 від 05.03.2020 року.

Досліджені матеріали справи про порушення митних правил свідчать, що рішення про коригування митної вартості в порядку ст.55 МК України митницею не виносилось, а невиїзна документальна перевірка в порядку ст.ст.351-354 МК України не проводилась.

Інших, передбачені законом, доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять.

Ні чинним Митним кодексом України, ні іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами не передбачено право підрозділу органу доходів і зборів визначати розмір митних платежів у спосіб, відмінний від передбачений вищенаведеними положеннями Митного кодексу України.

Через це суд вважає визначення розміру митних платежів підрозділом митниці без винесення рішення про коригування митної вартості або за результатами документальної невиїзної перевірки незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст.55, 295, 351-354 МК України.

З огляду на такі міркування службова записка підрозділу митниці може використовуватись для службових цілей, однак не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил.

Крім цього, об`єктивна сторона правопорушення, за яким позивача визнано винним, вказана як заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо року випуску транспортного засобу.

В той же час свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, відомості з довідника "SCHWAKE" та одержана довідка про ідентифікацію колісного транспортного засобу № 017-5442 від 21.02.2020 року давали позивачу достатні підстави зазначити 2012 календарний та модельний рік випуску транспортного засобу у декларації № UA205030/2020/005489.

З наведених міркувань суд вважає, що акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та експертна довідка №6473/20 від 05.03.2020 року не доводять наявності у діях ОСОБА_1 умислу на неправомірне ухилення від сплати митних платежів шляхом надання неправдивих відомостей щодо року випуску транспортного засобу "Опель Віваро", номер кузова НОМЕР_1 , шляхом подання органу доходів і зборів до митного оформлення митної декларації № UA205030/2020/005489.

В оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі експертній довідці № 6473/20 від 05.03.2020 року, аніж довідці про ідентифікацію колісного транспортного засобу № 017-5442 від 21.02.2020 року, що подана до митного оформлення на Волинській митниці Держмитслужби разом з митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205030/2020/005489.

Експертна довідка № 6473/20 від 05.03.2020 року та довідка про ідентифікацію колісного транспортного засобу № 017-5442 від 21.02.2020 року містять взаємосуперечливі дані щодо календарного року випуску транспортного засобу марки.

Ці обставини залишилися поза увагою посадових осіб Волинської митниці Держмитслужби під час провадження у справі про адміністративне правопорушення та винесені оскаржуваної постанови і не з`ясовувались, хоча мають суттєве значення для встановлення в діях позивача складу передбаченого ст.485 МК України правопорушення.

Відомості інтернет-ресурсу www.exist.ua, які покладені в основу службової записки УКМВКПТ та ПН Волинської митниці Держмитслужби №535-7.3-28-01-38 від 11.03.2020 року, протоколу про порушення митних правил № 0417/20500/20 та оскаржуваної постанови відсутні у матеріалах справи, що позбавляє суд можливості дати оцінку їх змісту.

Крім цього, на думку суду, і сам незначний розмір несплачених митних платежів, визначений в службовій записці в сумі 4 744,59 гривні, підтверджує відсутність у позивача умислу на ухилення від сплати митних платежів.

Через такі обставини суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості "поза розумним сумнівом" і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

В позовній заяві також заявлено вимогу про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою, в сумі 3 000 гривень.

Наданий стороною позивача розрахунок таких витрат відповідає положенням ст.134 КАС України, стороною відповідача заява про неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу не подано, тому до стягнення підлягають заявлені витрати в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2102 гривні.

Отже, у справі за позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 гривень (2102 х 0,2).

Відтак, в користь держави з відповідача як суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути судовий збір у встановленому розмірі.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову першого заступника начальника Волинської митниці Держмитслужби Криворучка Миколи Васильовича від 25.03.2020 року в справі про порушення митних правил № 0417/20500/20 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0417/20500/20 закрити.

Стягнути з Волинської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з Волинської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .

Найменування відповідача - Волинська митниця Держмитслужби; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 43350888.

Дата складення повного рішення - 14 серпня 2020 року.

Головуючий: суддя С.С.Чишій