Постанова № 910167, 16.08.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"16" серпня 2007 р.

Справа № 20/74-07-5243А

16 серпня 2007р. о 11год.00хв.

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

при секретарі судового засідання Кадровій І.О.

За участю представників сторін:

Від позивача:

Копачевська І.П.

Від відповідача:

не з’явився

Від прокуратури:

Клюкін К.І.

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу

№ 20/74-07-5243А

за позовом :

Прокурора Тарутинського району в інтересах держави в особі Тарутинського районного центру зайнятості

до відповідача:

КП „Сількомунгосп”

про

стягнення 683,79 грн.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст.150 КАС України.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Тарутинського району Одеської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі, якою є Тарутинський районний центр зайнятості Одеської області Одеської області, з позовною заявою до відповідача –КП „Сількомунгосп” про стягнення 683,79 грн., в тому числі 647,42 грн. простроченої заборгованості по внескам в Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а також 36,37 грн. пені, нарахованої у зв’язку із порушенням строків внесення страхових внесків.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

20.11.2006р. Тарутинським районним центром зайнятості Одеської області здійснена перевірка з питань правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування Комунальним підприємством „Сількомунгосп” збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, за наслідками якої складено акт №36 від 20.11.2006р.

Зазначеною перевіркою встановлено, що страхові внески до Фонду нараховувались у повному обсязі, але перерахування внесків не було у зв’язку з тим, що заробітна плата не видавалася, внаслідок утворилася заборгованість в сумі 1027,81 грн., в тому числі прострочена в сумі 647,42 грн. У зв’язку з порушенням строків сплати страхових внесків, підприємству була нарахована пеня в сумі 36,37 грн. та адміністративний штраф в сумі 136 грн.

Згідно до наданої підприємством розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2006 рік (а.с.17), залишок заборгованості по страховим внескам, з урахуванням списаної заборгованості, склав 989,99 грн., в тому числі сума страхових внесків, строк сплати яких не настав, склала 170,20 грн., недоїмка за платником, у яку увійшли суми штрафу та пені, склала, відповідно, 819, 79 грн.

Враховуючи несплату відповідачем зазначеної суми у добровільному порядку, прокурор Тарутинського району Одеської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі, якою є Тарутинський районний центр зайнятості Одеської області, з позовом про стягнення 683,79 грн. (819,79 грн.-136 грн. адміністративного штрафу), в тому числі 647,42 грн. простроченої заборгованості по внескам в Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та 36,37 грн. пені.

Проаналізувавши матеріали справи та оцінивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного:

Згідно пункту 2 статті 4 Закону України від 02.03.2000р. “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавець –юридична особа набуває статусу платника страхових внесків на випадок безробіття з дня взяття її на облік.

Пункт 2 статті 35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” закріплює обов’язок роботодавця своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески. Порядок їх сплати визначається п.3 ст.17 зазначеного закону, відповідно до якого страхові внески сплачуються один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Згідно зі ст.38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Пеня за прострочення строків сплати внесків обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000р. №339 із змінами та доповненнями, що зареєстрована у Міністерстві юстиції України 16.01.2001р. за №30/5221, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення простроченої заборгованості та пені відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи, а саме: актом №36 від 20.11.2006р., підписаним відповідачем (а.с.3-9), розрахунковими відомостями про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2005 - 2006 роки (а.с.10-17), а також актом звірки від 10.07.2007р., суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи викладене, підстави для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу відсутні.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з КП „Сількомунгосп” (68555, Одеська область, Тарутинський район, с.Лужанка (код 31277795) на користь Тарутинського районного центру зайнятості (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. Котовського,21, рах. №37177301900447, МФО 828011, УДК в Тарутинському районі, код ЄДРПОУ 20988930) 647 (шістсот сорок сім) грн. 42 коп. недоїмки по внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (0,5%) та 36 (тридцять шість) грн. 37 коп. пені.

Виконавчий лист видати після набрання постановою суду законної сили.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано; якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасоване, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя