Ухвала суду № 91014420, 14.08.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4827/20

Номер провадження 1-кс/404/1388/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган О.В., при секретарі Туровській О.Л., за участю слідчого Шуракова Є.С., прокурора Васильків О.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Горпинко С.М., Ковальова Ю.В. розглянувши у судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12020120020004732, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Кіровоградської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, 2005 та 2011 року народження, не працюючого, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, маючого вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ст. слідчий СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенант поліції Кравченко Є.С. звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , яке погоджено з прокурором Кіровоградської місцевої Васильків О.Р.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ним здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 13.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.08.2020 року о 08:45 год. ОСОБА_1 вчинив дії кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 348 КК України, а саме вчинив замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Під час досудового розслідування, ОСОБА_1 13.08.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3 ст. 177 КПК України, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий, прокурор, підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на обставини в ньому викладені. Прокурор, акцентувала увагу слідчого судді на тому, що 26.06.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України в рамках іншого кримінального провадження, тобто підозрюваний схильний до насильства. Крім того, внесено до ЄРДР відомості про ще два кримінальні правопорушення, де ОСОБА_1 є фігурантом, проте підозра не пред`явлена. Обидві справи пов`язані із погрозами або діями направлених на залякування свідків або слідчих.

Підозрюваний категорично заперечив проти задоволення клопотання, вважає себе невинуватим у інкримінованому злочині

Щодо себе вказав, що одружений, на утриманні має двох дітей, також опікується батьком, який перебуває у реанімації. Є інвалідом ІІІ групи, інвалідність пов`язана із виконанням службових обов`язків, є учасником АТО. Отримує пенсію по інвалідності - 6000 грн., має право на власність Ѕ частки квартири, в якій проживає, іншого майна у власності не має, як і накопичень.

Щодо обставин інкримінованого йому злочину, вказав, що не знав хто стукав до нього у двері, оскільки в дверний глазок бачив тільки обличчя у масці.

Захисники проти задоволення клопотання заперечили, просили врахувати, що затримання відбулось у квартирі, а не у кабінеті, як то зазначено у протоколі затримання, надані докази слідчому судді є незаконними, оскільки отримані без відповідних ухвал слідчого судді. Підзахисний раніше працював в УМВС, є учасником бойових дій, інвалідність отримана у зв`язку з виконанням службових обов`язків, позитивно характеризується за місцем проживання. Підозра є необґрунтованою, оскільки пістолет про який ідеться мова був макетом, спричинити шкоду здоров`я іншим особам не міг з цих підстав, як наслідок не становив загрози життю.

Вказане може довести відповідне експертне дослідження, проте на час його проведення підзахисний буде незаконно утримуватись під вартою.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що у старшого слідчого СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Кравченка Є.С. перебуває кримінальне провадження №12020120020004732, внесене до ЄРДР 13.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення ст. 348 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 348 КК України, у вчинені якого 13.08.2020 року йому повідомлено про підозру.

Обґрунтованість підозри підтверджується заявами про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допитів потерпілих, протоколом огляду місця події, протоколом обшуку, протоколом огляду документа (предмета), дослідженим в нарадчій кімнаті відеозаписом.

Згідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ст. 348 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є особливо тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 13.08.2020 року підозрюваного ОСОБА_1 фактично затримано 13.08.2020 року о 12-00 год. Підозрюваний у судовому засіданні зазначив, що фактичний час його затримання є 13.08.2020 року 11.40 год.

Так, ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з вимогами ст. ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я осіб, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, проте 26.06.2020 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України в рамках іншого кримінального провадження, відтак не зважаючи на наявність на утриманні неповнолітніх дітей, дружини, ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень проти здоров`я осіб.

Таким чином, вище перелічені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 враховуючи, що санкція інкримінованої йому статті передбачає позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі, то у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може продовжити злочинну діяльність, як особа агресивна, схильна до вчинення злочинів пов`язаних із спричиненням тілесних ушкоджень.

Щодо доводів захисника, що підзахисний годує родину, то в судовому засіданні останній зазначив, що інших доходів крім пенсії не має, тобто відсутні обмеження в отриманні цієї пенсії дружиною.

Не зважаючи на позитивні характеризуючи данні за місцем проживання та наявність родини вказане не стало стримуючим фактором агресивної поведінки до представників влади із погрозою застосування зброї.

Також, при задоволенні клопотання слідчим суддею враховується, що ОСОБА_1 інкримінується злочин, вчинений саме за місцем його проживання, тобто застосування домашнього арешту не гарантує унеможливлення злочинної діяльності.

Враховуючи, що це вже другий раз, коли ОСОБА_1 підозрюється в прояві агресивної поведінки із загрозою для життя та здоров`я іншим громадян, відтак є достатньо обґрунтованим вважати, що він продовжить злочинну діяльність.

Щодо твердження підозрюваного та його захисників про відсутність доказів причетності ОСОБА_1 , то у розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилаються захисники, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду цього клопотання.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, так у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний продемонстрував трьом працівникам поліції зброю, один з яких був у формі та вказав на її застосування щодо них. На скільки вказані дії відповідають кваліфікації ст. 348 КК України можливо з`ясувати лише після проведення початкових слідчих дій, проведення відповідних експертних досліджень, так як слідство розпочалось лише 13.08.2020 року.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, його захисники мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, чи про зміну способу їх виконання, в разі встановлення нових обставин, які не розглядалась слідчим суддею, а за відсутності такових через 30 днів з дня постановлення цієї ухвали.

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання тобто з 11 год. 40 хв. 13.08.2020 року.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановлення ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадження щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, проте це право, а не обов`язок слідчого судді.

Відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 168 160 гривень, що відповідає 80 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки визначені цією нормою права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового слідства.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_1 , визначити до 11 год. 40 хв. 11.10.2020 року.

Визначити розмір застави в сумі 168 160 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 до 11.10.2020 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити, підозрюваному, що в силу ст. 201 КПК України він, його захисники мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, чи про зміну способу їх виконання, в разі встановлення нових обставин, які не розглядалась слідчим суддею, а за відсутності такових через 30 днів з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Галаган